Тема 1. Економічна природа і призначення фінансів

8.         Економічна система — це:

а)         сукупність грошових відносин;

б)         сукупність фондів грошових засобів;

в)         немає правильної відповіді;

г)         сукупність певних підсистем діяльності, спрямованих на створення, розподіл, перерозподіл і споживання ВВП.

9.         Термін «finansia» виник:

а)         у 1 ст. до н.е. у Греції;

б)         у 9–11 ст. у Франції;

в)         у 13–15 ст. в Італії;

г)         у 5–4 ст. до н.е. у Китаї.

10.       Поява фінансів та їх розвиток зумовлений:

а)         розвитком товарно-грошових відносин;

б)         удосконаленням виробництва;

в)         економічним розвитком держави.

Тема 2. Фінансова система

2.1.      Поняття та сутність фінансової системи.

2.2.      Структура фінансової системи.

2.3.      Управління фінансовою системою.

Основні терміни і поняття: фінансова система, державні фі-нан си, міжнародні фінанси, фінанси підприємств, фінансовий ринок, міс цеві фінанси, фінанси населення, страхування, фінансовий апа рат, фі нанси суб’єктів господарювання, бюджет держави, фонди ці льо вого при з начення, страхові фонди, ринок цінних паперів, ринок кре дитних ре сурсів, ринок грошей (валютний ринок), державний кре дит, зведе-ний бюджет.

2.1. Поняття та сутність фінансової системи

Фінанси існують в певній системі, яка складається з багатьох еле-ментів — суб’єктів фінансової діяльності, які здійснюють фінансові опе-рації між собою. Кожен із суб’єктів здійснює операції з мобілізації, роз-поділу і використання фінансових ресурсів, пов’язаних з проведенням певних видів діяльності. Такі операції проводяться в певних умовах і підлягають регулюванню з боку державних органів влади та управлін-ня. У фінансових системах сучасних держав зосереджені значні фінан-сові ресурси, що становлять 80 і більше відсотків від обсягу ВВП.

Якщо в XX століття більшість науковців поняття «фінансова система» досить часто ототожнювали з такими поняттями як «фінан-совий апарат» чи «державні фінанси», тобто з різними видами бюд-жетів, то нині до складу фінансової системи включаються фінанси підприємницьких структур, державний кредит, страхові й позабюд-жетні фонди тощо.

Фінансова система — це сукупність відокремлених, але взаємо-пов’я заних між собою сфер фінансових відносин, що мають особли-вості в мобілізації та використанні фінансових ресурсів, відповідний апарат управління, правове забезпечення щодо створення та вико-ристання грошових фондів, які зосереджені в розпорядженні держа-ви, нефінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення суспільно-економіч-ного розвитку.

До основних принципів побудови сучасної фінансової системи належать:

– єднiсть, яка обумовлена єдиною економiчною i полiтичною основою суспiльства, єдиною фiнансовою полiтикою, що реа-лiзується в життя через фiнансову систему; – чітке функцiональне призначення ланок фiнансової системи, яке виражається в тому, що в кожнiй з них вирiшуються свої завдання специфiчними методами, iснують вiдповiднi фонди грошових коштiв, апарат управлiння; – принципи демократичного централiзму i нацiональної полiти-ки, якi яскраво проявляються в побудовi державних фiнан со-вих органiв, а також бюджетної системи. Фінансова система держави є відображенням форм і методів кон-кретного використання фінансів в економіці і відповідною до задіяної моделі економіки та значною мірою визначається нею. Так, у держави тоталітарного типу фінансова система є спрощеною і дещо примітив-ною. Не всі її ланки достатньо розвинені. У державах із ринковою еконо-мікою фінансові системи досягають своєї завершеності, однак у розрізі деяких держав можуть суттєво відрізнятися. У державах із перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їхні ланки перебувають на стадії формування. Це стосується насамперед фі-нансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фондів тощо. Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але у всіх у них є певні спільні ознаки, а саме:

– кожна ланка фінансової системи має властиві їй методи мобілі-зації коштів для створення фондів фінансових ресурсів та свої напрямки й методи їхнього використання; – кожна ланка фінансової системи є відносно самостійною, має

власну специфічну сферу застосування; – між ланками фінансової системи існують тісний взаємозв’язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціону-вати лише при досконалості й ефективності системи в цілому;

 – фінансова система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли відлагоджена та законодавче закріплена діяль-ність кожної її ланки; – залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем може поділятися на менші підрозділи. Таким чином, фінансова система держави є формою використання фінансів в системі суспільно-економічного устрою. Фінансові систе-ми різних держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але у всіх у них є спільна ознака — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямками використання, однак тісно пов’язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на соціальні процеси в державі, а також на формування і використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих ланок [Василик, c. 30].