Агіографічна література - оповідання та повісті про святих "Житія Бориса і Гліба"/ східнослов'янські елементи: побежен (зам. побежден)\ флексія -ові {Господеви)!. "Києво-Печерський патерик". Частіше апокрифічного (гр. "таємничий"), неканонічного змісту (не визнавалися церквою; казкові, фантастичні сюжети): "Ходіння Богородиці по муках". "Палея толкова" ("Ліствиця Якова").

Компіляції: Ізборники Святослава 1073. 1076 рр. – переплетення

духовних і світських сюжетів, догматично-богословські роздуми, історичні

статті, переліки книг /повноголосся: серебло; сполучення глухого з плавним:

дьржати/.

❖ Паломницька: "Житіє і ходіння Даніїла" поєднує старослов'янські

та східнослов'янські елементи.

❖ Світсько-художня література: Літописи - Київський та Галицько-

Волинський /"ікони всесвітньої історії'" В.Лопахін/ - поєднання історично

точних даних із народними легендами. Лексичне багаЧРтво мови, диференціація

залежно від змісту. Українська мовна основа Галицько-Волинського літопису.

"Повість временних літ" - чергування церковнослов'янських та

східнослов'янських елементів. Перевага повноголосних форм (болото), надеже

(з *сУ), сосень (початкове е-+о), флексія -ові (Романові).

"Повчання " Володимира Мономаха - церковнослов'янізми в першій

частині та живомовний виклад в автобіографічній.

❖ Ділові пам'ятки: "Руська правда" Г1016-1070) - зведення законів;

юридично-ділова мова. Лексика переважно на позначення родинних стосунків,

соціального стану, адміністративно-правова. Перевага повноголосних елементів,

ж зам. жд, майже повна відсутність аориста, імперфекта.

Дарчі, берестяні грамоти. Грамота князя Мстислава (1130).

3. "Слово о полку Ігоревім" (1185-1187). Народна основа твору,

величезний лексико-фразеологічний діапазон: іншомовні слова (каган, чага),

міфологеми (Хоре), антропофікація, гіперболізація (соколом полєтЬ), метафори

(Донец рече), народнопоетичні епітети (гиирокое поле), тавтологія (труби

трубят), церковнослов'янські елементи (храбрии). Поетичний синтаксис, рими.

Тенденції та процеси:

> старослов'янська як мова християнської церкви поширилася з кінця X

ст., на східнослов'янському грунті набувала специфічних місцевих рис;

> руська писемно-літературна з ІХ-Х ст. виникла на основі київського

койне для державних та духовних потреб, мала живомовні елементи,

посилювались діалектні відмінності.

Тестові завдання для самоперевірки

1. Хто автор висловлювання: "Три східнослов'янські мови: українська,

білоруська і російська зростали незалежно одна від одної як мови самостійні і

т.зв. "праруської" спільної мови ніколи не було"?

A. І. І.Огієнко. Б. М. А. Жовтобрюх.

B. В.М. Русанівський. Г. Л.А. Булаховський.

2. Є. Тимченко, С.Смаль-Стоцький, К. Німчинов виникнення української мови

пов'язують із

Л. V - VI ст. . Б. IX-Хет.. В. XI-XII ст.. Г. ХІУ-ХУст..

3. Уперше по-науковому осмислив питання про походження української мови

A. І. І.Огієнко. Б. М. Максимович.

B. І. Срезневський. В. М. Погодін.

4. Яке фонетичне явище не властиве давній українській мові?

A. Поява нового звуку г. Б. Початкове сполучення ]е.

B. Повноголосся. В. Ствердіння шиплячих, губних та р.

5. Загальнонародна мова, яка виникає на основі діалектів:

•а) койне; б) давньоруська; в) старослов'янська; г) книжна українська.

6. У період Давньої Русі функціонували

а) старослов'янська мова; б) церковнослов'янська мова ;

в) давньоруська мова; г) усі попередньо названі мови.

7. Який учений був прибічником погляду, що руська літературна мова є за

походженням старослов'янською (староболгарською)?

A. О. Обнорський; Б. О. Шахматов;

B. В. Виноградов; Г. П. Черних.

8. Яку літературу називають конфесіональною?

А. Церковну. Б. Таємну. В. Світську. Г. Проповідницьку.

9. Указати твір періоду Київської Русі, написаний старослов'янською мовою.

A. Київський літопис. Б. "Ізмарагд".

B. "Повчання " К. Туровського. Г. "Слово о полку Ігоревім".

"' Ч

10. "Слово о законе и благо дати" Іларіона написане:

а) староукраїнською мовою; б) живою народною мовою;

в) давньоруською мовою; г) старослов'янською мовою.

11. До якого жанру відноситься "Житіє і ходіння Даніїла"?

а) паломницька; б) агіографічна література;

в) світська література; г) проповідницькі.

12. "Руська правда" написана

а) високим стилем; б) церковно-книжним стилем;

в) зниженим стилем; г) середнім стилем.

13. "Требники" - це:

а) книги для приватного богослужіння; б) полемічна література;

г) книги для громадського богослужіння; г) світська література.

14. Яка з цих пам'яток є копією зі старослов'янських оригіналів?

A. Остромирове євангеліє. Б. "Києво-Печерський патерик".

B. "Слово о полку Ігоревім". Г. "Слово о законе и благодати".

Давня українська літературна мова.

Літературно-писемна мова української

народності XIV - початку XVII ст.

План

1. Суспільно-історичні умови розвитку літературної мови та культурні справи після розпаду Київської Русі. Україна під владою Литви та Польщі.

2. Літературна "руська" мова в Литовській державі. Сфери вживання "руської" мови та мови слов'яно-руської: *

а) мова українських грамот ХІУ - ХУІ століть.

3. Нове піднесення української книжності та літературної мови в Україні періоду ХУІ-першої половини ХУII століть:

   1. Спроби перекладу церковних книг "простою мовою" /Пересопницьке євангеліє/.

   2. Розвиток і поширення друкарства .

   3. Жанрова різноманітність пам'яток цього періоду:

а) полемічна література. Мова і стиль І.Вишенського.

4. Граматичні та лексикографічні праці цього періоду.

Практичні завдання

• Виконати вправи 11, 18, 24, 34, 38; завдання 22 (пис.).

• Індивідуальні завдання: впр. 34 (з питаннями) /с. 78-79/; впр. 39 /с. 91/.

Проблемні питання

• Яку роль виконувала "руська мова" в Литовській державі ?

• У чому виявляється своєрідність мови Галицько-Волинського літопису?

• Які пам'ятки є головним репрезентантом української мови ХІУ-ХУІ ст.?

• Яку роль в цей період відігравали міські братства?

• Як відображається II південнослов'янський вплив у мовній практиці Росії та України?

• 3 чим пов'язане підвищення авторитету церковнослов'янської мови у II половині ХУІ ст.? Як вона тоді називалася?

• У чому виявилася прогресивна роль князя К.Острозького в культурно- освітній справі в Україні?

• У чому полягає роль "Граматіки славенскія правилноє синтагми"

М. Смотрицького в справі шкільної освіти, літературної творчості в Україні та інших країнах?

Додаткова література

Аркас М.М. Історія України - Русі. - К.: Вища школа, 1991. Блик О.П.... -С. 53-97.

Виговський М. Києво-Могилянська академія в ХУІІІ ст. // Київська старовина. - 1992. - №6.

Горецький П.Й. Історія української лексикографії. - К.: АН УРСР, 1963. Грамоти ХІУ ст. / Упор., вст.ст. М.М. Пещак/. - К., 1965.

Гумецька Л.Л. Нариси словотворчої системи української актової мови XIV- XV ст. - К.: АН УРСР, 1958.

Дашкевич Я.Р. Перший друкований буквар на Україні// УМЛ1П. - 1959. - №1.-С. 53-56.

Жовтобрюх М.А. Староукраїнські грамоти як пам'ятки літературної мови // Мовознавство. - 1976. -№ 4. - С. 62-70.

Лексика і фразеологія XIV- XV ст. // У кн.: Історія української мови. Лексика і фразеологія. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 164-279.

Концепція літературної мови староукраїнських книжників ХУІ - першої половини XVII ст. // У кн.: Жанри і стилі в історії української літературної мови. К.: Наук, думка, 1989. - С.79-82.

Костомарів М. Історія України в життєписах визначних її діячів - Львів, 1918. Крип'якевич І.П. Історія України. - Львів: Світ, 1990. Кудрицький Є.М. Іван Ужевич - український граматист ХУИ ст.// Мовознавство. - 1970. - № 1. Курс ... -Т. І.-С. 40-65.

Луканін С.М. Румунські шляхи "Граматики" Мелетія Смотрицького // Відродження. - 1995. - № 5-6. - С. 76-77.

Москаленко А. А. Перша рукописна граматика української мови //УМЛШ. - 1972. -№ 5.

Німчук В.В. Староукраїнська лексикографія в її зв'язках з російською і білоруською. - К. ,1980.

Огієнко І. Історія українського друкарства . - К.: Либідь, 1994. -448 с. Онишкевич М.М. Спостереження над фразеологією творів

1. Вишенського//Дослідження і матеріали з української мови.. - Вип. IV. - К, 1961 С. 126-130.

Паламарчук Л.С. Українська радянська лексикографія. - К., 1976. Плющ П.П... - С.128 -210. Русанівський В.М. ... - 44 - 100.

Словник староукраїнської мови XIV- XV ст. - К.: Наук, думка. - Т.І, 1977; Т,

2. 1978.

Українські грамоти XV ст. /Упор., вст. ст. В.М.Русанівський/. - К., 1965. Чепіга І.П. Всупереч унії та єзуїтській експансії.// Мовознавство. -1985. - №4 -С. 35-38.

Чепіга І.П. Ораторське мистецтво на Україні в XVI -XVII ст. // УМЛШ - 1989.-№ 10.

Чепіга І.П. Пересопницьке євангеліє і морфологічний стандарт української мови (на матеріалі іменника) // Уко. діалектол. збірник. - Кн. 3. - К.: Довіра, 1997 С. 231-236.

Яворівський Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. - Т. І. - Львів, 1992.

І. Суспільні умови розвитку культури та літературної мови в Україні після монголо-татарської навали. Посилення феодальної роздробленості. Люблинс унія 1569 р. та Брестська унія 1596 р. - остаточна втрата самостійності Литовськ державою, її входження до складу Речі Посполитої. Католицька церква

ідеологічна та політична підпора колонізації України. Спольщення частини українського панства. Посилення експлуатації селян.

Зростання народного опору, створення і зміцнення Запорозької Січі (кінець XV - початок XVI ст.). Велика увага козацтва до культури та освіти.

Порушення культурно-об'єднувальної ролі православної церкви, роздрібнення осередків культури. щ

II. Жанрово-стилістичне збіднення літературної мови в XIV - XV ст.

1. Поступове поширення жанрів ділового стилю - грамот /типи їх за юридичним призначенням/. Композиційна структура грамот /не стандартизований текст; формула зачину, формула адресата, формула мети, формула перерахунку свідків, формула дати та місця написання документа, формула заклинання свідків/. "Руська" мова - українсько-білоруська літературна мова Варіативність лексики, залежно від місця написання грамот. Невпорядкованість мовного конгломерату цієї мови: наявність полонізмів та латинізмів, обмежена кількість старослов'янізмів. Посилення живомовного впливу в лексиці, фонетиці, граматиці: а) повноголосся /стороною/; б) е або и на місці етимологічного і. /вс^хь - всихь, дЬ темь - детемь/; в) поява нового звуку /ґ/ /кгдьі/\ г) /е/ переходить в /і/ після шиплячих /ничого/; г) ствердіння губних, шиплячих і р Імьсяца, монастир/; д) чергування /г/ з /ж/ при відмінюванні ІдорозеІ', ^безособова форма на -но /куповано/; є) поширення словотвірних типів із суфіксом -щина /вєрховщина/ тощо.

Господарсько-ділова мова: описи замків. Актово-урядові документи "Литовський статут"видань 1526, 1566, 1588 рр., Гродські книги /Актова книга Житомирського міського уряду за 1582-1588 рр./. Літописи.

2. Послаблення впливу старослов'янських мовних елементів у книжно- писемному вжитку. Нечисленні пам'ятки церковного й апокрифічного змісту / "Ізмарагд" XIII ст., Київський псалтир (1397), Четья-мінея (1489) та ін/.

Відображення другого південнослов'янського впливу в мовній практиці Росії та України.

III. Відображення в культурно-освітніх справах піднесення національної самосвідомості українців. Зв'язок соціально-визвольного руху з церковно- релігійними проблемами оборони православ'я проти уніатства. Діяльність міських братств (Львівського, Луцького, Київського, Віленського та ін.). Заслуги К. Острозького. Створення в Україні мережі шкіл.

1. Підвищення авторитету застосування церковнослов'янської мови у зв'язку з боротьбою проти уніатства. Розвиток "простої мови". Переклади церковних книг "простою мовою": Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.), Крехівський Апостол (XVI ст.) / оборона,чорний, може, ангелови/. Живомовний матеріал цих пам'яток /добьітокь "худоба"; казда "господар"/. Поступова трансформація церковнослов'янської мови під впливом українського живого мовлення: вироблення нового варіанту - слов'яноруської мови.

2. Нове піднесення української книжності в другій половині XVI ст. Розвиток друкарства в Європі - у Німеччині /Гутенберг, 1453-1455/, у Кракові /1491-1493/ та

східнослов'янських землях. Діяльність першодрукаря-білоруса Франциска Скорі у Празі /1519/ та Івана Федорова у Росії та в Україні /"Буквар". "Апостол" (15' "Острозька біблія" (1580-1581)/. "Стан нашого давнього друкарства давав нам т повну змогу не тільки займати почесне місце серед цілого слов'янського світу, ал дорівнюватися технікою своїх видань культурним народам Європи " [Огієнко 34]. План відповіді див. у посібнику Блик О.П., с. 87- 88.

3. Жанрово-стилістичне збагачення літературної мови вХУІст. а) Слов'яноруський тип літературної мови в полемічних творах Герасі Смотрицького "Ключ царств? небесного" . (1587), Стефана Зиза "Казанья..."(1596). Христофора Філарета "Апокрисис" (1597-1598), Іова Борецькі "Пересторога" (1606), Мелетія Смотрицького "Тренос" (1610), Кирила Транквілн Ставровецького "Учительное євангеліє" (1619), Захарія Копистенські "Палінодія" П620-1622У

Мовно-художня майстерність ораторсько-публіцистичного стилю Івана Вишенського "О еритикох'УПисание к у ті кшим...". "Писание до вс і х обше...". "Краткословньїй отві т Петру Скарзі ". "Послання Доминикии" та ін. . Відстоювання пріоритету церковнослов'янської мови над латинською, широке застосування української лексики та фразеології. Улюблені прийоми: афористичність, нагромадження слів, утворення неологізмів, риторичні звертання, метафоризація.

б) Жанр літописання, ділових документів: Львівський (або Київський) літопис, Чернігівський, Острозький та ін., "гродські "книги, універсали, хроніки, юридичні документи (купчі, заповіти).

в) Художня література. Перша половина XVII ст. - продовження традицій полемічної літератури: панегіричні вірші (Касіян Сакович "На жалосний погребь зацного рмцера Петра Конашевича Сагайдачного"), богословсько-дидактичні вірші ("Перло многоцінноє" Кирила Транквіліона Ставровецокого). духовні драми ( "Слово о збуреню пекла"); панегірики та полемічні вірші А.Римші, Г.Смотрицького, О.Мітури "Візерунок цнот Єлисея Плетенецького". Дра- матичні твори: діалоги П.Беринди, К.Саковича, І.Волковича. Інтермедії до драм Я.Гаватовича(1619). Поєднання церковнослов'янської та староукраїнської мови.

Пісня про воєводу Стефана "Дунай»,Дунаю,чого смутен воду течеш" (1571) у чеській граматиці Яна Благослова; пісня про козака і Кулину в польській брошурі 1625 р.

4.Наукова література: Перші спроби граматичної обробки літературної мови "Кграматьїка словенска язьіка"(Вільно.І586'). "Адельфотес'ТЛьвів. 1591). "Грам- матіка словенска" Лаврентія Зизанія (1596). Видатна роль "Граматіки славенскія правилноє синтагми" М. Смотрицького (1618, 1619). ЇЇ значення в справі шкільної освіти, літературної творчості, розвитку граматичної думки в Україні, в Росії, у південних слов'ян. 4 частини граматики: орфографія, етимологія, синтаксис, просодія. Класифікація частин мови та їх форм, учення про види дієслів, вироблення граматичної термінології. Церковнослов'янська в основа граматичних норм при униканні архаїчних церковнослов'янізмів і використання елементів живого народного мовлення (слов'яноруська мова).

Перша граматика "простої" української мови І.Ужевича (1643). Лексикографічні спроби "Лексис с толкованием словенских—слов "простої 1581); "Лексис..." Лаврентія Зизанія (1596). Словникове багатство праці Памви Беринди "Лексикон славеноросскій и им^р тлькование" (1627).Синкретичний характер його словника. [Див. також матеріали з посібника Блик О.П., с. 88 - 94]. Тенденції та процеси:

• продовжувати культурні й мовно-літературні київські традиції, вироблені на основі давньослов'янських норм;

• прагнення наповнити літературну мову рисами своєї народності, засво- їти риси місцевих діалектів. Перетворення діалектів на регіональні системи.

Тестові завдання для самоперевірки

1. Хто автор висловлення: "...з кінця XV ст. вирисовується розпад спільного білорусько-українського письменства,...факт, справді знаменний для історії писемної мови"?

   1. В.Русанівський. Б. Л. Булаховський.

   2. І. Огієнко. Г. Г. Півторак.

2. Слов'яноруською мовою написано такі полемічні твори І. Вишенського:

а) "О єретикох", "Писание к утекшим.. ;

б) "Новина", "Позорище мьісленное...";

в) "Краткословньїй отві т ...", "Зачапка мудрого латьінйика... ";

г) "Писание до всіх обще...", "Порада".

3. Хто є автором полемічного твору "Учительное євангеліє" (1619)?

   1. Герасим Смотрицький. Б. Стефан Зизаній.

   2. Христофор Філарет. Г. Кирило Транквіліон Ставровецький.

4. Яка з цих пам'яток найдавніша?

   1. Острозька біблія. Б. Пересопницьке Євангеліє.

   2. Остромирове євангеліє. Г. Галицьке Євангеліє.

5. Перші друковані кирилицею книги вийшли

а) у Москві; б) у Кракові; в) у Києві; г) в Острозі.

6. Де 1. Федоров надрукував книгу, яку вважають першою друкованою українською книгою?

А. В Острозі. Б. У Львові. В. У Заблудові. Г. У Києві.

7. Коли І. Федоров надрукував книгу, яку вважають першою друкованою українською книгою?

А. 1574. Б. 1580. В. 1569. Г. 1564.

8. Першою друкованою українською книгою традиційно вважається

"Острозька біблія"; б) "Апостол";

в) "Учительное євангеліє"; г) "Апокрисис".

9. Яку книгу не було надруковано 1. Федоровим?

   1. Апостол. Б. Буквар.

   2. Пересопницьке Євангеліє. Г. Острозька біблія.

10. Указати церковну пам'ятку XVI ст., перекладену "простою мовою".

    1. Апостол. Б. Галицьке Євангеліє.

    2. Пересопницьке Євангеліє. Г. Острозька біблія.

11. Указати, у який період функціонувала так звана "руська мова"?

    1. IX-XIII ст.. Б. XIV- XV ст..

    2. ХУІ-ХУПст.. Г. XVII-XVIII ст..

12. Указати наслідки II південнослов'янського впливу.

    1. Виробився штучний пишний стиль.

Б. Запроваджено болгарські графічні, орфографічні та лексичні елемен

2. Відбулося збагачення літератури новими жанрами. Г. Мали місце усі названі зміни.

1. Автором першої рукописної граматики української мови є

а) І. Ужевич; б) М. Смотрицький;

в) О.Павловський; г) П. Беринда.

14. До якого жанру відноситься пам'ятка "Адельфотес"?

а) наукова література; б) полемічна література;

в) світська література; г) проповідницька література.

15. Якою мовою написана "Граматика" І.Ужевича ?

    1. Простою українською. Б. Слов'яноруською.

    2. Французькою. Г. Латинською.

16. Виклад основ християнського віровчення, "Граматіка славенскія правил синтагма" М. Смотрицького написані у формі питань і відповідей, що називається

а) тренос; б) четія-мінеї; в) катехізис; г) унія.

17. "Граматіка славенскія правилноє синтагма" М. Смотрицького описує

а) слов'яноруську; б) "руську";

в) церковнослов'янську; г) просту українську мову.

18. Скільки частин мови засвідчено в "Граматіці славенскія правилноє синтагмі" М. Смотрицького?

А. 6. Б. 8. В. 10. Г. 12.

19. Першою науковою друкованою слов'янською граматикою є

а) "Буквар" І.Федорова;

б) "Кграматьїка словенска язнка";

в) "Грамматіка словенска" Лаврентія Зизанія;

г) "Граматіка славенскія правилноє синтагма" М. Смотрицького.

£0. Хто є автором першого друкованого словника "Лексис сир Ь чь реченія, вькратці сьбранньї ииз словенского язьїка на простий рускій діалект истолкованьї" ?

А. П. Беринда. Б. М. Смотрицький.

, В. Стефан Зизаній. Т. Лаврентій Зизаній.

21. • Указати принципи тлумачення реєстрових слів у "Лексиконі..." П.Беринди:

а) одним словом чи синонімами;

б) шляхом зіставлення реєстрового слова із словами інших

слов'янських мов;

в) енциклопедичне пояснення;

г) наявні всі вказані вище принципи.

Розквіт та занепад давньоукраїнської літературної мови з середини XVII до XVIII ст. План

. І. Суспільно-історичні умови. Соціально-культурні й освітні справи в Україні. Києво-Могилянська академія - найважливіший осередок освіти, давньої української мови та літератури.

II. Стилістична строкатість літературної мови цього періоду

1. Ділова мова канцелярій та актово-урядових документів.

2. Мова релігійно-моралізаторської літератури.

3. Історико-мемуарна проза. Мовні особливості козацьких літописів.

4. Мова художньої літератури та публіцистики

5. Наукова мова. /

III. Специфічні умови й суперечливий характер розвитку літературної мови другій половині XVIII ст Відображення теорії "трьох штилів"

Ломоносова в творчості І. Некрашевича та Г.Сковороди.

Практичні завдання та проблемні питання

• Виконати вправи 47 (с. 106), 54 (с. 119 ), 63 (с. 149 ).

• Індивідуальне завдання: підготовка повідомлення "Специфіка українського бароко" / використати відповідні статі із списку літератури; визначити представників барокової літератури, мовні засоби цього стилю; використати матеріал вправ 44, 45, завдань 43, 44, 45 (с. 92 - 102)/.

• Які заходи в справі культури та освіти в Україні впроваджувалися СИН російським царським урядом у XVIII ст.?

• Якою була система навчання у вищих школах того часу (напр. у Києво- Могилянській академії) ?

• Ким створений перший підручник з історії? Які його мовно-стилістичні особливості?

• У чому полягає стилістична строкатість української літературної мови означеного періоду?

• Подайте приклади пам'яток давньої української літературної мови - прозових, віршових та драматичних творів XIV- XVIII ст. (пис.)

• У чому полягає реформа алфавіту й графіки Петра І?

• У чому полягають причини занепаду старої української мови у кінці XVIII ст.?

Додаткова література

Ажнюк Л.В. Стилістичний синтаксис універсалів канцелярії гетьмана Богдана Хмельницького //Мовознавство. - 1993. - № 4. - С.47-53.

Андрієнко Л., Мізюк І. Естетична сутність і цінність літератури українського бароко // Дивослово. - 1997. - № 2. - С. 40-42.

Білодід І.К. Вчення М.В.Ломоносова про стилі і його значення в історії російської та української мов // УМШ. - 1961. - № 6. - С. 7-20.

Білодід І.К. Києво-Могилянська академія і розвиток східнослов'янських літературних мов у XVII -XVIII ст.. - К., 1973. - 200 с.

Блик О.П....-С. 97-110.

Житецький П.Г. Нарис історії української мови в XVII ст- /У кн.: Житецький П.Г. Вибрані праці. - К.: Наук, думка, 1987. - С. 19-228.

Жовтобрюх М.А. Відбиття процесу становлення фонологічної системи укра- їнської літературної мови у творах Г.С.Сковороди.//Мовознавство.-1972. - № 4.

Ісаєвич Я.Д. "Приєднання чи возз'єднання" М. Брайчевського - переломна подія в українській історіографії // У кн.: Старожитності Русі-України. - К., 1994. - С.242-249.

Круті кова Н.Є. До проблеми "Ломоносов і українська культура" // Рад. літ- ство. - 1987.-№5.

Кудрицький Є.М. Іван Ужевич - український граматист XVII ст. і його праця.// Мовознавство. - 1970. - № 1.

Макаров А. Світло українського бароко. - К„ 1994. - 62 с.

Мова староукраїнських епістолярних пам'яток XVIII ст- // У кн.: Жанри і стилі в історії української літературної мови - К: Наук, думка, 1989. - С. 93-122.

Москаленко А.А. Перша рукописна граматика української мови.//УЛМШ,- 1972.-№5. -С. 35-41.

Огієнко І.І. Українська культура. - К: Абрис, 1991.

Плющ П.П. ІУЛМ...-С. 194-201,215-260.

Русанівський В. М. ІУЛМ...С. 89- 149.

Славянское барокко. - М., 1979. - С.3-12.

Українське літературне барокко. - К, 1987. - С. 3-18.

Хижняк 3.1. Києво-Могилянська академія. - К: Вища шк., 1981.

І. Народно-визвольні рухи початку XVII ст. . Відносний демократизм державно-політичного устрою ранньої гетьманщини. Створення української держави під проводом Б.Хмельницького - наслідок боротьби проти польського магнатства й шляхти. Піднесення культури, освіти в цих умовах. Поширення сітки шкіл у містах і селах. Свідчення Павла Алепського про поширення грамотності (1653-1656 рр.). Києво-Могилянська академія як н

осередок культури, освіти, книжності (заснована митрополитом Петром

Могилою 1631 р.), статус Академії, присвоєний Мазепою (1694

підтверджений грамотою Петра І (26.09.1701). Структура Академії: поєднання

теології з новітніми гуманітарними тенденціями університетів Західної Європи.

Поглиблене вивчення слов'яно-руської, латинської, польської мови.

Демократичний склад студентства. Професура з широкою європейською освітою

(М.Смотрицький, І. Борецький, Л. Баранович та ін.). Видатна роль українських

учених у поширенні культури й освіти в Росії, в утворенні Слов'яно-греко-

латинської академії /див. також матеріали з посібника Блик О.П. ...с.97-99/.

Руйнація православних традицій. Зрадницька політика Кримського ханства.

Позитивне значення в цих умовах союзу з Росією (Переяславська рада та

Березневі статті 1654 р.). Критика усталених у колишній історіографії положень

про беззастережно позитивні наслідки приєднання України до Росії.

Суперечність указаних наслідків:

а) в умовах здійснення царським урядом колоніальної політики: грубе

порушення Березневих статей; встановлення російських військових залог,

поступки Польщі (Андрусівська угода 1667 р.), обмеження прав гетьманства на

стосунки з іноземними державами, заборони обирати гетьманів без згоди

Московського уряду та ін. Руйнування решток української державності за Петра

1 Та Катерини II: утворення Малоросійської колегії, скасування гетьманства

(1763 р.), ліквідація Запорозької Січі (1775 р.), остаточне узаконення кріпацтва

(1783 р.), роздарювання українських земель царським вельможам, русифікація

значної частини українського панства. Утиски української культури, освіти

Російським царським урядом: заборона Петром І друкування в Україні книг

"малоросійською" мовою ("слав'яно-руською" в церковних книгах) 1720 р..

Підкорення української церкви Московській патріархії, священному синоду.

Скорочення українських шкіл. Заборона викладання українською мовою в

Києво-Могилянській академії (1753), Синод розпорядився відібрати українські

букварі в тих, хто їх мав (1769); /

б) у числі позитивних моментів: усунення небезпеки від татарсько-

турецьких нападів, сприйняття прогресивних господарчих реформ, можливість

спілкування з передовими людьми, діячами культури Росії.

II. Функціонування двох типів мов церковнослов 'янської та старої

української.

1. Велике поширення ділових стилів і жанрів "простою" українською

мовою: універсали гетьманів, переписка Запорозької Січі, гетьманських

канцелярій, переведення "гродських" міських книг із польської на українську

"просту мову".

2. Продовження і дальше збагачення жанрів повчально-дидактичної

літератури: "Казання", "Ключ розуміння"(1660) І. Галятовського, "Огородок

Марії Богородиці" (1676) А. Радзивиловського, "Меч духовний, єже єсть час

божий" (1666) Л. Барановича, промови, похвальні листи Симеона Полоцького,

Феофана Прокоповича, Стефана Яворського та ін. Слов'яно-руська основа цих

творів із живомовними вкрапленнями.

3. Історико-мемуарна проза: історично-повістева - "Густинський

літопис" М.Лосицького (1670), "Синопсис" Інокентія Гізеля (1674) - перший

підручник з історії. Літописи Самовидця (1702). Величка (1720), Граб'янки

(1710). Перевага рис "простої мови" в літописі Самовидця. Архаїзми в мові

літопису Граб'янки. У літописах продовжуються традиції української книжної та

слов'яно-руської мов з виразною основою народної мови; вплив російської мови.

4. Найвидатніші зразки "шкільних драм": "Владимир, слов'яно-

руських стран князь і повелітель" Феофана Прокоповича (1705); "Милость

Божія... Україну через Богдана Хмельницького освободівшая" невідомого

автора; "Трагікомедія о тщете мира сего..." Варлама Лащевського (11742);

"Воскресение мертвьіх" Георгія Кониського (1746). Слов'яноруська мовна

основа драм. Диференціація мовних партій дійових осіб. Патріотичний пафос

мови творів. Живомовні риси в лексиці й фразеології мовлення козаків у драмі

"Милость Божія...". "Драма про Олексія, чоловіка божого" (1674).Мова

нтермедій до драм М. Довгалевського.

Мовні засоби барокової поезії. Творчість І.Величковського.

Віршована спадщина Климентія Зиновієва. Демократизм і живомовні

вірші про ремесла, знаряддя праці, процеси виробництва.

Жанр пародії (листи до турецького султана). Наслідування -

"Задонщина".

5. Твори наукового стилю: філософські трактати, діалоги, підручники,

науково-практичні посібники.

III. Остаточний занепад слов'яно-руського типу літературної мови.

Порушення можливостей публікацій й підвищення питимої ваги усної народної

творчості та рукописних писемних пам'яток. Зростання ролі народної поезії,

насамперед дум і історичних пісень (пісні М.Чурай, С.Климовського). їх

живомовні особливості. Відображення в думах багатств народног о мовлення в

поєднанні з кращими елементами старої літературної мови з переорієнтацією її

на середньонаддніпрянську основу. Збірка 3. Дзюбаревича. Твори "мандрівних

дяків". Мова сатиричних творів "Отець Негребецький", "Про Кирика",

"Пекельний Марко" та ін. Спроби Опанаса Лобисевича в "перелицюванні"

творів Вергілія. Вірш Антона Головатого "Пісня Чорноморського війська".

Вплив теорії "трьох стилів" М.В. Ломоносова на творчість І.Некрашевича.

Поетична спадщина І.Некрашевича.

Мова творів геніального мислителя й письменника Г.С. Сковороди. Художня

майстерність і глибока народність мови "Саду божественних пісней" та "Басен

харковських". їх велика поширеність серед населення України. Лексико-

фразеологічна й граматична невпорядкованість мови творів Сковороди:

поєднання елементів української народної, російської і старослов'янської мови.

Місце мовної творчості письменника в історії переходу від старого до нового

типу української літературної мови.

_ Тестові завдання для самоперевірки ^

1. Указати, у якому з літописів XVIII ст. найвиразніше спостерігається

народнорозмовна основа?

A. У мові літопису С.Величка.

Б. У мові літопису Самовидця.

B. У мові літопису Г.Граб'янки.

Г. У мові Лизогубівського літопису.

2. Яку мову називають слов'яно-руською?

A. Одну з мов IX - XIII ст., представлену в "Слові о Законі і

Благодаті" Іларіона.

Б. Мову часів Литовської держави XIV- XV ст., якою написані грамоти.

B. Мову XVI- XVIII ст., зафіксовану в драмі Ф.Прокоповича "Владимір".

Г. Мову XVII - XVIII ст., якйю писались інтермедії.

3. Теорія "трьох штилів" МЛомоносова

а) сприяла урізноманітненню літературних жанрів;

б) обмежувала вплив церковнослов'янської мови та відкривала доступ

народній мові в літературі;

в) збільшила вплив російської мови на формування української;

г) мала всі попередньо названі наслідки.

4. Цим стилем, "треба писати віршовані трагедії, оди, поеми і прозові твори на

поважні теми".

А. Високий. Б. Середній. В. Низький. Г. Церковнослов'янський.

5. "Казання" І. Галятовського належать до' г

а) полемічних творів; б) повчально-дидактичної літератури;

в) історико-мемуарної прози; г) панегіричних віршів.

6. "Драма про Олексія, чоловіка Божого " написана

а) староукраїнською мовою; б) церковнослов'янською мовою;

в) слов'яно-руською мовою; г) "руською"мовою".

7. Перший на Русі підручник історії.

А. "Новина". Б. Синопсис. В. "Повчання". Г. Хроніка.

8. Яка з названих мов функціонувала в Україні у XVIII ст.?

A. Староукраїнська мова. Б. Слов'яно-руська мова.

B. Народна українська мова. Г. Усі попередньо названі мови.

9. Універсали гетьманів, переписка Запорозької Січі, «гродські» книги є

пам'ятками

а) ділового стилю; б) історико-мемуарної прози;

в) повчально-дидактичної літератури; г) світської літератури.

10. Якою мовою писав свої твори Климентій Зиновіїв?

A. Церковнослов'янською мовою.

Б. Простою українською.

B. Живою народною мовою.

Г. У залежності від тематики звертається до різних мовних елементів.

11. Твори ХУІІ-ХУІІІ ст., у яких широко представлено побутову лексику,

лайки, прокльони, обігрувалися укр. народні приказки.

А. Літописи. Б. Інтермедії. В. Народні думи. Г. Віршовані драми.

12. До якої літератури відноситься «Милость Божія.. »

а) повчально-дидактичної літератури; б) історико-повістевої прози;

в) наукового стилю; г) «шкільних драм».

13. Мову якого письменника XVII - XVIII ст. П. Житецький охарактеризував

гак: " Не легко іноді розібратись у цьому хаосі слів, то відмінних за значенням і

походженням, то подібних за значенням, але відмінних за походженням...

Підкоряючись різноманітним впливам мови, то книжної, то розмовної, то

міської, то сільської, він ніби втратив саме відчуття її"?

A. К. Транквіліона-Ставровецького. Б. К.Зиновіїва.

B. Г. Сковороди. Г. І.Некрашевича.

14. На яких творах II пол. XVII - XVIII ст. найбільше позначився вплив

російської мови?

A. Вірші, пісні. Б. Хроніки, актові документи.

B. Повісті, романи. Г. Козацькі літописи.

15. У чому причини занепаду старої української мови в XVIII ст.?

A. Поглинання української культури російською, переслідування освіти

українською мовою .

Б. Не видавалась друкована продукція старою українською мовою, у

високому стилі переважала слов'яноруська мова .

B. Уживалась стара українська мова лише в розважальних творах.

Г. Усі названі фактори.

Підсумкові питання до теми «Давня українська літературна

мова»

^ У якій праці історика М. Погодіна викладено погляди на походження

української мови?

^ У який період була літературно-писемна мова Давньої Русі?

^ Євангеліє XII ст. (1144 р.) написане мовою.

^ Твір, у якому подано тлумачення походження Всесвіту, царства природи,

відповідно до днів творіння .

^ Які пам'ятки є головним репрезентантом української мови ХІУ-ХУІ ст.?

^ л^ Поясніть термін «руська мова»

Ким був зроблений переклад на «просту мову» Пересопницького Євангелія

V у своїй "Граматиці..." і.Ужевич нараховує букв,

характеризує частин мови.

^ Про кого І.Франко писав: «Головна сила полеміки ,

яка дуже часто переходить в сатиру, лежить у його глибокім розумінні етичної сторони спору між латинниками й православними, а головна сила його таланту - в ілюструванні релігійних віроучень та суспільно-політичних відносин ... підробицями та порівняннями, взятими з дійсного життя».

Ким створений перший підручник з історії?

Якою мовою та ким написаний полемічний твір

«Полінодія»

Які букви були вилучені з алфавіту, названого «гражданка»?

^ Хто є автором твору "Граматка славенскія правилноє синтагма"?

^ Указати приблизний реєстр слів у "Лексиконі..." П.Беринди:

^ Літописець, який написав твір 1718р.

У

Найвідоміший представник побутової поезії ХУІІ-ХУІІІ ст, який є першим

ученим-фольклористом

^ До якого жанру належать листи до турецького султана

^ Коли давня українська літ-на мова досягла свого розвитку? ;

^ Перші драматичні твори, написані живою народною мовою

^ Кого вважають останнім представником старої української літературної мови?

Нова українська літературна мова (кінець XVIII - середина XIX ст.)

План

1. Формування національної літературної мови, побудованої на живомовній загальнонародній основі

2. Народномовна основа творів І.П. Котляревського.

3. Особливості розвитку літературної мови в Західній Україні .

4. Розвиток української літературної мови від Котляревського до Шевченка.

1. Спроби створення "серйозного" стилю у творах П.П. Гулака- Артемовського, Є.П. Гребінки, Т.Ф.Квітку-Основ'яненка.

2. Перші спроби української публіцистики.

3. Мовні засоби поетів-романтиків.

1. Розвиток філологічної думки у І пол. XIX ст.( "Граматика малоросійського наречия" О.Павловського).Основні лексикографічні праці.

2. Шевченко Т.Г. - основоположник сучасного типу української літературної мови. .

Практичні завдання та проблемні питання

• Скласти тези відповіді на питання "Мова і стиль Т.Г.Шевченка".

• Виписати з видання творів Т.Г.Шевченка приклади, що свідчать про аналогічність норм сучасної фонетики й граматики та Шевченківського слововжитку, а також приклади їх невідповідності.

• Виконати вправи 68 (с.165), 75 (с.188), 81 (с.202), 86 (с.212).

• Індивідуальні завдання : підготовка повідомлень "Є.П. Гребінка в історії української літературної мови"; "П.П. Гулак-Артемовський в розвитку української літературної мови" ; "Роль Г.Ф.Квітки-Основ'яненка в розвитку української літературної мови".

• Занонспектувати одну з вище зазначених статей про граматику О.Павловського .

• Які збірки народної поезії, видані в першій половині XIX ст., ви знаєте?

Назвіть їх упорядників і перших дослідників.

• Подайте визначення бурлеску та приклади його мовних засобів.

• Які заходи в справі культури та освіти в Україні впроваджувались

російським царським урядом у XVIII ст.?

• Які журнали та альманахи виходили в цей період?

• Як позначилась мова "Енеїди" на подальшому розвиткові української

літературної мови ?

• Завдяки яким рисам творчості саме Т.Г.Шевченка вважають

основоположником нової української літературної мови ?

Література

Бабій І.С. Вивчення мови і стилю "Енеїди" І.П. Котляревського// УМЛШ. - 1968. — № 9. - С.32-37.

Білодід І.К. Нев'януча мелодія мови "Наталки-Полтавки" // УМЛШ. - 1969. - № 10.-С.11-17.

Білодід І.К. Т.Г.Шевченко в історії української літературної мови. -К., 1964.

Блик О.П. ...- С.110-163.

Бурлеск і початки нової української літературної мови // Жанри і стилі... - К: Наук, думка, 1989.-С. 131 - 138.

Бурячок А. А. І. Котляревський в історії української літературної мови// Рад. літ-во.- 1969,-№9. '

Ващенко В.С. Епітети поетичної мови Т.Г.Шевченка. Словник-покажчик. - Дніпропетровськ, 1982.

Ващенко В.С. Народнопоетичні джерела Шевченкової мови //УМЛШ. - 1961.

№ 1. - С.28-37.

Ващенко В.С., Медведєв Ф.П. та ін. Лексика "Енеїди" І.П. Котляревського. І Іокажчик слововживання. - К., 1955.

Ващенко В.С. Перша українська граматика //УМЛШ. - 1955. - № 4.

Горинь В. На засадах романтизму / "Руська трійця"/ // Рад. літ-во. - 1987. -

№ 3. - С.39 - 45.

Дзензелівський Й.О. Видатний український філолог (про О.Павловського)

//Мовознавство. - 1968. -Х« 6.

Коломієць М.П. (про фразеологічні синоніми у поезіях Т .Г.Шевченка)//

Мовознавство. -1992. - № 2, № 3-4.

Курс ІУЛМ... - Т.І. - С. 140-193, 211-262.,301-310..

Левченко Г.А. Нариси з історії української літературної мови першої

половини XIX ст. - К.; X., 1946. р

Ляхова Ж.Т. За рядками Тараса Шевченка. - К.: Дніпро, 1984. - 134 с.

Масенко Л.Т. Українсько-російські міжмовні стосунки в добу становлення

нової української літератури// УМЛШ. - 1992. - № 7-8. - С. 51-56.

Матеріали про мову Т.Г.Шевченка в ж. "УМЛШ" за 1961 р. № 1-2, 5.

Миронова Г.М. «Енеїда" І.П. Котляревського як джерело

лінгвоукраїнознавчих відомостей //УМЛШ. - 1989. - № 7.

Москаленко А.А. Перша друкована граматика українська мови//УМЛШ-

1968,-№5.

Муромцев О.Г., Муромцев І.Л. Г.Ф.Квітка-Основ'яненко в історії

української літературної мови //УМЛШ. - 1978. - № 6. - С. З -10.

Наконечний М.Ф. Квітка-Основ'яненко і розвиток національної літературної

мови // Мовознавство. -1990. - № 4. - С.63 - 69.

Наконечний М.Ф. Перша граматика "нової" літературної мови

//Мовознавство. - 1968. -№ 5.

Охріменко П.П "Енеїда" І.П. Котляревського і світова література // Укр.

літературознавство. - Львів, 1970. - № 9. ,

Панько Т.І. До проблеми формування й уніфікації української мови //Мовознавство. -

1990.-№ 1 .-С. 8-17.

Пилинський М.М. Із спостереження над мовою і стилем "Енеїди"

І.П. Котляревського // Мовознавство. - 1988. - № 5. - С:25

Плющ П.П. ІУЛМ... - С.261-277, 291-308, 312-316.

Регушевський Є.С. І.Я.Франко про мову Т.Г.Шевченка //УМЛШ. - 11961. - № 2. -

С.35-37.

Рогач П. Він переміг простір і час (до 150-річчя з дня народження І.П.

Котляревського) // УМЛШ. - 1989. 9.

Русанівський В.М. ІУЛМ...-С. 149-223,227-231.

Русанівський В.М. Історична лексика в поезії Т.Г.Шевченка// Мовознавство.

- 1991. -№4. -С. 3-9.

Русанівський В.М. Світогляд і мова (до 175-річчя з дня народження

Т.Г.Шевченка) // Мовознавство. - 1989. - № 4.

Русанівський В.М. Семантична глибина слова // Мовознавство. - 1991. - № 2

(до характеристики мови Т.Г.Шевченка)

Русанівський В.М. Народнопоетичний та індивідуально-творчий складники

Шевченкової мови // УМЛШ. - 1992. -№ 3-4. - С. 36-40.

Сидоренко В.С. Текстуальне вивчення п'єси І.П. Котляревського "Наталка-

Полтавка" // УМЛШ. - 1989. - № 10.

Слоньовська О.В. Якщо і розумом, і серцем // УМЛШ. - 1989. - № 4.

Творчий метод і поетика Т.Г. Шевченка. -К.,1980.

Ткаченко О.Б. Шевченко і мова. // Мовознавство. - 1989. - № 4.

Трісовський Є. Перший український журнал // Київська старовина. - № 4. - С.

67 - 68.

Турчин П. Життєрадісний сміх на руїнах Січі //УМЛШ. - 1991. - № 8.

Чехівський О.О. Мовностилістичні особливості поем Т. Шевченка// УМЛШ.

-№ 3-4. -С. 43-45.

Федченко П. Слідом за Котляревським // Урок української. - 2003. - № 1. - С.

45-50.

Цибанова О. Євген Гребінка. - К., 1972.

Яценко М.Т. Романтизм як художній напрямок в українській літературі//

УМЛШ. - 1989. - № 2. - С. 28 -ЗО.

І. Визначну роль у розвитку нації відіграє нагромаджене протягом усієї

історії суспільства мовне багатство, у лексиці і граматиці якого відкладається

життєвий досвід, звичаї, дух (мислення і психіка) народу. Вищий етап

формування нації супроводжується усуненням розходжень ("ножиць") між

книжно-писемною мовою і розмовним мовленням, виробленням наддіалектних

загальнонародних норм. Консолідація української нації гальмувалася

національними утисками з боку російської та австро-угорської імперії, тривалим

збереженням кріпацтва, русифікацією класової верхівки.

Якісною зміною, що зумовила створення нового типу літературної мови, був

перехід на живомовну народну основу і переорієнтацію на найбільш вирівняний

середньонаддніпрянський діалект і південно-східне наріччя української мови.

Зростання національної самосвідомості. Культурно-освітні справи. Видання

збірок народної поезії України. Відкриття ряду навчальних закладів.

Перші українські журнали та альманахи.

II. "Енеїда" - справа всього життя І. Котляревського (1798, 1842 рр.).

Прогресивне соціальне звучання твору, вимоги гуманного ставлення до

пригніченого простого люду. Усвідомлення безперспективності старого мовного

типу, висміювання схоластики та застарілого мовного канцеляризму. Висока

мовна майстерність п'єси "Наталка-Полтавка". Лексичне, фразеологічне

багатство творів письменника. Зв'язок із мовним фольклором.

Середньонаддніпрянська діалектна основа його творів. Невпорядкованість у

иравописі та граматиці.

III. Суспільйо-історичні умови розвитку української літературної мови

після поділу Польщі. Постанова про викладання в школах польською мовою

(1817). Культурні зрушення в українстві Західної України. Москвофіли

(консервативне українське угрупування, що орієнтувалося в культурному житті

на Російську імперію) та народовці (національна опозиція, яка одстоювала-—й>

політичні й культурні права українського народу: угрупування ліберально-

просвітницького типу /В.Барвінський та ін./ та радикали, які стояли на позиціях

шщіонально-визвольної боротьби Я.Франко, М.Грушевський/). Трактат

І.Могильницького "В-ідомость о русском язьїц-Ь" (1824). Перші граматики "руської мови" Лучкая, Лозицького, написані латинню і польською мовою.

Діяльність "руської трійці" - М.Шашкевича, Я.Головацького, І.Вагилевича. Значення збірника "Русалка Дністрова" (1837): оригінальні й фольклорні матеріали, фонетизація правопису, боротьба з#яітературну мову, побудовану на народнорозмовній основі. Діалектний характер поетичної мови.

4. 1. Створення національного колориту в байках цього періоду, у творчості П.П. Гулака-Артемовського, Є.П. Гребінки. Відтворення народної лексики та фразеології. Спроби створення "серйозного" (середнього) стилю в

українській ліриці, баладах.

Мовні особливості прози Г.Ф.Квітки-Основ'яненка: зіткнення української та російської мовних стихій у лексиці, церковнослов'янська та канцелярська лексика, відображення фонетичних та морфологічних особливостей говору Слобожанщини. Мовні засоби сентименталізму.

2. Альманах "Ластівка" (1841). "Украинский вестник", "Сніп", "Молодик", "Украинский журнал". Публіцистика Є.П. Гребінки, Г.Ф.Квітки-Основ'яненка.

3. Фольклорна основа балад Л.Боровиковського. Харківська школа романтиків (А. Метлинський, М. Петренко, М. Костомаров та ін.): широке використання історичної, абстрактної лексики, фольклорних джерел (здрібнілі форми, постійні епітети тощо).

Тенденції формування літературної мови в період від І. Котляревського до Т.Г.Шевченка:

• становлення її на народнорозмовній основі;

• широке використання фольклорних елементів;

• стилізація побутового мовлення; г

• вплив діалектів.

  5. Полеміка навколо питання на право існування літератури, написаної українською народною мовою. Підготовчій етап у виробленні норм єдиної літературної мови. "Граматика малоросійського наречия" О.Павловського (1818). Її структура, призначення.

Правописні системи І пол. XIX ст. в Східній і Західній Україні.

Словники І половини XIX ст.

5. Народність художньої творчості та мови Т.Г.Шевченка. Синтез елементів розмовної мови: відсутність діалектної обмеженості (уживання Т.Г.Шевченком лексики без спеціального копіювання діалекту на відміну від його попередників), повнота відображення в його творчості народної лексики і фразеології. Широке використання мовних надбань світової літератури. Міжслов'янські творчі й мовні зв'язки. Семантичне засвоєння церковнослов'янізмів (біблеїзмів, патетичної лексики і фразеології, абстрактних понять) і елементів російської мови. Мова "Букваря" (1961).

Органічний зв'язок мови поета з українським фольклором, творчі модифікації народнопоетичної спадщини. Вплив історичних пісень і дум на мовну творчість Т.Г.Шевченка. Широке використання історизмів.

Роль Т.Г.Шевченка в створенні фонетичних, лексико-фразеологічних і траматичних норм сучасної української мови. Своєрідність синтаксису (нанизування присудків, еліптичні конструкції тощо). Художньо-образна система творів Кобзаря (орієнтація на естетичні цінності фольклору, символіка та асоціації, ключові слова, персоніфікації) .

Мовний реалізм і багатство мовних засобів його творчості, зумовлених високим пафосом боротьби за волю України, слов'янства. Поєднання реалізму й романтики в мовній творчості поета. Епістолярна спадщина Т.Г.Шевченка як зародок україномовної публіцистики.

Тестові завдання для самоперевірки

1. Хто зі згадуваних учених уперше опублікував зразки українських народних дум?

   1. І. Котляревський. Б. А. Метлинський.

   2. М. Максимович. Г. М. Цертелєв.

2. Відомий учений-славіст І. Срезневський був професором

а) Київського університету; б) Харківського університету;

в) Новоросійського університету; в) Києво-Могилянської академії.

3. У якому правописі проголошено гасло "Пиши, як чуєш - читай, як видиш"?

   1. "Руської трійці" в "Русалці Дністровій". Б. У "кулішівці".

   2. У "драгоманівці". Г. У правописі 1921 року.

4. Який твір вважають початком нової української літературної мови?

   1. "Енеїду"" І. Котляревського. Б. «Марусю» Г.Квітки-Основ'яненка.

   2. "Кобзар" Т.Г.Шевченка. Г. Твори романтиків.

5. Якими є ознаки стилю І.Котляревського?

   1. Схрещення традицій старої літературної мови та новаторське використання багатств народної мови.

Б. Використання прийомів мовної екзотики.

2. Глибока типізація та індивідуалізація мови кожного персонажа відповідно до його соціального стану й характеру.

Г. Усі попередні ознаки.

6. Альманах, виданий С.Гребінкою в Петербурзі мав назву:

А.«Русалка Дністровая». Б. «Ластівка». В. «Молодик». Г. «Сніп».

7. Для мовотворчості якого письменника характерні такі особливості: зіткнення російських та українських мовних стихій, церковнослов'янської та канцелярської н-кс^ки, відображення фонетичних та морфологічних особливостей говорів ('лобожанщини:

ТІ

а) Г.Ф.Квітки-Основ'яненка: б) І.Котляревського;

в)Т.Шевченка; г) І.Франка.

8. Назва переспіву «Світлани» Жуковського, здійсненого Л. Боровиковським?

А. «Марія». Б. «Катерина». В. «Маруся». Г. «Олена».

8. Хто зі згаданих письменників не входив до Харківської школи романтиків?

А. М. Петренко. Б. М. Костомаров. В. М. Куліш. Г. А. Метлинський.

8. Першим ректором Київського університету був

А. М. Грушевський. Б. О.Павловський. В. М.Максимович. Г. Є.Тимченко.

8. Спроби заміни кириличних літер латиною отримали назву

а) «теорія трьох штилів»; б) "ножиці";

в) наслідок II південнослов'янського стилю; г) азбучна війна.

8. Коли вийшла перша друкована граматика української мови О.Павловського?

А. 1798. Б. 1805. В. 1818. Г. 1827.

Розвиток нової української літературної мови

(друга половина XIX ст,- початок XX ст.) План

1. Загальна характеристика розвитку української літературної мови в цей період.

2. Питання граматичної та лексикографічної нормалізації української літературної мови : *

   1. Найважливіші граматики цього періоді/.

   2. Створення словників.

3. Розвиток усіх стилів української літературної мови

   1. Наукова та науково-популярна мова.

   2. Відображення розвитку української літературної мови в

художній літературі.

Практичні завдання та проблемні питання

Виконати вправи 83 (с. 206), 87 (с. 214) , 95 (с.234), 98 (с. 243).

• Законспектувати статтю Тараненка О.О.

• Індивідуальні завдання: вправи 108 , 109, 110-111.

• Підготувати реферати з тем " Роль М. Коцюбинського в становленні української літературної мови";

" Роль Л.Українки в розвитку української літературної мови"; " Роль І.Франка в розвитку української літературної мови". • 3 чим пов'язані труднощі у розв'язанні проблем граматичної норма - лізації української літературної мови другої половини XIX ст.- початку XX ст. ?

Література

БликО.П - 164- 186.

Горобець В.І. За прекрасну мову й велику літературу // УМЛШ. - 1989. - № 11. (М.Коцюбинський)

Гримич Г. Як цвіт яблуні...(Новаторство М.Коцюбинського) // УМЛШ. - 1989.-№ 11.

Гузар О.В. До проблеми мовознавчої концепцій' М.Драгоманова // УМЛШ. - 1991.-№ 11.-С.52.

Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. -К., 1987. -С.143-161.

Жовтобрюх М.А. Українська граматика І.С. Нечуя-Левицького // Мовознавство. -1989. - № 2.

Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець XIX ст. - початок XX ст.), - К., 1970.

Курс ІУЛМ...- Т.І.

Лукінова Т.Б. Етимологічні коментарі до назв містичних істот у драмі-феєрії Л.Українки "Лісова пісня" // Мовознавство. - 1992. - № 3.

Мацюк Г.П., Панько Т.І. Питання української наукової мови в системі поглядів М.Грушевського// Мовознавство. -1991. - № 6. - С.3-11.

"Не міряй ти безмірного безкраїм " (До 120-річчя від дня народження Л.України) // Мовознавство. - 1991. - № 2.

Пилинський Л.М. Мовна норма і стиль. - К., 1976. - С. 13-56.

Поповський А.М. Значення південноукраїнських степових говорів у формуванні літературної національної мови. - Дніпропетровськ, 1989.

Русанівський В.М. ІУЛМ... - С. 224-299.

Статєєва В.І. Українська писемність дожовтневого періоду про мову//УМЛШ. - 1990. -№11.

Тараненко О.О. Б.Грінченко і "Словарь української мови" // УМЛШ. - 1988.

№ 12.

Франко З.Т. Боротьба за українську мову в дожовтневий період // Мовознавство. - 1990. - № 6.

Франко І.Я. Літературна мова і діалекти. // Твори в 20 т. - Т. 16. - 1959.

Пещак В.В. Із спостережень над вивченням "Лісової пісні" //УМЛШ. - 1992.

№2.

Чередниченко Д. (Про П. Чубинського )// УМЛШ. - 1991.-№7, 9, 12.

Шумило Н. Соціологія "народницької концепції " в українській літературі кінця XIX - початок XX ст.// УМЛШ. - 1991. - № 11.

І. Культурнотосвітнє спрямування в діяльності ліберальної інтелігенції. 1847 р. — розгром Кирило-Мефодіївського товариства, початок жорстокого переслідування української мови, літератури, культури. Валуєвський циркуляр (1863): "Никакого особенного малороссийского язьїка не бьіло, нет и бьіть не мо- жет". Емський указ (1876): заборона видання книг українською мовою не лише н Україні, а й у всій імперії, ввозити їх з-за кордону; заборона друкувати ноти для українських пісень; заборона українського театру. Заборона вистав українською мовою в більшості губерній (1884). Скорочення видань художніх торів українською мовою (1892). Заборона українських книжок для дітей

(1895). Оголошення Синодом культурної та освітньої діяльності як шкідливої,

"могущей вьізвать последствия, угрожающие общественному спокойствию и

безопасности..."

Активізація національно-визвольної боротьби напередодні та в час

революції 1905 р. Видання ж. "Основа" (1861-1862 рр.). Культурно-освітня

робота "Громад", спрямована проти шовіністичної політики царського уряду.

Діяльність в них М.Драгоманова, О.О.Потебні, В.Антоновича, Б.Грінченка та

інш. Плідна праця П.П.Чубинського-етнографа, укладача 7-т. видання "Трудьі

зтнографическо-статистической зкспедиции в Западно-Русский край", автора

гімну "Ще не вмерла Україна". Публікація першого узагальнюючого опису

діалектів України К.П.Михальчука.

II. 1. Українська граматика П.Куліша (1857), І. Нечуя-Левицького. Видатні

граматичні праці Галичини. Труднощі у розв'язанні проблем нормалізації,

пов'язані з національними утисками і розеднанням українських земель.

Правописний "хаос": "кулішівка", "драгоманівка", етимологічний

(Максимовича) та ін. системи правопису. "Азбучна війна".

2. Видання словників :"Словарь малорусского наречия" О.С.Афанасьєва-

Чужбинського (1855), "Опьіт южнорусского словаря" К.В. Шейковського (1861-

1886), "Словарь малороссийських идиомов" М.В.Закревського (1861),

"Словниця української (або югової руської) мови" Ф.Піскунова (1873),

Видатні заслуги лексикографів П.П. Білецького-Носенка (1866), М.Уманця й

А.Спілки, Є. Желехівського, Б.Д.Грінченка, Є. Тимченка.

III. 1. Широкі філософські узагальнення з української мовгі О.О.Потебні,

І.Срезневського, використання порівняльно-історичного методу Шевченківська

мовнотворча основа подальшого розвитку української літературної

мови.Стилістичне вдосконалення української літературної мови другої

половини XIX ст.- початку XX ст. Активна наукова діяльність українських

істориків і філологів В.Антоновича, його учня М. Грушевського,

М.Драгоманова ,О.О.Потебні, П.Г.Житецького, згодом А.Кримського, І.Огієнка

та ін. Формування наукової філософської, суспільно-політичної термінології.

Прогресивні позиції І.Франка, М. Грушевського в питанні всебічного

використання мовних багатств усіх діалектів української мови при пріоритеті

середньонаддніпрянського.

2. Значне поширення жанрово-стилістичних можливостей української

літературне^мови. Творча оригінальність і вдосконалення української мови в

мовній спадщині Марка Вовчка, Л.Глібова, І. Нечуя-Левицького, П.Мирного,

І.Франка, Л.Українки, М. Коцюбинського, В.Стефаника, О.Кобилянської

О.Олеся, В.Винниченка, І.Карпенка-Карого та ін.

Тестові завдання для самоперевірки

І. Визначити упорядника словника "Опьіт русско-украинского словаря"

(1874).

А. М. Левченко. Б. М. Закревський.

В. Ф. Піскунов.

2. Учений-славіст, який відстоював історико-етимологічний правопис

A. М. Максимович. Б. М. Закревський.

B. М. Драгоманов. Г. Є.Тимченко.

3. До якого з правописів були додані букви Є та І?

A. Правопис О.Павловського. Б. «Желехівка».

B. «Кулішівка». Г. «Драгоманівка».

4. Як називався російський алфавіт, яким користувалися після Емського

указу?

А. «Драгоманівка». Б. «Єрижка». В. «Желехівка». Г. "Максимовичівка".

5. Публікація першого узагальнюючого опису діалектів України належить

а) Є.Тимченку; б) П. Кулішу;

в) М. Закревському; г) К.П.Михальчуку.

7. Визначити упорядника «Малорусько-німецького словника».

А. М. Левченко. Б. Є. Желехівський. В. Ф. Піскунов. Г. Є.Тимченко.

8. Якими є ознаки стилю І.Котляревського?

A. Схрещення традицій старої літературної мови та новаторське

використання багатств народної мови.

Б. Використання прийомів мовної екзотики.

B. Глибока типізація та індивідуалізація мови кожного персонажа

відповідно до його соціального стану й характеру.

Г. Усі попередні ознаки.

9. Визначити словник, упорядником якого виступив Б.Д.Грінченко?

A. Словарь украинского язьїка (собранньш редакціей журнала

"Кіевская старина") - К., 1907-1909.

Б. Словарь росийско-український: У 4-х т. - Львів, 1893-1898.

B. Русско-малороссійскій словарь. - К. - Т. 1,1898; Т.2, 1899.

Г. Українсько-російський словник. - К., 1917.

Розвиток нової української літературної мови

(з 20рр. XX ст.)

План

I. Загальна характеристика умов розвитку української літературної

мови в цей період.

II. Українська літературна мова в умовах УРСР ("Розстріляне

відродження") у 20-30 -х роках.

Г. Є.Тимченко.

1. Спроби нормалізації української літературної мови:

а) перші наукові праці;

б) унормування українського правопису;

в) розвиток лексикографії.

2.Жанрово-стилістична різноманітність творчості письменників цього періоду.

3. Стан україністики під час Великої Вітчизняної війни та наступного періоду ( 40-50 рр. та 60-70 рр.).

4. Епохальні зміни в розвитку літературної мови за період здійснення державної самостійності України.

5. Зв'язок української літературної мови з літературними мовами інших слов'янських народів у різні періоди.

Практичні завдання та проблемні питання

• Виконати вправи: усно- 115 (с. 310), 123 ( с.329); письмово - 116 (с.314), 119 (с.321 ), 139 (с. 363).

• Переписати і виконати завдання 159 (с. 373).

• Подати приклади 40 нових слів різних семантичних груп, термінів, фразеологізмів, що з'явились останнім часом (пис.). Пояснити сферу їх функціонування.

• Підготувати реферати та повідомлення про мовно-стилістичні особливості творчості письменників означеного періоду /О.Гончар, Г.Тютюнник, М.Стельмах, П.Загребельний, Л.Костенко та ін./.

• Пояснити функціонування Закону про мови в галузі освіти, офіційно- ділового стилю.

• Визначити етапи створення єдиного українського правопису.

❖ Творче завдання: Між 4-ою та 5-ою редакціями Українського правопису (ваші роздуми щодо запропонованих змін в українському правописі).

• Детально охарактеризуйте академічний тлумачний словник. Скористуйтеся статтями: Перший академічний тлумачний словник української мови // Мовознавство. - 1984. - № 2; Пилинського М.М. Словник і наше мовне життя// УМЛШ. - 1971. - № 8. - С. 20-29.

А

Література

Асєєва С. Твори Сосюри в роки війни //УМЛШ. - 1991. - № 11. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови: Навчальний посібник. - К.: Вища шк., 1991. - 231 с. БликО.П С. 187-207.

Бойко М.Ф. Мовна майстерність прози М. Стельмаха. - К., 1960. Бондаренко А., Бондаренко Ю. "А в серці, насподі, в осерді душі..." (поетизми душа і серце у віршових творах В.Стуса)// Культура слова. -1996. - № 48-49.

Великий гранослов свого народу (М.Т.Рильський)//Мовознавство.-1990.-№ 3. Вітренко Р. Григір Тютюнник// УМЛШ. - 1991. - № 11.

Головащук С. І. Позамовна лексика в творах Гончара // Мовознавство. -1988.

№6.-С.32-41.

Державна програма розвитку української та інших національних мов на Україні // УМЛШ. - 1991. - № 6.

Етимологічний словник української мови // УМЛШ. - 1983. - № 9.

Жаборюк А.А. Майстерність словесного живопису (М.Стельмах) //УМЛШ. - 1965.1.-С. 8-13.

Жанри і стилі в історії української літературної мови. - К. :Наук. думка, 1989. - С.199-282.

Жулинський М. Олесь Гончар: творчість як доля //УМЛШ.- 1991. -№ 11- 12.

Ковальчук О. Ранні оповідання В.Винниченка//УМЛШ- 1991. - № 1.

Конституція України. - К., 1996.

Костенко В. Від всього серця я вітаю ...(Павло Тичина)//УМЛШ.-1991.- № 1,

Лазебник Ю. Світло й тіні у мовній історії України // Літературна Україна. 1989. 31 серп.

Лазебник Ю. Поет у мові та мова поета // Мовознавство. -1992. — № 1.

Лаврієнко Ю. Поет своєї епохи (Є. Маланкж)// УМЛШ. - 1991. - № 1.

Масенко Л.Т. Химерна проза // Мовознавство. -1990. - № 6.

Матеріали до 100-річчя Миколи Зерова //УМЛШ. - 1990. - № 4.

Основні мотиви лірики Дмитра Павличка //УМЛШ. - 1991. - № 1.

Ромащенко О.Н. Слов'янські літератури і твори О.Гончара //Всесвітня літ-ра в сер. навч. закладах України. - № 4. - С. 52-54.

Рудницький М. Богдан Лепкий //Січ. - 1992. - № 11.

Русанівський В.М. ІУЛМ... - С. 300 - 408'.

Русанівський В.М. Сила і краса . (Мова творів В.Винниченка) // УМЛШ, - 1992.-№2.

Салига Т. З Україною в серці (Є.Малаюок) // УМЛШ. - 1991. - № 10.

Сенченко І. Нотатки про літературне життя 20-40 рр. //УМЛШ. -1988. - № 3.

Сидяченко Н. Мова Михайла Стельмаха // Мовознавство. - 1992. - № 6. - С. 35-41.

Сіпака Т. Стильові особливості української прози першої половини 20-років //УМЛШ.-1989.-№ 1.

Слабошпицький М. Письменник світового масштабу (В.Винниченко) // УМЛШ.-1991.-№2.

Слово про поета (Л.Костенко) //УМЛШ. - 1990. -№ 3.

Сологуб Н.М. Мовний світ Олеся Гончара. - К.: Наук, думка, 1991. - 140 с.

Ставицька Л. Образ України в поезії Євгена Маланюка // Культура слова. - 1997.-№50.

Тараненко О.О. У дзеркалі сьогоднішніх оцінок і дискусій // Газ. "Літер. Україна". - № 3 від 21 .01. 93 .

Франко З.Т. Функціонування української мови в радянській період// Мовознавство. -1991. - № 1.

Харчук Р. Речі, які не вибирають (М.Хвильовий) //УМЛШ. -1991. - № 8.

Харчук Б. Слово і народ //УМЛШ. - 1991. - № 9.

Цвіт художнього слова Гончара //Культура української мови. Довідник. - К., 1990.

Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900- 1941): Стан і статус. - Чернівці, 1998.-208 с.

1. Заходи Центральної Ради та уряду УНР щодо ліквідації імперсько- царистської спадщини в культурно-освітній і мовній справі. Переведення народних шкіл на українську мову (березень 1917), поступова українізація вищої школи, друкування преси, універсалів Центральної Ради, розпоряджень уряду українською мовою. Наказ Ради Міністерств УНР від 23.03.1918 про запровадження української мови в діловодстві, заміну російського герба українським. 22.01.1919 - проголошення акта злуки УНР та ЗУНР. Створення Академії Наук УНР. Українські шкільні підручники. Відродження українського театру. Ленінська тактика з національного питання, спрямована на зміцнення зв'язків між республіками колишньої імперії й забезпечення партійного керівництва національними процесами.

Енергійна діяльність по здійсненню українізації М.О.Скрипника, О.Шумського, В.Чубаря та ін. Декрет ВУЦВК УРСР від 01.08.1923 р. про українізацію. Уперше надана можливість широкого застосування української мови, у тому числі в партійних та державних органах. Позитивні наслідки українізації: навчання українською мовою (2,5 млн. дітей у 1927 р.); зростання тиражу (30 млн. книг, протягом 1927-1928 рр. тираж газет збільшився в 5 раз). Журнали "Плуг", "Життя і революція", "Червоний шлях", "Вапліте", "Літературний ярмарок", "Нова генерація", "Критика" та ін. Телеграма Сталіна 1933 р. про "припинення українізації". Партійна лінія на русифікацію. Сталінський терор проти селянства та інтелігенції. Звинувачення в буржуазно- наційналістичному шкідництві. Знищення надбань української культури.

11.1. а) Активізація мовознавчої роботи: поява граматик О.Курило, Є.Тимченка, М.Г'рунського та ін., науково-популярних робіт І.Свєнцицького, О.Синявського, В.Ганцова, П.Горецького, С.Смеречинського, "Підвищений курс української мови" за ред. Л.А.Булаховського. Праці за межами УРСР І.Огієнка, В.Си^овича, С.Смаль-Стоцького та ін.. Повернення з еміграції вчених - М.Грушевського, С.Єфремова. Майже повне припинення розвитку мовознавчої науки в 30-ті роки.

б) "Найголовніші правила українського правопису" - перший державний правописний кодекс (1921 р.). Підготовка повного правопису з участю вчених Східної та Західної України (1928 р.). Обвинувачення творців правопису в "націоналістичному шкідництві". Переробка правопису, затвердженого в 1933 р.

в) Підготовка та видання ряду термінологічних словників. Перевидання загальномовних словників за ред. Б.Д.Грінченка, Уманця і Спілки. Підготовка трьох томів академічного російсько-українського словника під головуванням А.Ю.Кримського. Недоліки словників, зумовлені суб'єктивними уподобаннями укладачів, вигадування штучних слів, захоплення архаїзмами.

2. 2. Зростання культури й національної свідомості з розвитком художньої літератури та критики. Літературні угрупування, які створювали атмосферу серйозних творчих дискусій. Мовна творчість "пролетарських "письменників - М.Хвильового, В.Еллана-Блакитного, В.Сосюри та ін., "плужан" - С.Пилипенка, П.Капельгородського та ін., неокласиків - М.Рильського, М.Зерова, П.Драй- Хмари та ін.. Активна творчість українських письменників О.Олеся, П.Тичини, Л.Старицької-Черняхівської, М.Вороного, М.Бажана, Г.Косинки, А.Головка, Ю.Яновського, М.Куліша, О.Вишні та ін.

3. Відображення в літературі участі українського народу в боротьбі проти фашизму. Діяльність О.Довженка, М.Бажана, початок творчості О.Гончара. Висунення на посаду наркома освіти П.Тичини. Роботи українських мовознавців на чолі з Л.Булаховським в складі евакуйованої до Уфи Академії наук. Підготовка удосконаленого українського правопису, обговореного під Харковом у 1944 р., затвердженого 01.09. 1946.

Активна творча діяльність М.Рильського, Ю.Яновського, Ю.Смолича, В.Сосюри, повернення в літературу О.Вишні. Відображення в мові художньої літератури й публіцистики патріотизму та героїки народу, високого пафосу. Особливості лексики й фразеології творів, засоби інтимізації діалогів. Новий наступ сталінщини на українську культуру. Переслідування й дискримінація істориків, письменників і мовознавців А.Кримського, І.Свенцицького, І Крип'якевича, М.Возняка, Л.М.Старицької-Чйрняхівської та ін. .

Продовження лінії русифікації народної освіти. Нав'язування українським мовознавцям теорії класовості мови і схрещення мов у "новому вченні" М.Я.Марра. Виступ Сталіна 1950 р. з положенням про злиття мов. Викриття культу особи Сталіна, засудження політики репресій і разом з тим продовження лінії на русифікацію освіти, звуження сфери функціонування української мови. І Іосилення політичних обвинувачень у націоналізмі і репресії проти "інакодумців" під час "застійного "періоду. Обвинувачення в буржуазному націоналізмі мовознавців А.Матвієнко, З.Франко; за контакти з західними мченими - Ф.Жилка; письменників В.Стуса, В.Симоненка та ін.

Звуження сфери вживання та фактичне витіснення української мови, вихваляння ленінської національної політики, однобічна трактовка російсько- українських мовних зв'язків і двомовності під тиском настанов КПРС у 60-70 рр.. Обгрунтування теорії "двох рідних мов", пропаганда концепції гсоціалістичних націй і прискореного їх злиття.

Видання цінних досліджень із українознавства: 5-томного курсу СУЛМ, 4 - і ом ного курсу "Історія української мови", академічного тлумачного "Словника української мови", двох томів діалектологічного атласу України, серії перекладних і термінологічних словників.

Творчі здобутки кращих українських письменників - В.Сосюри, А Малишка, М.Стельмаха, П.Загребельного, Л.Костенко та ін. майстрів слова.

IV. Прийняття Верховною Радою Закону про мови 28 жовтня 1989 р. Іпч.Чіи щодо його реалізації. Утворення при ан України наукового Інституту

української мови. Жанрово-стилістичне збагачення УЛМ завдяки поверненню в

культурний обіг творів В.Винниченка, М.Хвильового, О.Олеся, Б.Лепкого,

Є. Маланюка та ін., корифеїв україністики -1. Огієнка, Ю.Шевельова,

М. Грушевського, М.Драгоманова та ін. Залучення до роботи в Україні вчених -

мовознавців діаспори.

Нова редакція "Українського правопису" (1990, 1993) і дискусії щодо

його застосування. Певні недоліки й труднощі в реалізації Закону про мови й

шляхи їх подолання. Робота педагогічної громадськості України в справі

піднесення культури мови. Пропозиції щодо Проекту нової редакції правопису.

V. БликО.П. 189-196.

Тенденції розвитку сучасної української мови:

> функціонування української мови як державної в Україні;

> розширення суспільних функцій мови;

> збільшення контактів з іншими мовами.

Тестові завдання для самоперевірки

1. Яким документом уперше надана можливість широкого застосування

української мови, у тому числі в партійних та державних органах.

а) Наказ Ради міністрів від 23.03.1918 р.; б) Конституція України;

в) Валуєвський циркуляр; г) Декрет ВУЦВК УРСР від 01.08.1923 р.

2. Хто с автором теорії класовості мови і схрещення мов?

А. І. Крип'якевич. Б. Т.Марр. В. Є. Тимченко. Г. А.Кримський.

^ 3. Перший, офіційно схвалений державою правопис української мови

опубліковано

а) 1818р.; ' б) 1918р.; в) 1921 р.; Г г) 1928р.

4. Хто був головою проекту цього правопису?

А. І. Огієнко. Б. Б. Грінченко. В. А.Кримський. Г. Л. Булаховський.

5. Яким роком в етапах створення українського правопису датується правопис,

орієнтований на західноєвропейські зразки та поглиблений відрив від

російської мови?

А. 1921. Б. 1928. В. 1933. Г. 1945.

6. Хто був редактором 3-т. академічного російсько-українського словника?

А. Уманець, А. Спілка. Б. А.Кримський. В. Б. Грінченко. Г. М. Рильський.

7. Укажіть автора наукової праці "Підвищений курс української мови".

A. С.Смаль-Стоцький. Б. М. Грунський.

B. Л. Булаховський. Г. І.Білодід.

8. У якій редакції правопису вилучено літеру ґ?

А. 1921. Б. 1928. В. 1933. Г. 1945.

9. У якій редакції правопису повернено літеру ґ?

А. 1945. Б. 1960. В. 1990. Г. 1993.

10. Коли прийнято Закон про мови в Україні?

А. 1968. Б. 1985. В. 1989. Г. 1991.

Підсумкові питання до теми «Нова українська літературна

мова»

^ Які збірки народної творчості впорядковані М. Максимовичем?

^ Якого принципу написання додержувався І. Котляревський?

^ Як у 1. Котляревського передавався український звук /и/ _____

^ Кого вважають фундатором нової прози і класиком-прозаїком нового

українського письменства

* Прийом очуднювання мови з навмисною настановою на чисто мовний

гумор, що вживається для імітації мови персонажів чужонаціонального

походження, для пародіювання осміюваних називається

^ Подайте приклади слів-вербоїдів, які були ознакою стилю багатьох

письменників XIX ст.

^ Які говори використав у своїх творах Г.Ф.Квітка-Основ'яненко

, Є.П. Гребінка ,

П.Г1. Гулак-Артемовський

^ Поема О. Пушкіна, яку переклав Є. Гребінка українською мовою зі

збереженням змісту, але не стилю

^ Яким алфавітом друкувалася "Русалка Дністровая"

^ Кого вважають основоположником нової української літературної

мови?

^ Між якими вченими виникла полеміка щодо автохтонності та

самобутності української мови

^ Зачинателі азбучної війни

^ Хто автор першого діалектного словника?

^ У якого з тогочасних угрупувань особливою повагою

користувався правопис Максимовича?

^ Ким і коли видавався журнал «Основа»?

/ На якому основному правилі будується «драгоманівка»

^ Коли побачив світ словник, упорядником якого виступив Б.Д.Грінченко?

Укажіть його тип

^ Пояснити заходи та наслідки українізації 20-х рр.

Підсумкові питання з історії української мови

1. Предмет, завдання і значення курсу ІУМ. Зв'язок його з іншими науковими дисциплінами, зокрема з історичною граматикою.

2. Українська мова в колі слов'янських. Українська літературна мова як одна з найдавніших форм культури українського народу.

3. Поняття про норми української літературної мови. їх формування на

різних етапах ІУМ.

4. Риси, властиві українській мові.

5. Періодизація історії української літературної мови.

6. Учені ХІХ-ХХ ст. про походження української мови.

7. Найголовніші наукові праці для вивчення ІУЛМ.

8. Традиційні та нові концепції щодо основи літературно-писемної мови

Київської Русі. V 9. Питання про початок писемності у слов'ян.

10. Сфера поширення старослов'янської мови в Давній Русі.

11. Мова ділових пам'яток Київської Русі.

12. Мовностильові особливості світських оригінальних пам'яток Київської

Русі.

10. Доля населення України під владою Литви та Польщі. Літературна "руська" мова в Литовській державі.

11. Мова українських грамот XIV - XVI століть.

12. Сфери вживання слов'яно-руської мови. Спроби перекладу церковних книг "простою мовою" /Пересопницьке Євангеліє /.

13. Другий південнослов'янський вплив.

14. Нове піднесення української книжності та літературної мови в Україні періоду XVI - першої половини XVII століть. Жанрова пам'яток

різноманітність цього періоду.

10. Поява, розвиток і поширення друкарства. Діяльність І.Федорова.

11. Мовностильові особливості полемічної літератури. Мова і стиль І.Вишенського.

20 . Києво-Могилянська академія - найважливіший осередок освіти, давньої

української мови та літератури.

21. Сфери вживання української народно-розмовної мови кінця ХУІ-ХУІІ ст. Мовні засоби дум, історичних пісень, інтермедій до шкільних драм.

22. Мовні особливості ділової мови та історико-мемуарної прози XVIII сі.

23. Перші граматичні праці XVI - XVII ст. /граматики М. Смотрицького, І. Ужевича/.

24. Спроби лексикографічної нормалізації української літературної мови н XVI- XVIІ ст.

25. Мовні засоби барокової поезії. Творчість І.Величковського.

26. Специфічні умови й суперечливий характер розвитку літературної мови у другій половині XVIII ст-

27. Суспільно-історнчні умови, соціально-культурні й освітні справи в Україні кінця XVII ст-першої половини XVIII ст.

28. Відображення теорії "трьох штилів" М.В.Ломоносова в творчості І. Некрашевича, Г.Сковороди.

29. Два типи давньої української літературної мови в XIV -першій половині XVIII ст. (слов'яно-руська і книжна).

30. Стилістична строкатість української літературної мови в XVII- XVIII ст.. Мова релігійно-моралізаторської літератури.

31 .Формування національної літературної мови, побудованої на живомовній загальнонародній основі XIX ст.

32. Народномовна основа творів І.П. Котляревського.

33. Визначення бурлеску та приклади його мовних засобів.

34. Розвиток української літературної мови від Котляревського до Шевченка. Спроби створення "серйозного" стилю.

35. Спроби створення єдиного правопису в XIX ст.. "Азбучна війна".

36. Перші спроби української публіцистики.

37. Мовні засоби поетів-романтиків кінця XVIII- початку XIX ст.

38. Розвиток філологічної думки у XIX ст. ( "Граматика малоросійського наречия" О.Павловського).

39. Особливості розвитку літературної мови в XIX ст. в Західній Україні.

40. Основні лексикографічні праці XIX - поч. XX ст.

41. Стилістичне багатство мови Т.Г. Шевченка.

42.Чому саме Т.Г.Шевченка вважають основоположником нової української літературної мови ?

43. Роль М. Коцюбинського, Л.Українки , І.Франка в розвитку української літературної мови.

44. Історичні умови розвитку української літературної мови кінця XIX - поч. XX ст.

45. Найважливіші граматики XIX ст.

46. Відображення розвитку української літературної мови в художній літературі кінця XIX- поч. XX ст.

47. Спроби нормалізації української літературної мови у 20-30 -х роках.

48. Стан україністики під час Великої Вітчизняної війни та наступного періоду ( 40-50 рр. та 60-70 рр.).

49. Типологія словників. Історія створення перекладних і тлумачних і пітників (XVI - XX ст.).

50. Здобутки сучасної лексикографії.

51. Граматична і правописна нормалізація української літературної мови XX

ст.

52. Функціонування Закону про мови в галузі освіти, офіційно-ділового

стилю.

53. Епохальні зміни в розвитку літературної мови за період здійснення

державної самостійності України.

54. Мовні контакти між українською літературною мовою та

літературними мовами інших народів у різні періоди.

55. Тенденції розвитку сучасної української мови.

/

1Реферат - стислий виклад у письмовій формі сутності певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних літературних та наукових джерел. Висвітлює не лише відповідну інформацію, а й власну думку автора. Оцінюється з урахуванням відповідності змісту запропонованій темі, глибини й послідовності її викладу (за сформульованим планом), кількості використаних

2наукових джерел, мовної грамотності, стильової єдності, правильного та охайного оформлення, наявності (при потребі) ілюстративного матеріалу.

3Орієнтовний обсяг - 7-15 сторінок .