Тема 6. Фінансовий ринок

б)         перелік певних валют, які можуть конвертуватися лише на

одну встановлену валюту;

в)         обмеження сфери обігу національної валюти за територіальними або політичними ознаками.

7.         Яку валютну систему характеризує доларовий стандарт?

а)         Бреттон-Вудську валютну систему;

б)         Паризьку валютну систему;

в)         Генуезьку валютну систему;

г)         Ямайську валютну систему.

8.         Валютна інтервенція — це:

а)         підвищення або зниження дисконтної ставки центрального

банку з метою впливу на рух іноземного капіталу;

б)         купівля-продаж центральним банком або казначейством іноземної валюти з метою впливу на курс національної валюти;

в)         сукупність валютних обмежень, які застосовуються однією

державою відносно інших з метою примусового виконання певних

вимог.

9.         Що означає валютна угода СВОП?

а)         купівля-продаж валюти по заздалегідь домовленому курсу у

точно вказану дату;

б)         одночасну купівлю і продаж іноземної валюти на приблизно

рівні суми при умові розрахунків по них на різні дати;

в)         продаж валюти по діючому курсу з одночасним виконанням

угоди на її купівлю через певний період часу по більш висо кому курсу.

10.       Cпеціальні розрахункові одиниці, що використовують у розрахунках країн у безготівковій формі, тобто у вигляді бухгалтерських записів:

а)         іноземна валюта;

б)         міжнародна валюта;

в)         клірингова валюта.

Тема 7. Місцеві фінанси

7.1. Сутність та функції місцевих фінансів

Формування місцевих органів влади та їхніх фінансів у різних країнах відбувалося наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. Наукове визначення місцевих фінансів як сукупності теоретичних положень і певної суми знань і вмінь остаточно сформувалося наприкінці ХІХ ст.

Україна в ХІХ–ХХ століттях знаходилася в таких історичних умовах, за яких розвиток місцевих фі нансів був неможливий. Лише набуття незалежності в 1991 році надало можливість розпочати фор-мування фінансової системи держави, в якій би чільне місце посіли місцеві фінанси. Ступінь ро звитку місцевого самоврядування та міс-цевих фінансів є своєрідним індикатором розвитку демократії в країні.

Функціонування місцевих фінансів пов’язане із забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами місцевих Рад та органів місце-вого самоврядування. Метою фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення суспільних інтересів і потреб та сприяння соці-ально-економічному розвитку регіону.

Місцеві фінанси — це система формування, розподілу і викорис-тання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань.

 

Тема 7. Місцеві фінанси

До складу місцевих фінансових ресурсів включають:

– фінансові ресурси місцевих органів влади (місцевий бюджет і

цільові фонди); – фінансові ресурси підприємств комунальної форми власності. До основних функцій місцевих фінансів належать: – мобілізація, розподіл і перерозподіл до фінансових систем міс-цевих органів влади значної частини ВВП, а також нормативне регулювання соціально-економічної діяльності; – місцеві фінанси є фіскальним інструментом, що дозволяє за-безпечувати ресурсами розв’язання завдань, що покладаються на місцеві органи влади; – фінанси місцевих органів влади є інструментом забезпечення

громадських послуг; – місцеві фінанси є інструментом забезпечення економічного зростання (проблеми громадської безпеки, охорони правопо-рядку, оборони, дотримання законності, державного нагляду і державної реєстрації тощо). До структурних елементів місцевих фінансів належать: доходи; видатки; інститути системи; суб’єкти та об’єкти, способи формуван-ня доходів.

Визначальною ланкою місцевих фінансів є місцеві бюджети. Сут-ність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ре-сурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування. По-друге, як систему фінансових відносин, що складаються між місцевим та державним бюджетами, а також всередині сукупності місцевих бюд-жетів.

Нині існує декілька способів формування місцевих бюджетів: – місцеві запозичення — це операції, пов’язані з отриманням кош-тів на умовах повернення, платності та строковості, в результа-ті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом та операції пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету; – запозичення з бюджетів вищого рівня; – запозичення в комерційних банках; – бюджетні гарантії під запозичення комерційних структур в

тому числі на потребу бюджетної сфери; – випуск муніципальних позик.

 

Вдовенко Л. О., Сушко Н. М., Фаюра Н. Д., «Фінанси»

Класифікація доходів місцевих бюджетів представлена на рис. 7.1.