2.2. Структура фінансової системи

Фінансова система за організаційною будовою є сукупністю фі-нансових органів та інститутів, які займаються управлінням грошо-вими потоками.

Фінансові системи окремих держав можуть відрізнятися за своєю структурою, оскільки вони є відображенням існуючої моделі еконо-міки. Нині у світі налічується понад 20 різних моделей фінансових систем окремих держав.

Структура фінансової системи є динамічною і не може розгля-датися в статичному вигляді, У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися або деякі її ланки можуть відмирати. Кожна ланка фінансової системи с самостійним її елементом, проте ця само-стійність відносна всередині єдиного цілісного.

Залежно від локалізації фінансових потоків фінансові системи поділяються на:

– національні — фінансові потоки яких концентруються в межах окремих країн;

– міжнародні — фінансові потоки яких концентруються в межах багатьох країн.

 

Тема 2. Фінансова система

Залежно вiд ролi суб’єктів фінансової діяльності у суспільному виробництві фінансова система поділяється на такі сфери: державні фінанси, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси домашніх гос-подарств та фінанси фінансових посередників.

 

Фінанси суб’єктів господарювання

 

Державні фінанси

Державні фінанси охоплюють:

Тема 2. Фінансова система

– державні та місцеві бюджети;

– державні фонди цільового призначення;

– державний кредит;

– фінанси підприємств і організацій державної форми власності.

Провідне місце в державних фінансах належить бюджетам різ-них рівнів, які об’єднуються у зведеному бюджеті держави. Зведений бюд жет держави — це сукупність усіх бюджетів держави, що входять до бюджетної системи. Він охоплює всі сфери економічної діяльнос-ті держави, призначений для фінансового забезпечення, виконання державою її функцій: управління суспільством, оборони країни, еко-номічної та со ціальної. Через бюджет регулюється діяльність усіх сфер і ла нок фінансової системи.

Державні фонди цільового призначення характеризують центра-ліза цію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем. Характерною ознакою їх є чітко визначені джерела форму-вання і напрями використання. Державні цільові фонди знаходяться у розпорядженні центральних та місцевих органів влади і концентру-ють у своєму розпорядженні майже чверть усіх фінансових ресурсів держави.

До них належить:

– Пенсійний фонд;

– Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похован-ням;

– Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

– Фонд соціального страхування від нещасних випадків на ви-робництві та професійних захворювань та інші. Кошти цих фондів витрачаються, в основному, на соціальні потреби.

Державний кредит — заборгованість держави перед своїми гро-мадянами та громадськими структурами, іноземними кредиторами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансо-вої політики держави та регулюється законодавством. Призначен-ням державного кредиту є мобілізація грошових коштів (позичкових капіталів) для фінансування державних витрат, особливо коли дер-жавний бюджет є дефіцитним. В сфері державних кредитних відно-син позичальником є держава, а кредиторами — юридичні та фізичні особи.

 

Вдовенко Л. О., Сушко Н. М., Фаюра Н. Д., «Фінанси»

До складу фінансової системи включаються також фінанси домо-господарств. В системі основних елементів грошових потоків сукуп-ного грошового обороту суспільства домогосподарства приймають участь в:

– формуванні грошових доходів сімейних господарств;

– купівлі продуктів на внутрішньому ринку;

– сплаті податків;

– формуванню заощаджень, що надходять на грошовий ринок.

До доходів домогосподарств належать заробітна плата працюю-чих членів сім’ї, доходи від продажу землі, продукції підсобних гос-подарств, доходи, одержані від здавання в оренду майна, дивіденди та відсотки від цінних паперів, проценти від банківських вкладів, со-ціальна допомога та пенсії тощо.

До видатків домогосподарств належать витрати на придбання споживчих товарів, оплату наданих послуг і виконаних робіт, форму-вання заощаджень, купівлю цінних паперів та інші витрати.

Домогосподарства тісно пов’язані з іншими ланками фінансової системи. Так, домогосподарства отримують кошти з бюджету та від господарських структур у вигляді оплати праці та одержання безо-платних послуг від держави. Зі свого боку, домогосподарства вносять платежі до бюджету та централізованих фондів, беруть участь у фор-муванні і використанні страхових фондів, є суб’єктами фінансового ринку.

Фінанси групи фінансових посередників формуються і реалізу-ються на фінансовому ринку. Фінансовий ринок як сфера фінансової системи включає ринок грошей, кредитних ресурсів, цінних паперів і фінансових послуг. На ринку грошей здійснюються операції купів-лі-продажу ринкових фінансових інструментів із терміном обертан-ня до одного року. Ринок кредитних ресурсів (банківських позик, позикового капіталу) є сферою залучення тимчасово вільних коштів на інвестиційні та інші потреби. Об’єктом купівлі-продажу на цьому ринку є вільні кредитні ресурси. Регулюється ринок кредитних ре-сурсів за допомогою облікової ставки Національного банку України. Ринок цінних паперів — це мобілізація коштів на потреби господар-ської діяльності через випуск і реалізацію цінних паперів (фондових інструментів), які гарантом повернення вкладених коштів і одержан-ня доходу. Операції з реалізації цінних паперів здійснюються на фон