Основними видами міжнародного кредиту є:

•          фірмовий (комерційний) кредит — відстрочення платежу за про-дані в кредит товари (кредитором є фірма-експортер, а пози-чальником — імпортер);

•          міжнародний банківський кредит — форма фінансового кредиту, де одним із суб’єктів кредитних відносин є банк;

•          фінансовий кредит — це надання кредитів у грошовій (валют-ній) формі;

•          урядовий кредит (міжурядові позики) — різновид міжнародно-го кредиту, що його надає одна країна іншій в товарній або гро-шовій формі за міжурядовою угодою.

 

Тема 5. Державний кредит і державний борг

Класифікація державного кредиту

Залежно від того, хто є позичальником

централізовані — позичальником є уряд або вповноважене ним міністерство фінансів

децентралізовані — позичальниками є місцеві органи влади

*\ Залежно від місця одержання кредиту

внутрішні — розміщуються в межах країни

зовнішні — надаються МВФ, МБРР та іншими міжнарод-ними і державними кредитними установами) окремих країн

Н Залежно від строку погашення кредиту

короткострокові — до одного року

* середньострокові — понад 5 років

Залежно від порядку оформлення кредитних відносин

облігаційні — передбачають розміщення державних обліга-цій)

безоблігаційні — розміщуються під скарбницькі зобов’я-зання або передбачають пряме кредитування центральним банком державного бюджету

Рис. 5.2. Класифікація державного кредиту

 

 

Вдовенко Л. О., Сушко Н. М., Фаюра Н. Д., «Фінанси»

Характеристика міжнародного кредиту

Надання позичкових капіталів одних країн іншим у тимчасове користування на засадах оплати та повернення у домовлені строки

Суб’єктами міжнародного кредиту є банки, фірми, держави, міжнародні валютно-кредитні організації

Об’єктами міжнародного кредитування є передані кредитором у тимчасове розпорядження позичальника товарні й валютні ресурси

Рис. 5.3. Характеристика міжнародного кредиту

Державні позики реалізуються шляхом розміщення державних цінних паперів: облігацій, скарбницьких зобов’язань, ощадних серти-фікатів.

В умовах хронічного збільшення державного боргу держава може використовувати конверсію позик — зміну раніше встановлених умов позик.

Види конверсії державних позик

добровільна, коли власник облігації має право відмовитись від нових умов

примусова, коли старі позики обмінюються на нові без ура-хування бажань кредитора

факультативна, коли кредитор лише частково погоджується зі зміною умов позики

Рис. 5.4. Види конверсії державних позик

 

Тема 5. Державний кредит і державний борг

На практиці безвідносно до класифікаційних ознак виокремлю-ють наступні види державного кредиту: державні позики; ощадна справа; використання коштів позикового фонду; гарантовані позики; міжнародний кредит.

Державні позики характеризують залучення тимчасово вільних коштів населення, підприємств і організацій з метою фінансування суспільних потреб через випуск і реалізацію облігацій, казначейських зобов’язань та ін.

Ощадна справа є формою державного кредиту, коли залучення внесків населення відбувається через установи комерційних банків, які є посередниками між державою і населенням, скуповуючи на тим-часово вільні кошти боргові зобов’язання держави.

Використання державою коштів позикового фонду як форма державного кредиту характеризується тим, що державні кредитні установи передають частину кредитних ресурсів на фінансування ви-трат уряду.

Гарантовані позики як форма державного кредиту полягає в тому, що уряд може гарантувати безумовне погашення позики, випу-щеної органами влади і управління або окремими господарюючими суб’єктами та виплату процентів по ній. Тобто, уряд несе фінансову відповідальність у разі неплатоспроможності платника. На даний час гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, забезпе-чення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб’єктів.

Таким чином, державний кредит є специфічною ланкою держав-них фінансів, існуючи переважно у сфері готівкового обігу. Крім за-доволення традиційної потреби в фінансуванні дефіциту державного бюджету державний кредит також сприяє збалансуванню платоспро-можного попиту населення та підприємств з поточною пропозицією товарів і платних послуг, запобігаючи інфляції.