Робоча навчальна програма

з дисципліни

«Історія України»

Факультет політичних наук

Кафедра історії

1 Триместр Вид занять	Всього годин
Всього годин	54
З них: Лекції	28
Семінарські заняття	14
Самостійна робота	12
Консультації	2
Іспит	8

Автор програми:_____________к.і.н., доц. Шевченко Н.В.

Програма розглянута та затверджена на засіданні кафедри історії "____"______________2007 р.

Протокол № _____

Програма розглянута та затверджена на методичній раді факультету "___"_____________2007 р.

Протокол № _____

Концепція викладання дисципліни

Побудова сувереної і демократичної України,інтеграція її у світове співтовариство, глибокі реформи і зміни, які йдуть в усіх ланках суспільного життя потребують серйозної теоретичної розробки проблем державотвореня, політичної культури, менталітету українства, що неможливі без грунтовного осмислення вітчизняної історії.

Факт загального підвищення політизації українського суспільства став незаперечним, а загальноукраїнська стратегія кардинальних реформ вимагає суттєвого коригування з врахуванням державницької традиції українства, яка представлена в політичній творчості окремих його мислителів. Світова історична традиція не раз підтверджувала факт, що досягненням народом свободи – це мета його політичної історії, що самоврядування суспільного буття – природжене право вільних людей, яке, коли його досягають, цінується понад усе. Досвід світовий також свідчить, що демократичний устрій суспільства, особливо в початковий період свого існування, може бути зруйнований не лише силою, а просто відмовою від нього самого громадян, що можливе за умови поганого знання ними своєї національної ідеї і історії державотворення. У цьому сенсі курс вітчизняної історії має велике світоглядне і практичне значення. Так, ніби аксіомою є твердження про належність України до геополітичного простору Європи і загальноєвропейських політичних цінностей. З другого боку, постійні заклики до “входження в Європу” є свідченням того, що на практиці ми почуваємо себе за її межами. І згадане тупцюювання на місці в здійсненні ринкових реформ переконує, що буд-які соціальні нововведення, що ігнорують культурно-історичний потенціал українства та його політичний досвід і політичну культуру, його відкритість і здатність до інновації, приречені на провал.

Робоча програма передбачає визначення предмету і завдання курсу , основних етапів українського державотворення. Розглядатимуться процеси заселення та іміграційні процеси в українських землях, стародавні етноси та іх вплив на формування культур осілого населення, перші протодержавні утворення. В центрі уваги курсу- політичне , культурне і економічне життя стародавнього населення України.Зокрема, основні етапи розвитку Киівської держави та Галицько-Волинського князівства (Першого Українського королівства ) .З”ясовуватеметься процес політичного розмежування українських земель після розподілу Галицько-Волинської держави та політико-адміністративний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та обставини і наслідки їх переходу до Польщі у рамках об”єднаної Польсько-Литовскої держави (Речі Посполитої).Передумови , хід , рушійні сили та наслідки великого національного повстання під проводом Богдана Хмельницького є центральною проблемою курсу.Гетьманщина як українська козацька держава ХУ11-ХУШ ст( її територія , населення , політичний устрій , адміністративний поділ , військові сили центральні органи управління та система права , культура , релігійне життя та автономний статус у складі Російської імперії і причини та наслідки обмеження , а потім і скасування політичної автономії для політичної культури та державної традиції українства) , державницькі змагання українців у 1917-1920 рр та утвердження України як незалежної держави є головними темами даного курсу.

Дисципліна «Вступ до історичної науки» виконує деякі соціально значимі функції: пізнавальну, практично-політичну, світоглядну, виховну.

Методологічними підставами змісту курсу є цивілізаційний, культурологічний, регіональний підходи. Принципами вивчення історичних фактів є принцип історизму, об’єктивності, соціального підходу, альтернативності.

Студент повинен знати:

закономірності розвитку історичного процесу в українських землях давнього і новітнього часу, особливості політико-адміністративного статусу українських земель у складі різних державних утворень, багатогранність і суперечливість економічного, політичнго та культурного життя українського народу до початку ХХ ст, історію УРСР у складі СРСР та утвердження України як незалежної держави.

Студент повинен вміти:

вільно володіти конкретним історичним матеріалом з історії України, виділяти головні етапи та чинники історичного розвитку українського народу.

Дисципліна «Історія Ураїни» виконує соціально значимі функції: пізнавальну, практично-політичну, світоглядну, виховну.

Методологічними підставами змісту курсу є цивілізаційний, культурологічний, регіональний підходи. Принципами вивчення історичних фактів є принцип історизму, об’єктивності, соціального підходу, альтернативності.

Курс «Історія України» розроблений за модульно-рейтинговою системою та включає в себе лекції (28 годин), групові заняття (14 годин), самостійну роботу (12 годин), систему контролю та обліку знань. Передбачає написання і захист одного реферату, тестування і підсумкової контрольної роботи за модулями й складання іспиту

Іспит є підсумковою формою контролю знань студентів і проводиться в усній формі. Робота студентів оцінюється за підсумками виконання основних видів завдань. Якщо студент не відвідував курсу лекцій, не відвідував практичні заняття і не виконав тестово-контрольні заходи, а, отже, не набрав необхідної кількості балів, то він, за рішенням кафедри, не допускається до складання іспиту.

• Відвідування лекцій 2 год – 1 бал (14 б.)

• Семінарські заняття до 5 балів (35 б.)

• Тестування

(по завершенню 1 і 2 модуля) - 1 бал за 1 зап. (20 б.)

• контрольна робота

( по завершенню 3 модуля) - до 5 балів за 1 зап. (15 б.)

• Реферат - до 5 балів

• Захист реферату - до 5 балів

• Конспект лекцій до 3 балів

• Конспект семінарських занять до 3 балів.

РАЗОМ: 100 балів.

Допуск до іспиту – від 41 бала.

Кількість балів за іспит – 40.