6. Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є: усні відповіді під час проведення семінарських занять та контрольний захід у вигляді аудиторної контрольної роботи, що виконується під контролем викладача.

Індивідуальні завдання видаються викладачем під час установчої сесії. Такі завдання можуть включатися до навчально-методичних посібників для самостійного вивчення або видаватися безпосередньо студентам.

У міжсесійний період викладач проводить консультації за графіком, затвердженим кафедрою.

Студенти можуть отримати максимальну кількість 10 балів за поточні відповіді (оцінка “відмінно” за поточну відповідь + оцінка “відмінно” за поточне тестування).

Аудиторна контрольна робота з курсу є обов’язковим елементом навчального процесу для студентів заочної форми навчання.

Аудиторна контрольна робота включає завдання, які стосуються всієї програми з дисципліни “Гроші та кредит”.

Аудиторна контрольна робота (в подальшому – АКР) включає 35 варіантів. Кожен білет включає 4 теоретичних завдання, які стосуються основного змісту курсу, 8 тестових завдань та 2 задачі.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за АКР – 30 балів (12+8+10 =30): теоретичні питання оцінюються максимальною кількістю 3 бали (3х4=12), тести оцінюються максимальною кількістю 8 балів (1х8=8), задачи оцінюються максимальною кількістю 10 балів (5х2=10).

Модуль (поточний контроль + контрольний захід): максимальна кількість балів, яка може бути набрана студентом на цьому етапі – 40 балів
Від 1 до 19 балів	FX- оцінка “незадовільно”
Від 20 до 24 балів	DE –оцінка “задовільно”
Від 25 до 34 балів	BC – оцінка “добре”
Від 35 до 40 балів	А – оцінка відмінно”

Підсумковий контроль знань. Формою підсумкового контролю знань з дисципліни є іспит. Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковою умовою участі його у складанні іспиту. Допускаються до екзамену ті студенти, які за підсумками поточного контролю набрали не менше 20 балів.

Об’єктом контролю знань студентів у формі іспиту є результати виконання письмових екзаменаційних завдань.

Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.

Екзаменаційний білет містить, як правило, 2 теоретичних питання, 10 тестів, 2 задачі.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно).

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати на екзамені – 60 балів.
Від 0 до 30 балів	FX- оцінка “незадовільно”
Від 31 до 44 балів	DE –оцінка “задовільно”
Від 45 до 54 балів	BC – оцінка “добре”
Від 55 до 60 балів	А – оцінка відмінно”

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 20 балів і вище) та за виконання завдань, що виносяться на іспит ( за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

Переведення 100 бальної шкали оцінювання в 4-х бальну здійснюється в такому порядку:

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати на екзамені – 100 балів. У підсумку:
Від 0 до 32 балів	Ступінь Х – «незадовільно» з обов’язковим повторним курсом
Від 33 до 49 балів	Ступінь FX – “незадовільно” з можливістю повторного складання при комісії
Від 50 до 66 балів	DE –оцінка “задовільно”
Від 67 до 83 балів	BC – оцінка “добре”
Від 84 до 100 балів	А – оцінка “ відмінно”

У підсумку студент може набрати максимальну кількість 100 балів (40 балів – поточний контроль + 60 балів – підсумковий контроль).

Переведення 100 бальної шкали оцінювання в 4-х бальну здійснюється в такому порядку:

Оцінка за 4-х бальною шкалою оцінювання виставляється в заліково-екзаменаційній відомості поряд із загальною підсумковою оцінкою.