
- •1 Загальні відомості про лабораторний стенд
- •2 Опис досліджуваної схеми
- •3 Програмно-доступні елементи мікроЕом к1-20
- •Порту в
- •Режиму порту а
- •4 Завдання для самостійної роботи
- •5 Завдання до лабораторної роботи
- •1 Короткі відомості з теорії
- •Збереж.
- •Збереж.
- •2 Керування роботою зовнішніх пристроїв
- •3 Опис досліджуваної схеми
- •4 Завдання для самостійної підготовки
- •5 Завдання до лабораторної роботи
- •1 Опис циклограми роботи верстата
- •2 Розрахунок і завдання параметрів циклограми
- •2.1 Розрахунок і завдання частоти обертання шпинделя
- •2.2 Розрахунок і завдання часу обробки
- •2.3 Опис досліджуваного технологічного процесу
- •3 Завдання для самостійної підготовки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •1 Завдання для самостійної роботи
- •2 Завдання до лабораторної роботи
- •3 Бібліотека стандартних підпрограм
- •3.2 Характеристики бібліотеки
- •3.2.1 Підпрограми обслуговування ділянки запису з плаваючою комою
- •3.2.1.1 Підпрограма нормування мантиси onorm
- •3.2.1.2 Підпрограма відносного нормування normo
- •3.2.1.3 Підпрограма передачі числа з пам'яті на регістри ouabc
- •3.2.1.4 Підпрограма передачі числа з регістрів у пам'ять wrabc
- •Методичні вказівки
1 Опис циклограми роботи верстата
У
даній лабораторній роботі макетується
система управління частотою обертання
шпинделя токарного верстата при обробці
деталей типу тіл обертання. Циклограма
роботи шпинделя верстата в цьому випадку
показана на рисунку
3.1. Вона
містить К однакових циклів обробки
партій із К деталей.
Кожен цикл тривалістю
включає час
на переустановку деталі (зняття деталі
й установка заготовки здійснюються
роботом) і інтервали
опрацювання поверхонь тіл обертання,
i=1, 2, …, m,
де m –
число оброблюваних поверхонь одної
деталі. Кожний інтервал
складається з основного технологічного
часу опрацювання
і допоміжного часу
,
протягом якого автоматично здійснюються
установка різального інструмента в
точку опрацювання, зміна його в разі
потреби, завдання розміру подачі
інструмента.
Система управління шпинделем повинна забезпечувати його зупинку на час , зупинку наприкінці опрацювання партії і підтримку постійної частоти обертання ni протягом інтервалу опрацювання i-ї поверхні кожної деталі.
Величина ni (об/хв) визначається діаметром оброблюваної поверхні Di (мм) і обраною швидкістю різання V (м/хв) за формулою
. (3.1)
Технологічний час
визначається довжиною оброблюваної
поверхні Li
(мм) з обліком
врізання, перебігу інструмента
і розміром подачі різального інструмента
S (мм/об):
. (3.2)
Величини V, S, а також інтервали і вибираються з бази даних САУ відповідно до технології обробки.
2 Розрахунок і завдання параметрів циклограми
2.1 Розрахунок і завдання частоти обертання шпинделя
У лабораторному стенді частота обертання двигуна задається 8-розряд-
ним
двійковим кодом, що надходить із порту
1А контролера в ЦАП1 (див. лаб. роботу №
1). Числовий
еквівалент цього коду може змінюватися
від 0 до 255. Приймаємо, що максимальному
значенню коду відповідає частота
обертання 500 об/хв. Тоді, з огляду на зону
нечутливості двигуна
(визначена в лаб. роботі №
1
експериментально), запишемо
, (3.3)
де Ni – код, що видається мікроЕОМ при обробці i-ї поверхні деталі для завдання необхідної частоти обертання шпинделя ni (усі ni<500 об/хв);
Ent – знак виділення цілої частини числа.
Підставляючи вираз (3.1) у (3.3), остаточно отримаємо
, (3.4)
де коефіцієнт
(мм). (3.5)
2.2 Розрахунок і завдання часу обробки
У лабораторному стенді інтервали часу задаються в секундах 8-розряд-
ним двійковим кодом за допомогою каналу 2 таймера (див. лабораторну. роботу № 2). Код часу обробки i-ї поверхні деталі визначається за формулою
. (3.6)
Використовуючи
відношення (3.1),
(3.2),
(3.6)
і вважаючи, що допоміжний час
є цілим розміром, остаточно отримаємо
, (3.7)
де коефіцієнт
. (3.8)
2.3 Опис досліджуваного технологічного процесу
У лабораторній роботі розробляються програми управління шпинделем верстата при виготовленні двох деталей, поданих на рисунках 3.2 і 3.3.
Послідовність обробки деталей
Деталь 1 (рисунок 3.2), m = 3
А. Зняти деталь і установити заготовку:
обточити поверхню 1 (розміри обробки D1 і L1);
обточити поверхню 2 (розміри обробки D2 і L2);
обточити поверхню 3 (розміри обробки D3 і L3).
Деталь 2 (рисунок 3.3), m = 2
А. Зняти деталь і установити заготовку:
1 розточити поверхню 1 (розміри обробки D1 і L1);
2 розточити поверхню 2 (розміри обробки D2 і L2).
В якості заготовок для обох деталей використовуються поковки, зображені на рисунках 3.2 і 3.3 пунктиром. Матеріал деталі – сталь ЧОХ, різець – із пластинкою з товстого сплаву Т15К6. Глибина різання для усіх варіантів не перевершує 5 мм, що дозволяє призначити подачу S
S = 0,7 мм/об (3.9)
і
швидкість різання
= 101 м/хв (3.10')
для
зовнішньої обробки (деталь 1), і
= 92 м/хв (3.10")
для розточування внутрішніх поверхонь (деталь 2).
Для
обох деталей час перенастанови
складає:
= 12 c; (3.11)
допоміжний час
= 3 с; (3.12)
величина перебігу і врізання для всіх операцій:
= 4 мм. (3.13)