1. Оперативне (на строк до 1 року)

2. Поточне (1 рік)

3. Перспективне

Фінансовий план включає наступні документи:

1) план доходів і витрат (відображає прибутковість підприємства);

2) кредитові план (характеризує використання позикових засобів);

3) план грошових потоків (забезпечує ліквідність);

4) баланс підприємства (характеризує фінансовий достаток підприємства у визначений момент часу).

План доходів і витрат:

№	Найменування показника	Рiк
		0												t
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	…
1	Виручка від реалiзацii
1.1.	Об’єм продажiв в натуральному вираженнi
1.2.	Цiна за одиницю продукцii
2	Затрати на виробництво i реализацiю продукцii
3	Результат реалiзацii (1-2)
4	Результат вiд iншоi реалiзацii
5	Доходи i витрати від внереалiзацiоних заходiв
6	Баланс прибутку (3+4+5)
7	Платежi до бюджету з прибутку
8	Чистий прибуток (6-7)

При плануванні цього розділу необхідно вирішити головне завдання – отримати дохід, який покриє всі витрати. Для цього є два шляхи – або продавати дорожче і більше, або продавати дешевше.

Кредитний план:

Тут визначаються об'єми необхідних інвестицій і джерела здобуття коштів і витрати. Для цього є два шляхи – або продавати дорожче і більше, або продавати дешевше.

№	Потреба в iнвестицiях	Рiк				Всього	№	Джерела фiнансування	Рiк				Всього
		0	1	…	t				0	1	…	t
1	Основний капiтал						1	Акцiонерний капiтал
1.1.	Будiвлi i споруди						2	Приваблений капiтал
1.2.	Машини i устаткування						2.1.	Довгостроковi кредити
1.3.	Транспортнi засоби						2.2.	Довгостроковi позики
1.4.	Iншi основнi фонди						2.3.	Короткостроковi кредити
2	Оборотний капiтал						2.4.	Короткостроковi позики
2.1.	Запаси i витрати						3	Iншi джерела фiнансування
2.2.
	Разом:							Разом:

Права частина таблиці умовна, оскільки джерела фінансування відрізняються від вказаних.

План грошових потоків:

Цей план деталізує суму і час припливу і відтоку грошей і забезпечує постійну ліквідність підприємства.

№	Найменування показника	Рiк
		0			t
		1	…	12	…
1	Нарахованi грошовi кошти на початок перiоду
2	Вступи грошових коштiв:
	а) виручка вiд продажiв
	б) за рахунок кредитiв
	в) iншi джерела
3	Разом вступів грошових коштiв (2а+2б+2в)
4	Всього грошових коштiв (1+3)
5	Витрати грошових коштiв:
	а) собiвартiсть продукцii
	б) оренда
	в) послуги стороннiх органiзацiй
	г) повернення кредитiв
	д) виплата вiдсоткiв за кредити
	е) податки
	ж) страховi внески
	з) iншi витрати
6	Разом витрати грошових коштiв
7	Прибуток (збиток) грошових коштiв на кінець перiоду

Сумарна величина грошових потоків у всі періоди діяльності підприємства має бути лише позитивною. Наявність негативної величини в якій-небудь з періодів означає, що підприємство не в змозі покривати свої витрати і фактично є банкротом.

Балансовий план.

Баланс підприємства характеризує стійкість його фінансового положення. На відміну від плану доходів і витрат він характеризує фінансовий достаток підприємства не за певний період часу, а на певний момент t. Засоби підприємства представлені в плані за схемою активних і пасивних рахунків.

Активи – це все те, що має у власності підприємство, що утворює його майно і володіє вартістю.

Пасиви – це джерела утворення засобів, що включають у себе власний капітал і грошові зобов'язання перед кредиторами.

Активи підприємства можна умовно розділити на ліквіднi (оборотні кошти) і неліквіднi(основний капітал). Сумарне значення активів і пасивів завжди має бути рівне. Це означає, що підприємство за все, що воно має повинно або його власникам, або кредиторам.

У спрощеному вигляді це виглядає так:

Активи	∑	Пасиви	∑
Ліквіді активи: грошова готівка; коштовні папери; дебіторська заборгованість; запаси товарно-матеріальних цінностей.		кредиторська заборгованість; заборгованість по виплатах (податки, мита, з/пл і т.д.); короткострокові позики (до 1 р.);
Сума оборотного капіталу		Сума поточних пасивів (короткострокові зобов’язання)
Неліквіднш активи: земля; будівлі і споруди –амортизація; устаткування(–амортизація).		Довгострокові позики (больш 1 року)
Сума основного капіталу		Власний (акціонерний) капітал
Нематеріальні активи		Приріст власного капіталу (прибуток)
		Сумарний власний капітал
Сума актившв (валюта балансу)		Сума пасивів (валюта балансу)

Бухгалтерський баланс супроводиться рядом розрахункових показників, що характеризують ліквідність, платоспроможність і фінансову незавісимость підприємства:

1. ліквідність оборотних активів – характеризує здатність підприємства розплачуватися зі своїми кредиторами у момент настання платежу.

1.1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

К_а.л. =

1.2. Коефіцієнт ліквідності:

К_{л. =}

1.3. Коефіцієнт поточної ліквідності:

К_{п.л. =}

2. Коефіцієнт автономії – характеризує фінансову незавісимость і самостійність підприємства.

К_а =

3. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів – характеризує здатність підприємства відповідати по своїх зобов'язаннях без ліквідації неліквідних активів.

К = 4.Показники рентабельності капіталу:

Лізинг.

Одним з нового вигляду фінансів є лізинг – особливий вид оренди.

Лізинг – угода між власником майна і орендарем про передачу майна в користування на певний період, з виплатою ренти і, як правило, викупом майна в кінці терміну амортизації.

Різниця між лізингом і орендою:

1) При лізингу виплачується повна амортизація.

2) Лізинг розглядується як одна з форм реалізації продукції.

3) Термін лізингу фіксується в договорі і не підлягає відміні (від оренди можна відмовитися).

Розрізняють наступні форми лізингу:

1. Оперативний лізинг: термін договору значно менше терміну амортизації (близько до оренди).

2. Фінансовий лізинг: термін договору близький або збігається з терміном амортизації устаткування. Він підрозділяється на наступні види:

а) простий (прямій) лізинг:

Устаткування знаходиться на балансі лізингової компанії.

б)поворотний лiзинг:

Переваги:

1. Лізинг передбачає 100% кредитувань і не вимагає немедленного початку платежів.

2. Орендар має можливість оновлення устаткування.

3. У обліку майно знаходиться на балансі лізінгодателя.

4. Лізинг не вимагає гарантій, оскільки гарантії – само устаткування.

5. Державна політика всіх розвинених країн направлена на розширення і заохочення лізингових операцій.

Недоліки:

1. Великі фінансові витрати лізінгодателя.

2. Якщо устаткування старіє унаслідок НТП і це не обумовлено в контракті, то платежі тривають до закінчення терміну амортизації.

3. Спільна вартість лізингу, як правило, більше вартість кредиту.

4. Деяка складність організації лізингових операцій.

Податкова система.

Податкова система – сукупність податків, зборів і мит, а також методів їх стягування і податковий контроль.

Податок на прибуток – 45%.

ПДВ і акцизи – 33%.

Прибутковий податок – 12%.

Інші податки (близько 40) – 10%.

Основні принципи податкової системи:

— плата по можливостях (хто отримує більше, повинен більше платити);

— плата за перевагу (хто виграє від даних переваг, повинен платити за їх використання; напр. автодороги);

— простота і доступність розрахунку.

Функції податків:

— фіскальна;

— перерозподільна (від багатих – бідним);

- стимулююча (податки повинні стимулювати розвиток виробництва і НТП).

Податки підрозділяються на:

1) прямі – встановлюються на дохід і власність юридичних і фізичних осіб;

2) косвенi – встановлюються на звернення і вжиток (підприємство лише перераховує ці податки, а платить їх побічно споживач;

3) спільні – поступають до бюджету безадресно;

4) спеціальні – поступають з вказівкою їх вживання.

Податки також підрозділяються на:

— пропорційні (стягується відсоток від доходу незалежно від його величини);

— прогресивні (з високих доходів стягується більший відсоток. Напр. прибутковий податок).

В даний час в Україні існує трехканальная фіскальна система:

Державні податки

Формують бюджет держави

• ПДВ

• податок на прибуток (13%)

• прибутковий податок

• податок на операції з ц/п

• податок на транспорт

Місцеві податки

Формують муніципальний бюджет

• земельний податок

• податок на майно (12%)

• на вміст правоохоронних органів (3%)

• на прибирання території

• до фонду зайнятості (1%)

• загальноосвітнім установам (1%)

• на рекламу (5%)

• за використання місцевої символіки (2%)

Республіканські податки

Формують республіканський бюджет

• податок на прибуток (22%)

• відрахування до пенсійного фонду

• на соціальне страхування

• на медичне страхування

• за користування природними ресурсами

Види податків:

1. Податок на прибуток (35%).

Об'єктом оподаткування є валовий прибуток, що обчислюється як різниця між виручкою від реалізації і витратами. При цьому вона зменшується на суму ПДВ і акцизів.

2. Податок на додану вартість.

Форма вилучення до бюджету частини доданої вартості, що створюється на всіх стадіях виробництва і визначуваної як різниця між вартістю реалізованих товарів і послуг і вартістю матеріальних витрат, віднесених на витрати виробництва і визначуваною як різниця між вартістю реалізованих товарів і послуг і вартістю матеріальних витрат, віднесених на витрати виробництва і звернення.

3. Акцизи.

Акцизи – це косвені податки, що включаються в ціну товару і оплачуваються покупцями. Всі підакцизні товари реалізуються по цінах, що включають акцизи.

4. Податки на фізичних осіб.

4.1. Прибутковий податок (12%).

4.2. Податок на майно.

Об'єктами оподаткування є житлові будинки, приватизовані квартири, дачі, гаражі і тому подібне (10% вартостей).

4.3. Податок на спадкоємство і дарування (10%).

Податкова політика проводиться не лише з метою поповнення державної казни, але і для стимулювання економіки. Світова теорія і практика виробила досить розумну податкову політику, прикладом якої є крива Лафера.

Ставка п одатку

100%

4 3-45%

1 -2%

max Вступи до бюджету

Ціна і ціноутворення.

Існує два підходи до категорій ціни:

1. заснований на трудовій теорії вартості. Ціна – це грошове вираження вартості. Вартість – це упредметнений в товарі суспільно необхідна праця.

2. маржіналістський підхід – заснований на теорії граничної корисності. Ціна – це та кількість грошей, яку покупець готовий віддати за товар.

Ціни визначають комерційний результат діяльності підприємства, його рентабельність, життєздатність і фінансову стійкість.

Ціни залежать від:

• вартості товарів і послуг

• співвідношення попиту і пропозиції

• рівня конкуренції

• рівня інфляції

• рівня НТП, оскільки він впливає на техніку, технологію і тим самим на собівартість продукції

• державної політики цін.

Функції ціни:

1. Облікова – є мірою витрат праці і використовується для кількісного вираження вартості товарів.

2. Розподільна – дозволяє впливати на вжиток різних соціальних груп суспільства.

3. Стимулююча – надає дію на виробництво різних товарів.

Види цін.

Ціни підрозділяються по:

1. Характеру обслуговуваного звороту.

1.1. Ціни на промислову продукцію.

С труктура цiни

1.2. Ціни на будівельну продукцію.

1.2.1. Прейскурантні ціни (на будівництво типових об'єктів).

1.2.2. Кошторисна вартість (застосовується для індивідуального будівництва).

1.3. Тарифи на виробничі послуги.

1.3.1. Франко-станция відправлення (включаючи вартість товару, доставку його до станції відправлення і вантаження).

1.3.2. Франко-станция призначення (включаючи вартість товару і доставку його до станції призначення).

1.4. Ціни на наукові розробки.

1.5. Ціни Ціни зовнішньоторговельного звороту.

ІНКОТЕРМС.

1.5.1. Ціна СИФ (CIF – Cost, Insurance, Freight).

1.5.2. Ціна ФОБ (FOB – Free on board) – включає вартість товару, його доставку і вантаження на борт.

1.5.3. Ціна ФАС (FAS – Free along side) – включаючи вартість товарів і його доставку до борту.

По терміну дії ціни підрозділяються на постійних, тимчасових, сезонних, договірних, ковзаючих. Ковзаюча ціна – це ціна, вживана в контрактах з тривалим терміном дії, складається з двох частин: перша частина – постійна, встановлюється на момент підписання контракту; друга частина – змінна, періодично змінюється в період постачання товару.

Цінова політика в умовах ринку.

Цінова політика – визначення рівня цін залежно від завдань, що вирішуються фірмою.

Види цінової політики:

1. Price leader – установка цін на товари найбільшими фірмами монополістами, що випускають унікальну продукцію.

2. Following the leader – менш крупні фірми повторюють цінову політику провідних монополістів.

3. Skimming – призначення максимальної ціни на періодично існуючий попит.

4. Penetration price – політика цінового прориву – фірма йде на свідомо нерентабельне зниження ціни з метою захвату ринку.

5. Tide pricing – політика зв'язаного ціноутворення – відносно низька ціна на основний виріб при високому рівні цін на супутні товари, запчастини і тому подібне.

6. Class price – політика престижних цін.

У західній економіці широко застосовують цінові знижки (rebates), які можуть бути:

• бонусні – надаються оптовикам за певний об'єм звороту в рік (7-8%).

• «сконто» – надаються за оплату готівкою або за дострокове здійснення платежу (3-5%).

• спеціальні – надаються покупцям, з якими фірма має тривалі зв'язки або особливі стосунки (50%).

Також можуть бути застосовані сезонні знижки, ділерські знижки (оптовикам), закриті знижки і так далі.

Бізнес план.

Основним робочим інструментом планерування в сучасних умовах є бізнес план. Він дозволяє розробити стратегію розвитку підприємства, планувати його діяльність, привабити інвестиції, а також знайти потенційних партнерів. Він повинен володіти достовірністю, стислістю, переконливістю і рекламною привабливістю. Типова структура бізнес плану включає:

1) титульний аркуш, який повинен містити суть пропозиції, назва і адреса підприємства, види зв'язку, спільна вартість проекту, вказівки на те, що відомості не підлягають розголошуванню;

2) зміст;

3) резюме (короткий вміст на 1-1,5 стор.);

4) продукція і послуги;

5) аналіз ринку;

6) маркетинг;

7) виробництво;

8) підприємство;

9) фінансовий план;

10) ефективність проекту;

11) ризики і страхування;

12) додатки.

54