4. Мікросхема пзу й система bios
У момент включення комп'ютера в його оперативній пам'яті немає нічого - ні даних, ні програм, оскільки оперативна пам'ять не може нічого зберігати без підзарядки осередків більше сотих часток секунди, але процесору потрібні команди, у тому числі й у перший момент після включення.
Тому відразу після включення на адресній шині процесора виставляється стартер вый адреса. Це відбувається апаратно, без участі програм (завжди однаково) Процесор звертається по виставленій адресі за своєю першою командою й далечіней починає працювати по програмах.
Ця вихідна адреса не може вказувати на оперативну пам'ять, у якій поки нічого немає. Він указує на інший тип пам'яті — постійний запам'ятовувальний пристрій (ПЗУ). Мікросхема ПЗУ здатна тривалий час зберігати інформацію, навіть коли комп'ютер виключений. Програми, що перебувають у ПЗУ, називають «зашитими» - їх записують туди на етапі виготовлення мікросхеми.
Комплект програм, що перебувають у ПЗУ, утворить базову систему виводу-вводу-висновку (BIOS — Basic Input Output System). Основне призначення програм цього пакета полягає в тому, щоб перевірити склад і працездатність комп'ютерної системі й забезпечити взаємодія із клавіатурою, монітором, жорстким диском і дисководом гнучких дисків. Програми, що входять в BIOS, дозволяють нам спостерігати на екрані діагностичні повідомлення, що супроводжують запуск комп'ютера, а також втручатися в хід запуску за допомогою клавіатури.
5. Енергонезалежна пам'ять cmos
Вище ми відзначили, що робота таких стандартних устроїв, як клавіатура, може обслуговуватися програмами, що входять в BIOS, але такими коштами не можна забезпечити роботу з усіма можливими устроями. Так, наприклад, виготовлювачі BIOS абсолютно нічого не знають про параметри наших твердих і гнучких дисків, їм не відомі ні склад, ні властивості довільної обчислювальної системи. Дли того щоб почати роботу з іншим устаткуванням, програми, що входять до складу BIOS, повинні знати, де можна знайти потрібні параметри. По очевидних причинах їх не можна зберігати ні в оперативній пам'яті, ні в постійному запам'ятовувальному пристрої.
Спеціально для цього на материнській платі є мікросхема «енергонезалежної пам'яті», за технологією виготовлення називана CMOS. Від оперативної пам'яті вона відрізняється тим, що її вміст не стирається під час вимикання комп'ютера, а від ПЗУ вона відрізняється тим, що дані в неї можна заносити й змінювати самостійно, відповідно до того, яке встаткування входить до складу системи. Ця мікросхема постійно подпитывается від невеликої батарейки, розташованої на материнській платі. Заряду цієї батарейки вистачає на те, щоб мікросхема не губила дані, навіть якщо комп'ютер не будуть включати кілька років.
У мікросхемі CMOS зберігаються дані про гнучкі й жорсткі диски, про процесор, про деякі інші устрої материнської плати. Той факт, що комп'ютер чітко відслідковує час і календар (навіть і у виключеному стані), теж пов'язаний з тим, що показання системних годин постійно зберігаються (і змінюються) в CMOS.
Таким чином, програми, записані в BIOS, зчитують дані про склад устаткування комп'ютера з мікросхеми CMOS, після чого вони можуть виконати звертання до жорсткого диска, а якщо буде потреба й до гнучкого, і передати керування тим програмам, які там записані.