1.1.3.2. Потреби теплопостачання

Джерелом теплопостачання згідно з завданням на проектування в першому районі є індивідуальні теплогенератори, а в районі 2 — ра­йонна опалювальна котельня.

В першому районі природний газ витрачається на потреби опален­ня житлових та громадських будинків, вентиляції та гарячого водо­постачання громадських будинків, а в другому — на потреби опалення, вентиляції і гарячого водопостачання житлових і громадських будин­ків.

Укрупнений показник максимального теплового потоку на опален­ня одного м² загальної площі для будинків в першому районі дорівнює g₀₁ = 166 Вт/м², а в другому g₀₁ = 73 Вт/м² при значенні темпера­тури зовнішнього повітря для проектування систем опалення t₀ = -20 °С і кількості поверхів у будинках відповідно 2 і 9.

Укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання складає відповідно для першого та другого районів:

g_r.в.1 = 73 Вт/чол. та g_r.в.2 = 376 Вт/чол.

Значення коефіцієнтів корисної дії систем теплопостачання прий­няті рівними у першому районі ₁ = 0,75 та у другому ₂ = 0,8.

Розрахункові годинні витрати газу на потреби теплопостачання визначені у відповідності з формулами:

для систем опалення та вентиляції (значення коефіцієнтів K = 0,25, K₁ = 0,4),

де: K — коефіцієнт, який враховує витрату газу на опалення громад­ських будинків;

К₁ — те ж, на вентиляцію;

g₀ — укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення 1 м² загальної площі, Вт/м²;

 — коефіцієнт корисної дії системи теплопостачання;

тa:

для систем гарячого водопостачання (К₂ = 2,4)

де: К₂ — коефіцієнт, який враховує добову нерівномірність розбору гарячої води;

g_г.в. — укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання, Вт/чол.

Результати розрахунку наведені у таблиці 1.4.

Річні витрати газу знаходять за формулою:

де: m_і — кількість годин використання максимуму для і-го виду навантаження, год/рік.

Кількість годин використання максимуму опалювально-вентиляційного навантаження для кліматичних даних району будівництва складає:

год/рік,

де: n₀ — тривалість опалювального періоду, діб/рік [1];

t_в — розрахункова температура внутрішнього повітря, °С [1];

t₀ — середня температура зовнішнього повітря за опалюваль­ний період, °С [1];

t₀ — температура зовнішнього повітря для проектування сис­тем опалення, °С [ 1 ];

t_вент — те ж, для проектування систем вентиляції, °С [1];

Z — кількість годин роботи систем вентиляції, (Z = 8...16 год/добу);

а для систем гарячого водопостачання:

m_г.в. = 10(n₀ + 350 - n₀)·1·₂), год/рік,

де: 1 — коефіцієнт, який враховує зменшення витрати теплоти на нагрівання води в мережі в теплий період року, ₁ = 0,8;

₂ — те ж, водопостачання, ₂ = 0,8.

Результати розрахунку наведені у таблиці 1.4. Сумарні витрати газу на потреби теплопостачання у населеному пункті становлять 44524 м³/год або 90,21 мли. м³/рік.

У таблиці 1.5 наведені витрати газу з розподілом по джерелах теплопостачання.

1.1.3.3. Потреби промислових підприємств

Потреби у природному газі промислових підприємств визначені на основі даних про потужність встановленого обладнання, яке використовує газ як паливо. Коефіцієнт корисної дії прийнятий рівним для всіх підприємств  = 0,7.

При визначенні річних витрат газу значення коефіцієнтів годинно­го максимуму витрати природного газу в цілому по підприємству прийняті в залежності від виду підприємства. Результати розрахунку приведені у таблиці 1.6. Сумарні витрати природного газу складають: годинна — 4342 м³/год., а річна — 20,28 млн. м³/рік.

Таблиця 1.6