ІІ. КОМПЛЕКСНА ПРАКТИЧНА РОБОТА

Метою роботи є подальше засвоєння теоретичних положень дисципліни «Організація та економіка видавничої справи». Її завдання полягає у розрахунку кількісних і середніх показників роботи редакції та визначенні кількісних і вартісних показників книжкового видання.

Таким чином, робота характеризується комплексним системним підходом до вирішення ряду організаційних проблем та оцінки окремо взятих видань за видавничими, технологічними та економічними показниками.

2.1. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ

Методика розрахунку побудована на прийнятих у практиці видавничої діяльності підходах до виконання такого виду робіт.

Послідовність розрахунків включає визначення:

— обсягу авторського текстового (проза і поезія) матеріалу;

— обсягу авторського ілюстративного матеріалу;

— обсягу неавторського матеріалу;

— обсягу видання в обліково-видавничих аркушах;

• друкованого обсягу видання;

• кількісних і середніх показників роботи редакції;

— собівартості видання;

— гуртової вартості тиражу, роздрібної ціни видання і прибутку від реалізації тиражу;

— основних техніко-економічних показників видання.

Уся послідовність розрахунків згідно методики передбачає вирішення таких завдань:

• завдання 1 „Розрахунок кількісних і середніх показників видань за видавничим асортиментом і масою”;

• завдання 2 „Розрахунок аркушату видань і показників ефективності використання паперу”;

• завдання 3 „Розрахунок кількісних і середніх показників роботи редакції”;

• завдання 4 „Розрахунок собівартості видання”;

• завдання 5 „Розрахунок гуртової вартості тиражу, роздрібної ціни видання і прибутку від його реалізації”.

Завдання 1. Розрахунок кількісних і середніх показників

видань за асортиментом і масою

1.1. Розрахунок обсягу авторського текстового матеріалу

Розрахунок авторського текстового матеріалу можна здійснити для прози, виходячи з визначення обсягу авторського аркуша, що містить 40 тис. знаків; для поезії, де авторський аркуш містить 700 рядків, та для ілюстративного матеріалу, обсяг авторського аркуша якого складає 3000 см². При наявності авторського оригіналу на попередніх (до виготовлення друкарської форми або завершення роботи редакції щодо створення видавничого оригіналу (плівок) етапах можна умовно прийняти для узагальнених розрахунків за один авторський аркуш 22-24 сторінки машинопису, якщо вони надруковані згідно з вимогами стандартів (60 ударів у рядку, 22-24 рядки на сторінці). При цьому кількість авторських аркушів можна розрахувати формулою:

,

де: О_а.т.п. – обсяг в авторських аркушах тексту (проза);

К_м.д.с. – кількість сторінок машинопису авторського оригіналу.

Обсяг поезії в авторських аркушах розраховують за формулою:

,

де: О_а.т.в. – обсяг в авторських аркушах віршованого тексту;

К_в.р. – кількість віршованих рядків.

Якщо до видавництва надходить авторський оригінал в електронному виконанні, його обсяг в авторських аркушах можна визначити за даними комп’ютера.

Обсяг авторського текстового матеріалу у виданні (О_а.т.м) розраховують за формулою:

О_а.т.м.= О_а.т.п.+ О_а.т.в.

1.2. Розрахунок обсягу авторського ілюстративного матеріалу

Обсяг авторського аркуша ілюстративного матеріалу визначають за формулою:

,

де: О_а.іл — обсяг в авторських аркушах художньо-графічного матеріалу;

К_іл — кількість ілюстрацій у виданні;

S_іл — площа однієї ілюстрації.

1.3. Розрахунок обсягу неавторського матеріалу

Для визначення обсягу неавторського тексту, який входить до складу неавторського матеріалу, необхідно розрахувати обсяг редакційної передмови, післямови, коментарів тощо.

Таким чином, обсяг неавторського матеріалу (О_н.а.м.) розраховують за формулою:

,

де О_н.а.т – обсяг неавторського тексту в знаках згідно з вихідними даними;

1000 – кількість знаків титульних і випускних даних;

К_ст – кількість сторінок у виданні;

К_зн.о.т. – кількість знаків у рядку основного тексту (додаток 2);

S′ – площа ілюстрацій, які не захищені авторським правом (ілюстрації видавництва).

Площу ілюстрацій видавництва приймають рівною нулю, якщо у виданні немає додаткових даних про них. Кількість знаків титульних і випускних даних рівна 1000, незалежно від їх фактичної кількості.

Для розрахунку обсягу колонцифр ( ), що входить до складу обсягу неавторського матеріалу, необхідно визначити кількість сторінок складання в майбутньому виданні. Для цього, виходячи з технічних умов на даний вид видання, обирають формат полоси (сторінки) за додатком 1. Кількість знаків однієї колонцифри приймають за половину кількості знаків у рядку основного кегля і основної гарнітури шрифту.

Кількість сторінок у виданні розраховують за формулою:

,

де К_ст – кількість сторінок у виданні;

К_зн.о.т. – кількість знаків у рядку основного тексту (додаток 2);

К_р.о.т – кількість рядків основного тексту на сторінці;

К_зн.д.т – кількість знаків у рядку додаткового тексту (додаток 2);

К_р.д.т – кількість рядків додаткового тексту на сторінці;

К_м.і – коефіцієнт, що враховує міжрядкові інтервали (умовно можна прийняти Км.с = 1,25);

К_ст.іл – кількість сторінок ілюстрацій.

Кількість рядків на сторінці як основного, так і додаткового тексту можна розраховти за формулою:

,

де h – висота полоси (сторінки) складання у квадратах;

Кг – кегль шрифту (прийнятий для основного і додаткового тексту окремо).

Кількість рядків заокруглюють до числа за результатами розрахунку.

Кількість сторінок ілюстрацій (К_ст.іл.) розраховують за формулою:

К_ст.іл.= ,

де l – ширина полоси (сторінки) у квадратах;

h – висота полоси (сторінки) у квадратах.

Площа полоси (сторінки): .

Виходячи з вимог технології, обсяг видання обов’язково необхідно “зігнати” (або “розігнати”) до технологічно припустимих розмірів, щоб кількість сторінок була обов'язково парною. Цього досягають шляхом заокруглення результату розрахунку К_ст до найближчого цілого меншого парного числа. Наприклад, згідно з розрахунком К_ст = 275 сторінок, тоді раціонально прийнята кількість сторінок видання рівна 274 сторінкам.