Тема 7. Місцеві фінанси Рівень фінансової автономії місцевих органів вла ди може бути визначено також

системою кількісних пока зників:

– показник питомої ваги видатків на реалізацію власних повно-важень: характеризує обсяг функцій, що забез печуються орга-нами місцевого самоврядування поза межами прямого держав-ного контролю;

– показник питомої ваги обов’язкових видатків: харак теризує об-сяг завдань, що забезпечуються місцевими органами влади під контролем державної влади на рі вні встановлених нею єдиних державних стандартів;

– показник питомої ваги видатків на фінансування де легованих повноважень: відображає обсяг завдань державної влади, що делегуються нею для забезпечен ня місцевими органами влади;

– показник питомої ваги власних доходів у доходах міс цевих бюд-жетів: вказує на ступінь залежності доходних джерел місцевих органів влади від їхньої власної діяльності та власних рішень і є найбільш універсаль ним показником рівня самостійності міс-цевих бю джетів;

– показник питомої ваги власних і закріплених доходів у доходах місцевих бюджетів: показує рівень само стійності місцевих бю-джетів з урахуванням переданої їм державою на довгостроковій основі додаткової доходної бази;

– показник питомої ваги доходів місцевих бюджетів від місцевих податків і зборів характеризує частину до ходів бюджетів, які формуються за рахунок податків і зборів, що встановлюються місцевими органами вла ди;

– показник питомої ваги незв’язаних субсидій у доходах місце-вих органів влади відображає обсяги фінансової допомоги міс-цевим органам влади з боку державної влади, яка не обумовлю-ється конкретною метою та за вданнями. Така допомога може розглядатися як засіб для зміцнення власної доходної бази міс-цевих органів влади.

Важливим показником фінансової автономії є ко ефіцієнт подат-коспроможності адміністративно-територі альної одиниці:

Кп = Пт /Пс,  (7.1)

де Пт — податкоспроможність окремої території,

Пс — середня податкоспроможність у межах країни,

 

Вдовенко Л. О., Сушко Н. М., Фаюра Н. Д., «Фінанси»

Податкоспроможність території — це показник, який харак-теризує абсолютний обсяг ВВП, що виробляється в її межах на душу населення і який може бути об’єктом кому нального оподатку-вання.

Кп > 1 — територія є фінансовим донором.

Кп < 1 — територія отримує фінансову допомогу в про цесі фінан-сового вирівнювання.

Коефіцієнт податкоспроможності є показником ав тономії місце-вого органу влади від заходів фінансового ви рівнювання його доходів і видатків, котрі здійснюються центральною владою.

Таким чином, фінансова автономія місцевих органів влади озна-чає, що зазначені органи мають право збирати та розподіляти їх влас-ні фінансові ресурси самостійно. Цих ресурсів має бути достатньо для того, щоб місцеві органи влади могли якісно здійснювати свої функ-ції та повноваження. Частина вказаних коштів повинна формуватися за рахунок місцевих податків і зборів, ставки яких, у межах закону, мають визначати самі органи місцевого самоврядування. Фінансова автономія передбачає формування самостійних бюджетів територій та населених пунктів.

Процес становлення місцевих фінансів України, що роз почався в 90-х роках, зумовлює значні інституціональні змі ни в усій фінансовій системі держави. Система місцевих фі нансових інститутів в Украї-ні ще не має завершеного харак теру. Більшість місцевих фінансових інститутів в Україні створюється згори, а не на основі еволюційного розвитку їх відповідно до місцевих інте ресів. Тому система місцевих фінансових інститутів є факти чно однотипною в усіх територіальних колективах (рис. 7.3).

Інститут громадських послуг визначає модель міс цевих фінансів. Обсяги й форма місцевих фінансів обумов люються розподілом від-повідальності держави та місцевої влади щодо надання громадських послуг. Модель системи мі сцевих фінансів визначається також кіль-кісними характерис тиками громадських послуг, їх переліком, струк-турою, обся гом, якістю.