- •Термодинаміка, теплопередача і теплосилові установки.
- •1. Основні вихідні поняття та визначення термодинаміки.
- •2.2 Робоче тіло і термодинамічна система.
- •Основні положення розрахунків суміші ідеальних газів.
- •2. Перший закон термодинаміки.
- •2.1. Внутрішня енергія робочого тіла.
- •2.3. Робота зміни об’єму.
- •2.4. Перший закон термодинаміки.
- •3. Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •3.1. Аналіз рівноважного ізохорного термодинамічного процесу.
- •3.2. Аналіз ізобарного термодинамічного процесу.
- •2.6. Ентропія.
- •3.3. Аналіз ізотермічного термодинамічного процесу.
- •3.4. Аналіз адіабатного процесу.
- •3.5. Аналіз політропного процесу.
- •4.1. Оборотні і необоротні термодинамічні процеси.
- •4.2 Прямі і обернені термодинамічні цикли.
- •4.3 Цикл Карно. Теорема Карно.
- •4.4. Другий закон термодинаміки.
- •4.5. Ентропія як теплова характеристика циклу.
- •4.6. Зміна ентропії ізольованої термодинамічної системи.
- •5.1 Поняття стаціонарної і одновимірної течії
- •5.2 Основні рівняння течії газу.
- •1. Рівняння суцільності руху
- •2. Рівняння першого закону термодинаміки для течії або рівняння енергії.
- •5.3. Наявна та технічна роботи течії
- •5.4. Ізоентропійна течія газу
- •5.5. Витікання газу із резервуару необмеженого об’єму
- •5.6.Витікання газу через комбіновані сопла.
- •5.7. Дроселювання
- •6. Стискування газу в компресорі
- •6.1 Призначення, класифікація і сфера застосування компресорів
- •6.2 Термодинамічний аналіз роботи одноступеневого компресора.
- •6.3 Багатоступінчасте стикування газу в компресорі.
- •6.4 Потужність та ккд компресора.
- •7. Цикли двигунів внутрішнього згорання.
- •7.1 Призначення, класифікація і сфера застосування циклів двз.
- •7.2 Аналіз циклу двз із змішаним підведенням теплоти.
- •7.3 Аналіз циклу двз з підведенням теплоти по ізобарі.
- •7.4 Аналіз циклу двз з підведенням теплоти по ізохорі
- •7.5 Порівняння циклів двз
- •8. Цикли газотурбінних двигунів (гтд)
- •8.1 Призначення, класифікація і сфера застосування циклів гтд
- •8.2. Аналіз циклу гтд з підведенням теплоти по ізобарі.
- •8.3 Аналіз циклу гтд з підведенням теплоти по ізохорі (цикл Хемфрі)
- •8.4. Регенерація теплоти як метод підвищення термічного ккд циклів гтд
- •1. Теплопровідність.
- •1.1 Температурне поле, градієнт температури, тепловий потік.
- •1.2 Закон Фур’є
- •1.3 Теплопровідність плоскої стінки
- •1.4. Теплопровідність циліндричної стінки.
- •1.4. Теплопровідність циліндричної стінки.
- •2.1 Природна і вимушена конвекція
- •2.2 Рівняння тепловіддачі Ньютона-Ріхмана.
- •2.3 Диференціальні рівняння теплообміну.
- •2.4 Основи теорії подібності
- •2.5 Критерії подібності конвективного теплообміну
- •2.6 Умови подібності процесів конвективного теплообміну
- •2.7 Тепловіддача (конвекція) при природному русі теплоносія в необмеженому об’ємі.
- •2.8 Тепловіддача при турбулентному русі теплоносія в трубі
- •2.9 Тепловіддача при поперечному обтіканні труби та жмутків труб
- •2.10 Інтенсифікація процесів конвективного теплообміну
- •3. Теплообмін випромінюванням.
- •3.1. Основні визначення променистого теплообміну.
- •3.2 Основні закони випромінювання чорних і сірих тіл
- •3.3 Променистий теплообмін між сірими тілами.
- •4 Теплопередача
- •4.1 Основне рівняння теплопередачі. Коефіцієнт теплопередачі
- •4.2 Теплопередача через плоску одношарову і багатошарову стінки.
- •4.3 Передача теплоти через циліндричну одношарову і багатошарову стінки
- •4.4 Інтенсифікація процесів теплопередачі
- •4.5 Теплова ізоляція
- •5 Теплообмінні апарати.
- •5.1 Призначення класифікація і область використання теплообмінних апаратів
- •5.2 Основи теплового розрахунку теплообмінників
4.6. Зміна ентропії ізольованої термодинамічної системи.
Розглянемо повністю ізольовану від навколишнього середовища термодинамічну систему (не обмінюється ні енергією тепловою ні механічною)......Джерела теплоти.....
Д
ля
неї умова
;
і температура довкілля
.
Якщо є різниця температур
відбувається самочинний тд процес
(теплота
самочинно переходить від більш нагрітого
до менш нагрітого). Якщо процес самочинний
то за 2 зак т-ки він є необоротний. то як
зміниться
ізольованої системи?
Запишемо
-
ентропія гарячого джерела зменшиться,
а другого джерела збільшиться
.
Оскільки кількість теплоти елементарна
то підведення і відведення буде
здійснюватися при незмінних температурах.
Зміна ентропії системи
або
.
Теплоту взяли за абсолютною величиною
тобто ця величина не впливає на знак
правої частини р-ня. Тоді який знак буде
.
Це означає що ентропія
ізольованої системи якщо в ній протікає
необоротний процес - зростає. А якщо
тоді ентропія не змінюється – відбувається
оборотний процес.
Оскільки в природі всі процеси в тій чи іншій мірі необоротні то ентропія системи буде зростати і виникає питання, а до якої межі? Ось є схема – коли температури джерел зрівняються і припиниться самочинний процес. В цьому випадку ентропія системи досягне свого максимуму про що буде свідчити те що перша похідна ентропії системи = 0, а друга похідна від’ємна. Система прийшла в положення рівноваги. Використовуючи це положення в 1854 р Клаузіус висунув теорію теплової смерті всесвіту.
Р
озглянемо
як змінюється ентропія в окремо взятому
необоротному термодинамічному процесі?
Розглянемо невеликий цикл в наприклад
ТS-діаграмі
1-2. В процесі 1-2 теплота підводиться а в
процесі 2-1 відводиться. Процес 1-2
необоротний про що свідчить штрихова
лінія, в той час коли 2-1 є оборотний. Цикл
прямий але необоротний оскільки має
місце один необоротний процес. За другим
інтегралом Клаузіуса
.
Замінимо круговий інтеграл сумою
криволінійних інтегралів
.
Оскільки процес 2-1 є оборотний то
.
Тоді останній вираз можна переписати
або
або
в диференціальній формі
.
В загальному виді добавивши в вираз
знак дорівнює
-
рівняння другого закону термодинаміки:
„=” – процеси оборотні, „>” – процеси
необоротні. Комбінуючи з першим законом
термодинаміки і прийнявши
можна записати:
,
– об’єднані
рівняння першого і другого законів
термодинаміки.
Розділ 5. Основи термодинаміки потоку
5.1 Поняття стаціонарної і одновимірної течії
З
гадаємо
класифікацію тдс яку розглянули на 1
лекції. За енергообміном,
за обміном робочим
тілом. Цей розділ
присвячений розгляду саме відкритих
тдс – обмінюються РТ
з навколишнім середовищем. В якості
прикладу – компресори,
насоси, ДВЗ, будь-який пристрій який
виконує технічну роботу і при цьому
обмінюється РТ з навколишнім середовищем.
Даний розділ є базовим для науки газова
динаміка. Всі процеси
руху РТ в просторі і часі є важливими
для теплових двигунів оскільки РТ
рухається по трактах двигуна з дуже
великою швидкістю. В загальному випадку
РТ рухається каналами.
Канал –
це стінки які обмежують
рух РТ. Канал може мати
поперечний переріз незмінний і точної
геометричної форми - труба.
Але бувають канали криволінійні коли
по напрямку руху робочого тіла переріз
якось змінюється, або за певною залежністю
або хаотично. А самі канали можуть бути
довільно зорієнтовані в просторі або
можуть бути горизонтальні, вертикальні
... Зображати канал будемо
так: зображаємо стінку і вісь.
Стрілкою вказуємо напрямок руху РТ. В
якості РТ беремо тільки ідеальні гази,
що спростить опис таких систем. Через
переріз 1-1 РТ попадає до відкритої ТДС,
а через 2-2 РТ залишає дану відкриту тдс.
Основні відомі нам параметри Т, р,
і тут виконують роль основних
термодинамічних параметрів стану. Але
для опису процесів в таких системах цих
параметрів замало. Тому
вводять параметр швидкість
руху точки. Як його
визначити. Позначимо масову витрату
течії
кг/с,
якщо
помножимо
на
і
поділимо на
то ми отримаємо середню швидкість
.
-
площа поперечного перерізу. За цим
розрахунком швидкість однакова в любій
точці перерізу 1-1 або 2-2 тому її називають
середня швидкість.
А на справді в місцях де течія контактує
зі стінкою швидкість мінімальна, і
максимальна в ядрі потоку. Ми приймаємо
що швидкість і інші параметри стану по
перерізу не змінюються. А
можуть змінюватися вздовж осі потоку.
Така течія коли параметри
змінюються тільки вздовж осі потоку
називається одновимірна
течія.
Течія ще буває стаціонарна і нестаціонарна.
Якщо з плином часу в
будь-якій точці потоку (а) параметри не
змінюються то така течія називається
стаціонарною.
Отже вивчати термодинаміку потоку
починаємо з одновимірної стаціонарної
течії.
