5.3. Державний борг та його форми

Активна політика держави як на внутрішньому, так і на зовніш-ньому ринку капіталів закономірно призводить до утворення держав-ного боргу.

Державний борг — це сума заборгованості держави перед креди-торами.

Основні причини створення і збільшення державного боргу – хронічний дефіцит державного бюджету;

– перевищення темпів зростання державних видатків над темпа-ми зростання державних доходів; – дискреційна фіскальна політика направлена на зменшення по-даткового навантаження без відповідного скорочення держав-них витрат;

 

Тема 5. Державний кредит і державний борг

– розширення економічної функції держави;

– циклічне зменшення податкових надходжень та збільшення со-ціальних трансфертів під час економічної кризи; – залучення коштів нерезидентів з метою підтримки стабільності

національної валюти; – надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів

з метою завоювання популярності у виборців; – мілітаризація, ведення війн та ін.

Загальна сума державного боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави і відсотків за ними. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, то можна стверджувати, що величина боргу — це взяті авансом податки, Основними формами державного боргу є: капітальний, поточний, внутрішній, зовнішній, номінальний, реальний борг (рис. 5.6).

 

Капітальний борг - загальна сума заборгованості і процентних виплат, які мають бути сплачені за зобов’язаннями держави на визначені періоди

Поточний борг - сума заборгованості і процентних виплат, які мають бути сплачені в поточному році

Внутрішній борг - заборгованість юридичним і фізичним осо-бам своєї країни (резидентам)

Зовнішній борг - заборгованість кредиторам держави за межа-ми країни

Номінальний борг - визначається як величина заборгованості виражена в грошовій формі в розрахунку на поточний період

Реальний борг - залежить від темпів інфляції і грошової політики центрального банку

Рис. 5.6. Класифікація державного боргу

 

Вдовенко Л. О., Сушко Н. М., Фаюра Н. Д., «Фінанси»

Вважається, що наявність внутрішнього боргу є більш сприят-ливим для фінансового розвитку країни, ніж зростання зовнішнього боргу. Це пов’язано з тим, що державним органам управління легше здійснювати управління внутрішнім боргом. Виплати держави за внутрішніми зобов’язаннями є вкладеннями в національну еконо-міку. Однак, іноземні запозичення дають змогу державним органам управління залучати додаткові фінансові ресурси для фінансування тих проектів, які неможливо забезпечити внутрішніми джерелами.

Платоспроможність держави за внутрішніми позиками забезпе-чується всім майном, що перебуває у власності держави; за зовніш-німи позиками залежить від валютних надходжень (тобто, від сальдо торговельного балансу, позитивне значення якого означає достатню можливість держави виконати зовнішні зобов’язання і урегулювати свій платіжний баланс).

В Україні величина державного боргу регулюється Законом України: «Про державний внутрішній борг України» [55]. Умови і порядок випуску державних цінних паперів і регулювання їх обігу визначається Законом України «Про цінні папери і фондовий ри-нок»[67]. Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу визначається за ст. 18 Бюджетного кодексу України [46]. Ве-личина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення граничної величини боргу Кабінет Мі-ністрів зобов’язаний вжити термінових заходів для зменшення суми державного боргу до 60% і нижче. Державний борг вимірюється або в грошових одиницях, або у відсотках до ВВП.

Здійснюючи внутрішні і зовнішні запозичення держава повинна забезпечити обслуговування державного боргу.

Обслуговування державного боргу — це комплекс заходів дер-жави з розміщення облігацій та інших цінних паперів, погашення по-зик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик, визначення умов і порядку випуску нових держав-них цінних паперів.

Обслуговування державного боргу здійснюється Міністерством фінансів України через банківську систему. Для цього у складі Дер-жавного бюджету створюється фонд обслуговування державного внутрішнього боргу. У цей фонд зараховуються кошти у розмірі 50%