Тема 4. Структура наукового знання

Наука як система теоретичних знань. Специфіка теоретичного пізнання. Критерій науковості. Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового дослідження. Емпіричний та теоретичний рівень наукового пізнання.

Специфіка емпіричного пізнання, його форми та методи. Специфіка та форми об’єкту емпіричного пізнання. Науковий факт як форма емпіричного пізнання. Спостереження в наукових дослідженнях. Поняття наукового експерименту та його види. Проблема достовірності та істиності емпіричного знання. Специфіка емпіричного пізнання в біології. Специфіка проведення біологічних експериментів. Моделювання як вид експерименту

Специфіка теоретичного пізнання та його форми. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як форми теоретичного пізнання. Структура та функції наукової теорії. Види наукових теорій. Специфіка побудови теорій в біологічних науках. Абстрактні образи теорії та їхня системна організація. Теоретичні схеми та математичний апарат. Дедуктивна теорія як традиційний ідеал побудови теорії та її обмеженість Роль теоретичних схем у дедуктивному розгортанні теорії. Теоретичні схеми та досвід. Операційний статус теоретичних схем.

Література:

1. Башляр Г. О природе рационализма. – М. : Новый рационализм, 1987 // http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000334/index.shtml.

2. Будко В. В. Философия науки. – Харьков : Консум, 2005. – 268 с.

3. Девятова С.В., Купцов В.И. Структура научного знания //Философия и методология науки / под. ред. Купцова В. И. // http://lib.rus.ec/b/314832.

4. Некифоров В. Логика и методология научного исследования // vnikiforov.com›…content/uploads/Lekcionnie-kursi…

5. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М. : Контакт - Альфа, 1995 // http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/Step/index.php.

6. Степин В.С. Теоретическое знание. – М. : Прогресс-Традиция, 1999. – 390 с. // philosophy.ru›library/stepin/index.html.

Контрольні питання:

1. У чому полягає специфіка організації емпіричного рівня пізнання у біологічних науках?

2. Який шлях проходить науковець у процесі побудови наукової теорії?

3. У чому полягає специфіка побудови наукової теорії в біологічних науках?

Тема 5. Проблема істини та її обгрунтування в науковому пізнанні

Поняття істини. Поділ істини за змістом (об’єктивна істина), за об’ємом (абсолютна та відносна істина). Гегель щодо процесуальності істини. Системність та повнота істини. Діалектика істини та помилки.

Специфіка наукової істини. Системність та перевіреність як специфічні риси наукової істини.

Концепції істини та їх історичні трансформації. Істина як відображення. Когерентна теорія істини. Теорія істини в прагматизмі. Чи завжди істина корисна? Чи можуть бути корисними помилки? Проблема критерію корисності (врахування безпосередніх та віддалених наслідків наших дій).

Проблема істини в позитивістській традиції. Основна ідея “семантичного” визначення істини за А. Тарським.

Плюралістична концепція істини в постмодерній філософії.

Проблема крититерію істинності наукових знань. Демаркація наукового та ненаукового знання. Гіпотеко-дедуктивна структура теорії та емпіричне підтвердження. Проблема експериментального підтвердження логічної узгодженості тверджень. Логічна теорія підтвердження. Несуперечливість як критерій істини та значення протиріч в пізнанні. Поняття верифікації. Поняття фальсифікації К. Поппера. Проблема неемпіричного критерію істини. Проблема нейтральності фактів та теза Куна-Фойерабенда. Практика як критерій істинності: за та проти. Види практик як критерію істини: матеріально-виробнича, соціальна, практика наукового пізнання (спостереження та експеримент). Невизначенність практики як критерію істини.

Істина: відображення чи конструювання? Позиція радикального конструктивізму: за та проти. Конвенционалізм. Апріоризм.

Антропологічний поворот у постнекласичній науці. Істина та достовірність. Попперівське розуміння правдоподібності: сильні та слабкі сторони. Активність суб’єкту та проблема об’єктивності істини.

.

Література:

1. Деннет Д. Постмодернизм и истина. Почему нам нужно понимать это правильно // Вопр. философии. - 2001. - № 8.

2. Гадамер Г. Г. Що є істина? / Переклад М. А. Кондратьєвої за участю М. С. Плотникова // Логос. - 1991. - № 1. - С. 30-37.

// ji.lviv.ua›ji-library/Vozniak/text-i-perekl/kn3.

3. Гайдеггер М. О сущности истины.// philosophy.ru›library/heideg/verit.html.

4. Касавин И.Т. Истина: вечная тема и современные вызовы // Эпистемология и философия науки. - М. : Канон+, 2009. – Т. 20. - N 2. - С. 5-13.

5. Чудинов Э. Природа научной истины. – М.: Изд-во полит. литературы, 1977. – 306 с. // gumer.info›bogoslov_Buks/Philos…prir/index.php

Контрольні питання:

1. Яким критерієм істинності користуються вчені-біологи на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання?

2. Чи можна вважати сучасні наукові уявлення абсолютно істинними?

3. Чи властиве сучасній науці протиставлення наукового і ненаукового знання як істинного та неістинного?