![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1. Предмет та методи вікової психології
- •Предмет вікової психології як науки
- •1.2. Завдання вікової психології
- •1.3. Зв’язок вікової психології з іншими науками
- •1.4. Методи вікової психології
- •Тема 2. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки
- •2.1. Поняття та сутність психічного розвитку
- •2.2. Основні закономірності психічного розвитку
- •2.3. Вік як психологічна категорія
- •2.4. Природне і соціальне у психічному розвитку
- •2.5. Рушійні сили розвитку психіки
- •2.6. Поняття про кризи та стабільні періоди розвитку
- •Тема 3. Історія та сучасний стан вікової психології
- •Періодизація психічного розвитку
- •Класифікація стародавнього Китаю
- •Становлення зарубіжної вікової психології
- •3.3. Сучасна зарубіжна психологія розвитку
- •3.4. Сучасний етап в розвитку вітчизняної вікової психології
- •Періодизація психічного розвитку д.Б.Ельконіна
- •Тема 4 психологічні особливості немовляти
- •4.1. Спадковість і середовище
- •4.2. Родина у розвитку
- •4.3. Криза новонародженості
- •4.4. Соціальна ситуація розвитку
- •4.5. Особливості розвитку
- •Динаміка розвитку сприймання у немовлят
- •Розвиток розумових здібностей та мовних навичок.
- •4.6. Криза першого року
- •Тема 5 початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства
- •5.1. Розвиток моторики та фізичних можливостей
- •5.2. Основні фактори розвитку
- •5.3. Розвиток психічних функцій
- •5.4 Емоційний розвиток
- •Початкові форми самосвідомості. Криза трьох років
- •Тема 6. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку
- •6.1. Фізичний розвиток
- •6.2. Соціальна ситуація розвитку
- •6.3. Гра та її значення для психічного розвитку дошкільнят
- •6.4. Розвиток особистості дошкільника
- •Тема 7. Інтелектуальний розвиток дитини дошкільного віку
- •7.1. Розвиток психічних функцій
- •7.2. Психологічна готовність дітей до школи
- •7.3. Проблема шестирічних дітей
- •7.4. Діагностика шкільної зрілості
- •Висновки
- •Основні поняття теми
- •Тема 8. Психологічні особливості розвитку молодшогошколяра
- •8.1. Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •8.2. Криза семи років. Соціальна ситуація розвитку
- •8.3. Формування особистості дитини в початкових класах
- •Тема 9. Навчальна діяльність як провідна в молодшому шкільному віці
- •9.1. Навчальна діяльність молодшого школяра
- •9.2. Розвиток пізнавальних психічних процесів
- •Тема 10. Психологічні особливості підлітка
- •10.1. Соціальна ситуація розвитку
- •10.2. Криза 13 років
- •Стосунки з однолітками та дорослими. Референтні групи
- •Тема 11 якісні зміни в пізнавальній та особистісній сферах підлітка
- •11.1. Психічні новоутворення
- •11.2. Розвиток пізнавальних процесів
- •11.3. Формування особистості підлітка
- •11.4. Кризові стани та критичні ситуації
- •Тема 12. Психологічні особливості юнацького віку
- •12.1. Соціальна ситуація розвитку
- •Зіставлення різних статусів ідентичності
- •12.2. Емоційно-вольова сфера. Розвиток самосвідомості
- •12.3. Взаємини з дорослими та однолітками
- •12.4. Розвиток пізнавальних психічних процесів
- •Висновки
- •Тема 13. Розвиток особистості в період дорослості
- •13.1. Вікові часи у контексті соціальних норм
- •Схеми вікових періодизацій періоду дорослості
- •13.2. Дослідження періодів та задач розвитку періоду ранньої дорослості
- •Систематика видів кохання трискладовою теорією Роберта Стенберга
- •13.3. Психосоціальний розвиток середньої дорослості
- •13.4. Психологія пізньої дорослості. Основні зміни психічних функцій
- •Тема 14. Проблема смерті у світосприйманні особистості
- •14.1. Смерть як природне явище
- •14.2. Утрата близької людини як життєва криза
- •14.3. Викривлення реакцій горя
- •14.4. Шляхи психологічної допомоги
- •Тема 15. Загальні уявлення про основні сфери особистості та методи їх вивчення
- •15.1. Методи дослідження особистості
- •15.2. Методи діагностики когнітивного розвитку
- •15.3 Психодіагностика інтелекту та креативності
- •15.4. Методи діагностики емоційного та морального розвитку особистості
- •Словничок психологічних термінів
- •Основна та додаткова література
Словничок психологічних термінів
Абстрактно-логічне мислення – особливий вид процесу мислення, що характеризується застосуванням понять та логічних конструкцій.
Агресія – усвідомлені дії, які приносять збитки для іншої людині, групі людей або тварині.
Адиктивна поведінка (англ.. addiction – нахил, негативна звичка) – зловживання хімічними препаратами, яке супроводжується зміною стану свідомості.
Акомодація (психол.) – пластична зміна індивіда. Акомодація перебудовує (модифікує) старі схеми дій та виробляє нові. Завдяки акомодації відбувається перебудова наявних схем, понять та виокремлення нових, засвоєних понять.
Активність – діяльнисний стан організму як умова його існування та поведінки. Активність забезпечує саморозвиток та з’являється при наявності запрограмованого організмом руху від нижчого до вищого, від простого до складного. Активність проявляється в активації, різноманітних рефлексах, пошуковій активності, довільних актах, волі, актах вільного самовизначення.
Акцентуація характеру – надмірна вираженність окремих рис характеру, що виявляється як крайні варіанти норми (на межі з аномаліями в розвитку особистості).
Амнезія дитинства – феномен психіки дорослої людини, що пояснює неможливість запам’ятати події перших 3-4 років життя.
Асоціальні риси поведінки – поведінкові прояви, які не відповідають соціальним установкам та запитам; засуджуються суспільством та заперечують нормам моралі та права.
Афективна поведінка – поведінка, дія або взаємодія, яка в першу чергу опосередковується емоційним станом чи відношенням; дія під впливом емоцій.
Базова довіра до світу – позитивне емоційне відношення до соціального оточення, світу, яке формується у дитини раннього віку за умови наявності психологічної атмосфери любові, тепла та підтримки дорослих.
Біологічний вік – відповідність індивіда конкретному моменту життя.
Вербальні функції – процес оперування різноманітними формами знакового (словесного) матеріалу.
Внутрішній мотиваційний конфлікт – протиріччя яке виникає в результаті боротьби мотивів, одночасної актуалізації суперечних або несумісних мотивів.
Внутрішня мова – вид мови, який забезпечує процеси мислення та саморегуляції поведінки.
Віковий психологічний контекст – специфіка вікових потреб та цінностей.
Вікові часи – внутрішній часовий графік вікового розвитку індивіда, який дозволяє судити наскільки людини відстає або випереджає ключові події життя: навчання в Вузі, одруження, народження дітей, досягнення відповідного соціального статусу і т.п.
Гендерні особливості – особливості, що пов’язані з ознаками статевої приналежності.
Генетична психологія – вивчає проблеми виникнення і розвитку психічних процесів, відповідає на питання, як відбувається той чи інший психічний рух.
Генетичний фактор – вплив на розвиток дитини процесів в організмі, обумовлених успадкованими від батьків генами.
Геронтогенез – один з вікових періодів життя людини – період старіння, який починається після 60 років.
Госпіталізм (франц.hospital – лікарня) – синдром патології дитячого психічного та особистісного розвитку, який з’являється у немовля в результаті відлучення від матері та ранньої інституалізації.
Гра – вид діяльності дітей, в процесі якої, в умовних ситуаціях, відбивається та чи інша сфера діяльності та спілкування дорослих, з метою засвоєння соціальних ролей та навичок формального і неформального спілкування.
Девіантна поведінка – відхилення від прийнятих в суспільстві правових або моральних норм поведінки.
Делінквентна поведінка – різновид відхилення у поведінці; противоправна, кримінальна поведінка.
Деменція – незворотна дезорганізація особистості в інтелектуальному та емоційному плані. Як правило, характерна для похилого віку.
Діагностика розвитку – система дослідницьких прийомів, з метою з’ясування реального рівня розвитку дитини.
Дифузність самоідентичності – “розсіяне”, “розмите” сприйняття та відображення суб’єктом відношення до себе (власного тіла або духовного змісту); комплекс переживань людини, пов’язаний з почуттям власної неповноцінності та втратою власного Я.
Життєвий шлях – історія формування та розвитку особистості в конкретному суспільстві, як носія культури та представника покоління.
Життєвий сценарій – життєвий план вчинків та дій, який поступово розгортається, формується в дитинстві під впливом батьків.
Зона найближчого розвитку – це область недозрілих психічних процесів, яка опосередковує перспективу розвитку дитини.
Ідентичність – (лат.identicus –тотожній, однаковий) – емоційно-когнітивна єдність уявлень про себе, про своє місце в системі міжособистісних відносин, в світі.
Комплекс пожвавлення – позитивна емоційна рухова реакція дитини на появу дорослого.
Конформність –тенденція людей змінювати свою поведінку таким чином, щоб відповідати поведінці та запитам інших людей.
Кризи вікові – короткі та бурхливі фази розвитку, під час яких відбувається руйнування психічних новоутворень, сформованих на попередніх етапах розвитку.
Мотив – складне психологічне утворення, яке спонукає до усвідомлених дій, вчинків та слугує для них обґрунтуванням; внутрішнє спонукання особистості до активності, що пов’язано із задоволенням потреб.
Мотив досягнення – стійка потреба в успіхах у різних видах діяльності.
Мотиваційна криза – ситуація зміни або послаблення мотивів, яка пов’язана з деякими періодами вікового розвитку.
Мудрість – експертна система знань людини яка дозволяє виносити судження про життєво важливі питання; глибокий розум, який спирається на життєвий досвід.
Негативізм – опозиційна манера поведінки, спрямована проти авторитета, проявляється в формах пасивного протистояння, або активної боротьби проти діючих правил, норм, звичаїв.
Онтогенез – процес індивідуального розвитку людини.
Операція – в концепції Ж.Піаже “зворотна розумова дія”, інтереорізована предметна дія, яка стала зворотною.
Підлітковий комплекс – чітко виражені психологічні особливості підліткового віку (спади настрою без особливих причин); психологічні особливості та реакції типові тільки для підліткового віку.
Позитивна Я-концепція – узагальнене уявлення про себе з домінуванням позитивних установок відносно власної особистості.
Пізнавальна діяльність – усвідомлена діяльність суб’єкта спрямована на отримання конкретних знань та інформації про об’єкти та явища оточуючої дійсності.
Предметна діяльність – цілеспрямована форма активності дитини, в основі якої лежить пізнавальна потреба, а змістом виступає оволодіння об’єктом, як предметом культури, суспільно-історичного досвіду даного суспільства.
Психологічний вік – характеристика ступеню адаптованості людини до умов соціуму, у відповідності з рівнем інтелекту, здатністю до навчання, руховими навичками, почуттями, установками, мотивами.
Психологія розвитку – вивчає механізми та закономірності психічного розвитку людини на різних вікових стадіях. Акцент робиться на динаміці розвитку.
Пубертат – період статевого дозрівання, який характеризується бурхливим, нерівномірним ростом та розвитком організму.
Розвиток – процес незворотних, спрямованих та закономірних змін, який приводить до виникнення кількісних, якісних та структурних новоутворень психіки та поведінки людини.
Сенситивність вікова – оптимальне сполучення внутрішніх та зовнішніх умов для розвитку психічних процесів та властивостей, типових для даного вікового періоду.
Соціалізація – процес включення дитини в суспільство, процес і результат засвоєння, активного відтворення індивідом суспільного досвіду.
Філогенез – процес становлення психічних структур в ході біологічної еволюції або соціокультурної історії взагалі.
Я-концепція – узагальнене уявлення людини про себе, система установок відносно власної особистості.