Контрольні питання

1.         Сутність фінансової політики.

2.         Завдання фінансової політики.

3.         Роль фінансових важелів в регулюванні соціально-економіч-них процесів.

4.         Зміст, форми і методи фінансового контролю.

5.         Правові засади фінансових відносин. Фінансовий механізм.

 

Тема 3. Фінансова політика і механізм її реалізації Самостійна робота

1. Визначити, правильні чи неправильні такі твердження:

– правильні (П); – неправильні (Н).

1.         Найбільш динамічною частиною фінансової політики є тактика управління фінансами.

2.         Невтручання держави в економіку — це основна риса ре гу лю-ючого типу фінансової політики.

3.         Класичний тип фінансової політики визначив у 30–60 р. XX ст. стабільний економічний ріст, високий рівень зайнятості й ефективну систему фінансування соціальних нестатків.

4.         Фінансовий механізм для здійснення фінансових відносин, у яких безпосередньо бере участь держава, називається директивним.

5.         Взаємозв’язок і взаємозалежність складових частин фі нансової системи обумовлені єдиною сутністю фінансів.

6.         Методи формування фінансових ресурсів не є елементом фі-нансового механізму.

7.         Ефективність планово-директивного типу фінансової політики визначається необхідністю концентрації фінансових ре сурсів у руках держави.

8.         Під фінансовою стратегією розуміється комплекс захо дів спря-мованих на досягнення перспективних фінансових цілей.

9.         Державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит, фонди страхування, фондовий ринок можна об’єднати в понятті «за-гальнодержавні фінанси».

10.       Джерелом централізованих коштів держави є національ ний

доход.

2. Кожному з наведених нижче положень знайти відповідний термін або поняття:

а)         фінансове регулювання

б)         фіскальна політика;

в)         монетарна політика;

г)         податкова політика;

д)         бюджетна політика;

 

Вдовенко Л. О., Сушко Н. М., Фаюра Н. Д., «Фінанси»

е)         фінансова стратегія;

є) фінансова тактика;

ж)        політика стабілізації;

з)         фінансовий механізм;

к) самофінансування.

1.         Забезпечення потреб простого і розширеного відтворення

виробництва за рахунок власних коштів юридичних і фізичних

осіб.

2.         Сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

3.         Політика, що характеризує дії держави щодо централізації час-тини виробленого ВВП та її суспільного використання;

4.         Політика, що характеризує діяльність держави у сфері оподат-кування.

5.         Політика, яка являє собою комплекс дій та заходів у сфері гро-шового ринку.

6.         Політика, яка являє собою діяльність щодо формування бюд-жету держави, його збалансування, розподіл бюджетних коштів.

7.         Поточна політика, спрямована на вирішення конкретних за-вдань відповідного періоду, що випливають із розробленої перспек-тиви.

8.         Політика спрямована на підтримання макроекономічної рівно-ваги на основі сталих обсягів виробництва при стабільності цін.

9.         Політика, що розрахована на довготермінову перспективу і ви-рішення глобальних завдань соціально-економічного розвитку.

10.       Регламентування розподільних відносин у суспільстві й на

окремих підприємствах.