Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод.

Здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, у тому числі "Правила охорони поверхневих вод" та "Инструкция по отбору проб для анализа сточных вод" (НВН 33-5301-85).

До показників , що контролюються, входять:

1. витрата зворотних вод (м³/рік), концентрації нормованих речовин (мг/л) і показники властивостей зворотних вод на скиді у водний об'єкт, контроль яких здійснюється шляхом порівняння виміряних показників із відповідними однойменними встановленими фактичними показниками – ТПС, ГДС);

2. скид нормованих речовин із зворотними водами (т/рік), контроль якого здійснюється шляхом порівняння його розрахункових значень із встановленими фактичними показниками;

3. показники плану заходів щодо досягнення ГДС, контроль яких здійснюється шляхом порівняння фактичних строків реалізації і показників водоохоронного результату (ефекту) цих заходів із відповідними показниками.

Для визначення порушень треба виявити перевищення встановлених витрат зворотних вод (ВВ) над заміряними витратами зворотних вод (ЗВ), встановлену концентрацію речовини (ВК) над заміряною концентрацією речовини (ЗК):

• ВВ=ЗВ та ВК=ЗК

• ВВ=ЗВ та ВК>PR

• ВВ>ЗВ та ВК=ЗК

• ВВ>ЗВ та ВК>ЗК

• Порушення має місце в таких випадках:

• ВВ<ЗВ та ВК<ЗК

• ВВ<ЗВ та ВК=ЗК

• ВВ=ЗВ та ВК<ЗК

• Розрахунки концентрацій речовин у водному об'єкті , що замовлені скидом зворотних вод, що контролюється потрібні для визначення порушення в таких випадках:

• ВВ<ЗВ та ВК>ЗК

• ВВ>ЗВ та ВК>ЗК

• Скид будь-яких речовин, що не вказані у затверджених ГДС, заборонений.

• У наближеному визначенні порушення має місце, коли встановлений скид нормованих речовин менший від скиду, який визначається за заміряними витратами зворотних вод та концентраціями речовин.

Модуль 4. Відходи. Розробка, обґрунтування і контроль за виконанням проектів гдс і тимчасово узгоджених скидів (тус)

Тема 14 Загальні положення про відходи. Склад матеріалів, що обґрунтовують проект ГДС. Державний облік відходів

Лекція 22 Визначення основних термінів. Законодавство про відходи. Дія закону про відходи. Вихідні дані для розрахунку ГДС.

Визначення основних термінів.

1. Відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

2. Небезпечні відходи — відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

3. Виробник відходів — фізична чи юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

4. Об'єкт утворення відходів – юридична особа, що є виробником відходів.

5. Поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

6. Збирання відходів — діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

7. Зберігання відходів — тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);

8. Оброблення (перероблення) відходів — здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;

9. Об'єкт оброблення відходів- об'єкт, що використовується для оброблення відходів.

10. Перевезення відходів — транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення;

11. Транскордонне перевезення відходів — транспортування відходів з території, на/або через територію України, на територію або через територію іншої держави;

12. Утилізація відходів — використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

13. Видалення відходів — здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації;

14. Знешкодження відходів — зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення;

15. Захоронення відходів — остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;

16. Об'єкти поводження з відходами — місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

17. Спеціально відведені місця чи об'єкти — місця чи об'єкти (місця видалення відходів, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами;

18. Державний класифікатор відходів — систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів.

Законодавство про відходи.

Законодавство про відходи складається із законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про поводження з радіоактивними відходами”. Кодексу України про надра, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Основними завданнями законодавства про відходи є:

а) визначення основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами;

б) правове регулювання відносин щодо діяльності у сфері поводження з відходами;

в) визначення основних умов, вимог і правил щодо екологічно безпечного поводження з відходами, а також системи заходів , пов'язаних з організаційно-економічним стимулюванням ресурсозбереження;

г) забезпечення мінімального утворення відходів, розширення їх використання у господарській діяльності, запобігання шкідливому впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з утворенням, збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, ввозяться на територію України чи вивозяться з неї.

Стандартизації підлягають поняття та терміни, що використовуються 1) у сфері поводження з відходами, 2) вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації, 3) способи визначення складу відходів та їх небезпеки, 4) методи контролю за станом накопичувачів, 5) вимоги щодо безпечного поводження з відходами, які забезпечують запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, а також 6) вимоги щодо відходів як вторинної сировини.

Нормування у сфері поводження з відходами.

У сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи:

1. граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;

2. питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах;

3. інші нормативи, передбачені законодавством.

Нормативи у сфері поводження з відходами, розробляються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Безхазяйні відходи та особливості управління ними.

Відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за додержання умов поводження з ними та запобігання негативного впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, що не належать їм, зобов'язані повідомити про них відповідний місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, які зобов'язані вжити заходів до визначення власника відходів, класу їх небезпеки, обліку та прийняти рішення щодо поводження з ними.