4. Пізнання та використання економічних законів. Економічна теорія, економічна політика та господарська практика.

Економічна теорія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії, закони і принципи.

Економічні категорії — це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів (товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата).

Економічні закони відбивають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони виражають сутність економічних відносин.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів, яка включає в себе всезагальні, загальні, специфічні і стадійні закони.

Всезагальні - функціонують в усіх економічних системах (закон зростання потреб, відтворення, нагромадження). )х вважають законами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку людського суспільства на всіх етапах.

Загальні - функціонують у кількох економічних системах, де для них існують відповідні економічні умови (закон ринкової економіки).

Специфічні - функціонують лише у межах однієї економічної системи.

Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що містять певні допущення, усереднення, які відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. Як і економічні закони вони також віддзеркалюють взаємозв'язки економічних явищ, але менш стійкі і мають менш обов'язків характер.

Пізнання економічних законів та закономірностей може відбуватися у двох формах: Емпірична - не знаючи сутності економічних законів, люди використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності. Наукова -свідоме використання пізнаної сутності економічних законів.

Рівні використання економічних законів:

Науково-теоретичний - на основі результатів наукового аналізу економічних процесів та явищ відкриваються і формулюються економічні закони, дається тлумачення їх і створюються концепції розвитку економіки

Державно-управлінський - державна влада спираючись на закони економічної теорії і провідні концепції, розробляє відповідні правові закони та положення, визначає програми економічного розвитку та форми і засоби їх виконання.

Господарсько-практичний - використання економічних законів у практиці господарювання економічних суб'єктів.

Економічна реальність —► Економічна теорія —► Економічна політика —► Господарська практика

Між економічною теорією та господарською практикою через економічну політику існує тісний взаємозв'язок. Економічна політика - це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Будь-яка теорія без зворотного зв'язку із практикою втрачає сенс і цінність. Практика формує замовлення на теоретичні дослідження, дає матеріал для наукового аналізу та виносить остаточну оцінку життєвості будь-якої теорії. Практика - критерій істинності економічних знань. Вона веде до знання, знання - до передбачення, передбачення - до раціональних дій, дія - до вдосконалення практики.