Складові едитології

Теорія редагування

Теорія видавничої діяльності

Теорія видавничої діяльності – це складова едитології, яка досліджує методологічні процеси, що опосередковано пов’язані з підготовкою повідомлень до публікування.

Теорія редагування – це складова едитології, що досліджує методи редагування, безпосередньо підготовки повідомлень до опублікування.

Теорія редагування поділяється на:

• Теорію загального нормативного редагування;

• Теорію загального творчого редагування;

• Теорію галузевого нормативного редагування;

• Теорію галузевого творчого редагування.

До навчальних едитологічних дисциплін належать:

• Загальне редагування;

• Літературне редагування;

• Галузеве редагування;

• Видавнича діяльність;

• Творче редагування.

Редактор – це працівник ЗМІ, який здійснює редагування (покращення) повідомлень. Окрім цього, редактором називають керівника видання, який затверджує його зміст.

Редагування – опрацювання, виправлення, підготовка до друку літературної праці.

Основним об’єктом редагування є авторський оригінал (рукопис).

Предметом редагування є приведення об’єкта редагування у відповідність із чинними нормами.

У видавничому процесі об’єкт редагування традиційно фіксують на папері, паралельно надаючи матеріал на комп’ютерних носіях інформації.

Контрольні запитання

1. Пояснити сутність едитології як навчальної дисципліни.

2. Які існують складові дисципліни едитології?

3. Об’єкт, предмет, мета едитології.

Список рекомендованої літератури

1. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

2. Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

3. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

4. Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

5. Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

Лекція № 2 План

1. Сутність і завдання редагування.

2. Професія редактора.

3. Функціональні обов’язки найпоширеніших видавничих посад.

Основним об'єктом редагування виступає авторський оригінал. Він може містити текстову, а також ілюстраційиу, аудіо- чи відеочастини, які виступають рівно­правними об'єктами редагування. Крім авторського оригіналу, у видавничому процесі в меншому обсязі, але завжди об'єктом редагування виступає також- видавничий оригінал, конструкція видання і проект видання, коли перевіряють дотримання, наприклад, поліграфічних норм. Вкрай рідко об'єктом редагування може виступати і весь наклад видання. У видавничому процесі вказані об'єкти редагування (авторський оригінал, ви­давничий оригінал, конструкція видання та проект видання) традиційно фіксують на папері. Проте останнім часом внаслідок широкого використання у видавничій справі комп'ютерів автори дедалі частіше подають авторські оригінали не тільки на паперових, а паралельно і на комп'ютерних (наприклад, дискетах) чи тільки на комп'ютерних носіях інформації. В цьому випадку перегляд таких оригіналів здійснюють на екрані дисплея.

Предмет редагування — це приведення об 'єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких с отримання заданого соціального ефекту.

Редактор – це основний творчий працівник у видавництві, який безпосередньо відповідає за редагований оригінал, його структурний, інформативний, науковий, мовностилістичний рівень.