Тема 5. Державний кредит і державний борг

одержаних від приватизації майна державних підприємств. Погашен-ня позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

При обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього боргу визнача-ється коефіцієнт обслуговування (для зовнішнього боргу він обчис-люється як відношення всіх платежів по заборгованості до валютних надходжень держави, виражене в процентах — сприятливим вважа-ється 25%). Граничні розміри державного внутрішнього боргу Украї-ни, його структуру, джерела і строки погашення встановлює Верхов-на Рада України одночасно з затвердженням Державного бюджету.

Для прогнозу перспективи розвитку, потреби в зовнішніх запози-ченнях і оцінки здатності здійснювати платежі з обслуговування зов-нішнього боргу для країн, які отримують позики і кредити від групи Світового банку, розроблено «Мінімальну стандартну модель», де при-ведені основні коефіцієнти заборгованості [69]. Так, до країн із надмір-ним рівнем заборгованості належать ті, які протягом останніх років мали перевищення критичного значення хоча б одного з таких показників:

– відношення величини накопиченого боргу до ВВП становило понад 80%;

– відношення величини боргу й відсоткових платежів до експор-ту перевищувало 220%.

Отже, величина державного боргу характеризує стан економіки й фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур.

5.4. Управління державним боргом

Розміри державного боргу відіграють важливу роль в макроеко-номічному розвитку економіки, вирішенні соціальних проблем та ди-наміці міжнародних відносин. Для досягнення позитивного впливу державного боргу на розвиток економіки необхідно проводити зва-жене управління його обсягами.

Метою управління державним боргом є:

– досягнення стабільного економічного розвитку;

– забезпечення необхідних темпів приросту ВВП та повної зай-нятості;

– стримування інфляційних процесів;

– фінансування соціальних програм;

 

Вдовенко Л. О., Сушко Н. М., Фаюра Н. Д., «Фінанси»

– залучення достатніх обсягів кредитних ресурсів для розвитку підприємницької діяльності тощо.

Процес управління державним боргом включає кілька етапів: за-лучення коштів, розміщення запозичених коштів, повернення боргу і виплата відсотків.

Для забезпечення платоспроможності держави застосовують різ-ні методи коригування позикової політики, найпоширенішим є рефі-нансування боргу та реструктуризація заборгованості.

Рефінансування державного боргу — це погашення боргу по рані-ше випущених позиках шляхом випуску нових позик. Рефінансуван-ня може використовуватись і при обслуговуванні зовнішнього боргу за умови, що репутація країни на міжнародному фінансовому ринку, а також економічна і політична стабільність не викликатимуть сумніву.

Реструктуризація державного боргу — це угода про прийняття нового плану погашення боргу.

Також, до методів управління державним боргом відноситься: конверсія, консолідація, уніфікація позик та анулювання бо

Конверсія

Конверсія — зміна доходності позики. Конверсії бувають добро-вільні, обов’язкові, примусові.

Добровільна конверсія відбувається, коли уряд пропонує власни-кам добровільно обміняти старі облігації на нові (як правило збільш низьким доходом).

Обов’язкова конверсія відбувається, коли старі облігації обміню-ються на нові або повертаються державі в обмін на гроші.

Примусова конверсія відбувається, коли отримання нових обліга-цій впродовж встановленого терміну. В разі порушення умови облі-гації анулюються.

Консолідація — збільшення термінів дії раніше випущеної позики.

Уніфікація позик — це об’єднання кількох раніше випущених по-зик в одну.

Анулювання боргу — це повне відмова від зобов’язань

Існування державного боргу створює реальні і потенційні проб-леми. Наявність державного боргу потребує здійснення щорічних відсоткових платежів, які повинні фінансуватися за рахунок подат-кових надходжень. Але введення нових податків може підірвати заці-кавленість підприємців до бізнесу. Таким чином, існування великого державного боргу може підірвати економічне зростання країни.