6. Процедура санації та її виконавці

Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” запроваджені нові підходи до банкрутства та санації підприємств-боржників. Ці нововведення щодо фінансового оздоровлення боржника пов’язані із запровадженням інституту арбітражного керуючого, можливістю реалізувати план санації та укласти мирову угоду в ході провадження справи про банкрутство.

Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів має право винести ухвалу щодо проведення санації. Ініціатива санації може виходити від самого підприємства-боржника, потенціального санатора або розпорядника майна, тобто вказані суб’єкти можуть подати відповідну пропозицію комітету кредиторів.

Якщо така пропозиція виходить від самого боржника, то він, як правило, є також ініціатором порушення справи про банкрутство. З відповідною заявою до господарського суду звертається керівник підприємства-боржника за дорученням власників підприємства. Це робиться в тому випадку, коли підприємство є санаційноспроможним, але в нього бракує часу для реалізації плану санації. Заява про банкрутство подається з наміром отримати у кредиторів відстрочку щодо сплати заборгованості в ході провадження справи про банкрутство. Разом із заявою про банкрутство в даному разі боржник подає до суду план санації та проект мирової угоди.

Право ініціювання санації зберігається також за потенційним інвестором. З метою виявлення осіб, які бажають взяти участь у санації боржника, в офіційних друкованих органах публікується оголошення щодо порушення справи про банкрутство; у місячний строк з дня публікації оголошення потенційні сенатори звертаються із заявою про участь у санації. Разом з нею подається план санації чи реорганізації боржника. Інвестор може дати доручення аудиторській чи консалтинговій фірмі провести санаційний аудит з метою визначення його санаційної спроможності.

Для санатора мотивуючими стимулами до участі у фінансовому оздоровлення підприємства може бути:

• здобуття контролю над підприємством-боржником;

• використання ефекту синергізму;

• збереження надійного постачальника сировини та матеріалів;

• збереження надійного споживача;

• приватизація підприємства (якщо воно є державним).

Арбітражний керуючий може виконувати функції:

1. Розпорядника майна – призначається на період від моменту порушення провадження у справі про банкрутство до моменту прийняття рішення про санацію або ліквідацію; важливішим завдання є перевірка наявності формальних підстав для порушення справи про банкрутство (неплатоспроможності боржника), складання реєстру кредиторів, збереження майна боржника.

2. Керуючого санацією – виконує свої функції в разі прийняття рішення про санацію боржника. Ним може стати особа, яка виконувала повноваження розпорядника майна або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів або інвесторів. Керуючий санацією має право самостійно розпоряджатися майном боржника, укладати від його імені мирову угоду та інші цивільно-правові угоди, а в разі наявності відповідних підстав – відмовлятися від виконання договорів підприємства-боржника.

3. Ліквідатора – фактично керує підприємством в разі проведення ліквідаційних процедур.