17. Render the following text into English:

Зазвичай візитна картка виконується у вигляді прямокутника з досить щільного картону або паперу стандартним розміром 50?90 мм, по етикету жіноча картка може бути менше – 40?80 мм. Велика частина правив, проте, відноситься до розміщення тексту. Класичним варіантом вважається наступний: по центру вгорі – назва компанії, в якій працює власник візитки, нижче і теж по центру – його прізвище, ім'я і по батькові, ще нижче – посада, яку він займає.

Тут же сповна доречно вказувати звання або вчену міру. У лівому нижньому кутку друкується адреса компанії, в якій працює господар картки. А останні відомості (це можуть бути номери контактних телефонів, електронна пошта, адреса веб-сайту компанії або власної сторіночки в Інтернеті) повинні знаходитися в правому нижньому кутку. Таке розміщення інформації вибране виключно з міркувань зручності. Зазвичай візитку тримають лівою рукою, а правою - набирають телефонний номер, вказаний у візитці.

При розміщенні всіх вказаних елементів потрібно дотримувати горизонтальну рівновагу, для цього частину інформації можна переміщати, наприклад, в лівий кут. На візитні картки державних службовців обов'язково повинні наноситися державний герб і прапор. По етикету офіційна адреса має бути на всіх візитках, за винятком карток дипломатів і вищих посадових осіб держави. Що стосується шрифту, то він жодними правилами етикету не регламентується.

Проте, з врахуванням призначення візитної картки, він повинен легко читатися, тобто бути досить великим і не химерним. Ім'я і прізвище власника виділяють напівжирним шрифтом, ледве більшого розміру, чим остання інформація на візитній картці. Зазвичай рекомендують застосовувати не більше двох різних шрифтів і не більше трьох кольорів для однієї візитки. Ділові візитні картки повинні виглядати елегантно і стримано.

Класичний варіант – це темний текст на якому-небудь світлому фоні. Дизайн має бути строгим, без розчерків і завитих. Папір має бути якісним, щільним, може бути матовою або глянсовою, білою. Вона має бути хорошої якості, може бути злегка тонована (допускаються блакитний, рожевий, бежевий фон). Загалом, не дивлячись на найширший спектр пропонованих колірних рішень, переважно зупинитися на чорно-білому варіанті (в крайньому випадку, трибарвному).

При розробці фірмового стилю поважно пам'ятати, що візитка виглядатиме дорого і солідно за рахунок ефектної роботи дизайнера і якісного паперу, а не за рахунок кількості використовуваних кольорів. Лаконічність і простота – ось основні якості хорошої візитної картки. Виразність навіть найпростішій картці додадуть методи сучасної поліграфії – це рельєфне тиснення, фольгированіє, термопод'ем і інші технології. І останнє: переклад тексту візитної картки на іноземну мову.

Це питання треба ретельно пропрацювати. Відповідно до західних стандартів, треба писати лише ім'я і прізвище, причому ініціали не допускаються. По батькові писати не прийнято (в крайньому випадку, його можна позначити заголовною буквою). Також неприйнятний перекладений текст друкувати із зворотного боку візитки. В разі роботи із зарубіжними партнерами, по правилах етикету, необхідно розробити два комплекти карток – на рідній мові і іноземному.

Візитна картка дає уявлення про вас і вашу фірму, працює так само, як і звичайна реклама, а значить і відноситися до її дизайну і вмісту треба дуже відповідально.