Тема 14. Судове представництво та його види. Процесуальні повноваження представника

Вступ.

1. Інститут представництва в цивільному процесі у контексті принцивів цивільного процесуального права, закріплених Конституцією України та законодавством про судочинство.

2. Види процесуального представництва, їх загальні риси та особливості.

3. Процесуальні права та обов’язки, повноваження представника, їх реалізація у цивільному процесі.

Висновки.

Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

Перший розділ курсової роботи слід присвятити загальній характеристиці інституту процесуального представництва, його мету та відмінності від представництва в цивільних правовідносинах. Важливо висвітлити процесуальне представництво у контексті принципів, закріплених Конституцією України і законодавством про судочинство, зокрема, принципу доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини і громадянина.

Необхідно також висвітлити названу категорію учасників цивільного процесу як суб’єктів цивільного процесуального права, вказуючи на їх місце і роль у цивільних процесуальних правовідносинах. Слід надати характеристику цивільної процесуальної правосуб’єктності процесуального представника, розкрити характер його юридичної заінтересованості у розгляді та вирішенні справи.

У другому розділі слід докладно охарактеризувати види процесуального представництва: за підставами виникнення (договірне і законне), за ступенем обов’язковості (обов’язкове і факультативне), за ознаками особи, в інтересах якої здійснюється представництво (представництво фізичних осіб, представництво юридичних осіб). Особи, які можуть бути представниками, особи, які не можуть бути представниками у суді.

У третьому розділі необхідно охарактеризувати і проаналізувати права та обов’язки, повноваження процесуального представника, їх реалізацію в цивільному процесі.

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.

Тема 15. Судові докази: поняття, належність доказів і допустимість засобів доказування

Вступ.

1. Поняття доказів у цивільній справі, їх класифікація.

2. Належність доказів та допустимість засобів доказування.

3. Забезпечення доказів.

Висновки.

Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

У першому розділі слід розкрити поняття доказів, їх змісту, процесуальної форми, процесуального порядку одержання доказової інформації. Докази у цивільній справі класифікуються за такими підставами: за джерелом їх одержання – особисті, речові, змішані; за способом утворення – первинні (прямі), похідні (опосередковані); за характером висновку – прямі, непрямі (побічні). Класифікуючи докази, слід звернути увагу на особливості їх дослідження і оцінки у залежності від того місця, яке вони зайняли в класифікаційній системі.

Другий розділ слід присвятити з’ясуванню правила про належність доказів, що мають значення для справи, тобто предмету доказування, за її обставинами (ст. 58 ЦПК). При цьому відповідно до правила належності доказів суд повинен керуватися вимогами достовірності і достатності доказів.

За загальним правилом обставини справи мають бути підтверджені лише допустимими засобами доказування, тобто такими, що встановлені законом, і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК). Відповідно до ст. 57 ЦПК засобами доказування є: пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків; показання свідків; письмові докази; речові докази; висновки експертів. Правила про допустимість засобів доказування закріплені у статтях 57 і 59 ЦПК. Важливо розкрити значення правил про належність доказів і допустимість засобів доказування у процесі доказування для правильного вирішення справи.

У третьому розділі слід розкрити зміст інституту забезпечення доказів у цивільному судочинстві, способи і процесуальний порядок забезпечення доказів.

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.