
- •Термодинаміка, теплопередача і теплосилові установки.
- •1. Основні вихідні поняття та визначення термодинаміки.
- •2.2 Робоче тіло і термодинамічна система.
- •Основні положення розрахунків суміші ідеальних газів.
- •2. Перший закон термодинаміки.
- •2.1. Внутрішня енергія робочого тіла.
- •2.3. Робота зміни об’єму.
- •2.4. Перший закон термодинаміки.
- •2.6. Ентропія.
- •3. Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •3.1. Аналіз рівноважного ізохорного термодинамічного процесу.
- •3.2. Аналіз ізобарного термодинамічного процесу.
- •3.3. Аналіз ізотермічного термодинамічного процесу.
- •3.4. Аналіз адіабатного процесу.
- •3.5. Аналіз політропного процесу.
- •4.1. Оборотні і необоротні термодинамічні процеси.
- •4.2 Прямі і обернені термодинамічні цикли.
- •4.3 Цикл Карно. Теорема Карно.
- •4.4. Другий закон термодинаміки.
- •4.5. Ентропія як теплова характеристика циклу.
- •4.6. Зміна ентропії ізольованої термодинамічної системи.
- •5.1 Поняття стаціонарної і одновимірної течії
- •5.2 Основні рівняння течії газу.
- •1. Рівняння суцільності руху
- •2. Рівняння першого закону термодинаміки для течії або рівняння енергії.
- •5.3. Наявна та технічна роботи течії
- •5.4. Ізоентропійна течія газу
- •5.5. Витікання газу із резервуару необмеженого об’єму
- •5.6.Витікання газу через комбіновані сопла.
- •5.7. Дроселювання
- •6. Стискування газу в компресорі
- •6.1 Призначення, класифікація і сфера застосування компресорів
- •6.2 Термодинамічний аналіз роботи одноступеневого компресора.
- •6.3 Багатоступінчасте стикування газу в компресорі.
- •6.4 Потужність та ккд компресора.
- •7. Цикли двигунів внутрішнього згорання.
- •7.1 Призначення, класифікація і сфера застосування циклів двз.
- •7.2 Аналіз циклу двз із змішаним підведенням теплоти.
- •7.3 Аналіз циклу двз з підведенням теплоти по ізобарі.
- •7.4 Аналіз циклу двз з підведенням теплоти по ізохорі
- •7.5 Порівняння циклів двз
- •8. Цикли газотурбінних двигунів (гтд)
- •8.1 Призначення, класифікація і сфера застосування циклів гтд
- •8.2. Аналіз циклу гтд з підведенням теплоти по ізобарі.
- •8.3 Аналіз циклу гтд з підведенням теплоти по ізохорі (цикл Хемфрі)
- •8.4. Регенерація теплоти як метод підвищення термічного ккд циклів гтд
- •1. Теплопровідність.
- •1.1 Температурне поле, градієнт температури, тепловий потік.
- •1.2 Закон Фур’є
- •1.3 Теплопровідність плоскої стінки
- •1.4. Теплопровідність циліндричної стінки.
- •1.4. Теплопровідність циліндричної стінки.
- •2.1 Природна і вимушена конвекція
- •2.2 Рівняння тепловіддачі Ньютона-Ріхмана.
- •2.3 Диференціальні рівняння теплообміну.
- •2.4 Основи теорії подібності
- •2.5 Критерії подібності конвективного теплообміну
- •2.6 Умови подібності процесів конвективного теплообміну
- •2.7 Тепловіддача (конвекція) при природному русі теплоносія в необмеженому об’ємі.
- •2.8 Тепловіддача при турбулентному русі теплоносія в трубі
- •2.9 Тепловіддача при поперечному обтіканні труби та жмутків труб
- •2.10 Інтенсифікація процесів конвективного теплообміну
- •3. Теплообмін випромінюванням.
- •3.1. Основні визначення променистого теплообміну.
- •3.2 Основні закони випромінювання чорних і сірих тіл
- •3.3 Променистий теплообмін між сірими тілами.
- •4 Теплопередача
- •4.1 Основне рівняння теплопередачі. Коефіцієнт теплопередачі
- •4.2 Теплопередача через плоску одношарову і багатошарову стінки.
- •4.3 Передача теплоти через циліндричну одношарову і багатошарову стінки
- •4.4 Інтенсифікація процесів теплопередачі
- •4.5 Теплова ізоляція
- •5 Теплообмінні апарати.
- •5.1 Призначення класифікація і область використання теплообмінних апаратів
- •5.2 Основи теплового розрахунку теплообмінників
1.2 Закон Фур’є
Відомий французький вчений фізик Фур’є ще в 18 ст вивчав явище теплопровідності і встановив основний закон теплопровідності. Слід зауважити що Фур’є вивчав явище теплопровідності в твердих тілах. Теплопровідність є і в рідинах і в газах .....
В загальному випадку закон
Фур’є виглядає так
- закон записаний для стаціонарного
температурного поля (я підкреслив що
ми будемо в першу чергу розглядати
стаціонарні температурні поля). Отже
за Фур’є тепловий потік який передається
теплопровідністю пропорційний (
коефіцієнт пропорційності) до площі
поверхні через яку від передається та
до температурного градієнту. Знак – що
стоїть в правій частині рівняння показує
що вектори мають протилежну напрямленість.
Коефіцієнт пропорційності
- коефіцієнт
теплопровідності.
Фізичний зміст
його – тепловий потік, який передається
через ізотермічну поверхню в 1 м2
при градієнті температури і 1 К/м.
Він характеризує інтенсивність процесу
теплопровідності – чим більше його
значення тим більша кількість теплового
потоку передається в одиницю часу. Слід
зауважити що коефіцієнт теплопровідності
має велике значення в теорії теплообміну
а знання його величини дозволяє розкрити
механізм передачі теплоти. Виділимо
три групи тіл: газоподібні, рідкі та
тверді.
Гази - = 0,005 ÷0,5 Вт/(м∙К). Найбільше значення 0,5 має один газ – водень що більше як у більшості рідин. Для газів істотно залежить від температури – із збільшенням температури інтенсивність хаотичного руху молекул збільшується передача теплоти покращується і збільшується . Також залежить від тиску особливо при великих тисках. Для газової суміші нажаль правилу адитивності як теплоємність не підкоряється (ніякої залежності від кількості газів не простежується) тому визначається тільки дослідним шляхом.
Р
ідини
-
=
0,08÷0,7 Вт/(м∙К) і це значення 0,7 має вода.
Бачите що водень не значно поступається
кращій з рідин воді, тому його часто
використовують в якості теплоносія при
охолодженні потужних машин. Наприклад
на електростанціях обмотки генератора
охолоджуються саме воднем оскільки
застосувати для цього воду через її
електропровідність неможливо, а інші
теплоносії не настільки ефективні. Від
чого залежить
рідин. Залежність від температури.
При збільшенні температури тільки для двох рідин – води і гліцерину збільшується, а для всіх інших рідин він зменшується. І цей феномен досі не розгаданий що говорить про те що теорія теплообміну як наука ще дуже молода і вона розвивається і потребує ще розв’язання багатьох питань.
Теплопровідність в
твердих тілах здійснюється
за рахунок коливання атомів біля якогось
стаціонарного положення. І за рахунок
цих коливань теплота від одних шарів
твердого тіла передається до інших
шарів. Тверді тіла слід розділити на
метали і неметали. І в
металах якраз найбільший
коефіцієнт теплопровідності
=
20÷420 Вт/(м∙К). Найбільший коефіцієнт є
у срібла, потім іде чиста мідь, а потім
золото. Як і у випадку з сумішами рідин
для сплавів не виконується правило
адитивності. Для неметалів
мають менший коефіцієнт
теплопровідності
Вт/(м∙К), серед неметалів виділяють
групу для яких
Вт/(м∙К) і їх називають ізоляторами. Із
збільшенням температури коефіцієнт
теплопровідності зменшується, а для
неметалів збільшується. А в чому причина
цього. Виявляється що тепло в металах
передається за рахунок дифузії вільних
електронів. Тіло нагрівається з одного
боку і електрони дифундують в напрямку
менш нагрітої сторони. А це є електричний
струм. А при зростанні температури
електричний опір металів зростає тому
зростає і термічний опір тіла а отже
коефіцієнт теплопровідності зменшується.