Показники собівартості продукції

Показниками собівартсоті продукції, що використовується в господарській практиці, є:

1. Затрати на 1 грн. товарної продукції (В1 грн. т.п.),

, коп./грн

де Стп- собівартість всієї товарної продукції підприємства, грн.

Qтп – обсяг товарної продукції підприємства, грн.

2. Собівартість окремих видів продукції (визначається на основі калькуляцій собівартості окремих видів продукції).

3. Зниження собівартості порівняльної товарної продукції (використовується на підприємствах зі сталим асортиментом продукції)

3. Кошторис витрат і калькуляція собівартості продукції

Мета складання кошторису витрат на виробництво — вста­новлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році. Сюди входять всі затрати на виробництво товарної продукції, а також витрати, пов'язані із зміною залишків незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів та інші.

Кошторис виробництва, узагальнюючи по елементні витрати підприємства, показує їх ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, основні фонди). Він формується на основі елементів витрат.

Калькулювання собівартості продукції— це процес обме­ження собівартості одиниці продукції.

Методи калькулювання:

- нормативний (витрати на одиницю продукції вста­новлюються по нормах);

- параметричний (затрати на проектований виріб встановлюються, виходячи із залежності рівня цих витрат від зміни техніко-економічних параметрів виробу);

- розрахунково-аналітичний (прямі витрати на вироб­ництво одиниці продукції розподіляються на основі діючих норм, а непрямі — пропорційно заробітній платі).

4. Планування собівартості продукції пофакторним методом

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Факторами зниження собівартості є підвищення тех­нічного рівня виробництва, вдосконалення організації вироб­ництва і праці, зміна структури та обсягу продукції, галузеві та інші фактори.

План по собівартості продукції на підприємстві включає такі елементи:

• планування зниження собівартості товарної продукції;

• складання кошторису витрат на виробництво;

складання планових калькуляцій окремих видів продукції.

Планування зниження собівартості товарної продукції здійснюють шляхом планування зниження затрат на 1 грн. товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднані у перелічені вище групи.

Розрахунок зниження собівартості продукції за факторами виконують в такій послідовності:

1. Визначають затрати на 1 грн. Тп в базовому році:

, коп/грн

2. Визначають вихідну собівартість тп в плановому році (Свих.Пл)

Свих.пл = В1грн.ТП.б. х Qтп.пл, грн.,

де Qтп.пл — плановий обсяг товарної продукції підпри­ємства, грн.

3. Визначають економію затрат за техніко-економічними факторами методом прямого розрахунку:

• підвищення технічного рівня виробництва може спричинити економію витрат за рахунок зниження норм витрат матеріалів (Ем):

Ем = (Но х Ц – Н1 х Ц) х N1, грн.,

де Но, Н1 — норма витрат матеріалів до і після здійснення заходу, в натур, один.;

Ц— ціна одиниці матеріального ресурсу, грн.;

N1 — обсяг випуску продукції після здійснення заходу, натур, один.;

• та росту продуктивності праці, тобто зниження тру­домісткості виготовлення продукції (Ет):

Ет= [(to х Сго – Сг1) х (1 + % дод/100) х (1 + % соц.зах/100)] х N1, грн.,

де to, t1 — трудомісткість одиниці продукції до і після здійснення заходу, н-год.;

Сго, Сг1 — середньогодинна тарифна ставка робітників до і після здійснення заходу, грн./год.;

% дод — середній процент додаткової заробітної плати для певної категорії робітників;

% соц.зах. — встановлений процент відрахувань на соці­альні заходи;

• удосконалення організації виробництва і праці спричиняє еко­номію витрат за рахунок поглиблення спеціалізації і розши­рення кооперування виробництва (Еск);

Еск = [С- (Цс + Тр)] х Nk, грн.,

де С — собівартість виробів, виробництво яких планують розмістити на спеціалізованих підприємствах, грн./од.;

Цс — гуртова ціна за виріб, виготовлений на спеціалізова­ному підприємстві, грн./од.;

Тр — транспортно-заготівельні витрати на одиницю виро­бу, грн./од.;

Nk — кількість виробів, що отримують по кооперації зі спеціалізованих підприємств з моменту проведення спеціа­лізації до кінця року, натур, один.;

• зміна структури і обсягу продукції спричиняє відносне зни­ження умовно-постійних витрат (Еу-п)

%, грн.

де Qпл — приріст обсягу випуску продукції в плановому році, %;

Пу-п— сума умовно-постійних витрат в базовому році, грн.