2. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва

В ринкових умовах набуває поширення така форма оновлення технічної бази виробництва як лізинг.

Лізинг — оренда майна у кредитора, який придбав його з метою здачі в оренду. Цей особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення фінансується у відповідному договорі між орендодавцем (лессором) і орен­дарем (лізером). Розрізняють оперативний і фінансовий лі­зинг.

Оперативний лізинг передбачає надання лізеру права користування матеріальними цінностями лессора на термін їх повної амортизації з обов'язковим збереженням права власності лессора на орендоване майно та його обов'язкове повернення. Орендні платежі при оперативному лізингу не йдуть в залік майбутньої покупки об'єкта лізингу.

Фінансовий лізинг передбачає придбання лессором майна на замовлення лізера і передачу його лізеру в користування на термін, не менший, ніж термін повної амортизації, з обов'язковою наступною передачею права власності на майно лізеру.

Амортизаційні відрахування в разі оперативного лізингу нараховуються лессором, а в разі фінансового лізингу — лізером і використовуються ними на повне відновлення на­даних в оренду основних фондів.

3. Виробнича потужність підприємства, методи її визначення

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність визначається в натуральних одини­цях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

Фактори впливу на величину виробничої потужності підприємства:

• кількість обладнання;

• потужність обладнання;

• режим роботи підприємства;

• кваліфікаційний рівень робітників;

• структура основних фондів.

Виробнича потужність верстату, обладнання, агрегату (ВПв) обчислюється:

де Тшт. — прогресивна норма часу на одиницю продукції, год/одиницю.

Виробнича потужність потокової лінії (ВПпл)

де г — такт потокової лінії, год./одиниць.

Виробнича потужність агрегатів неперервної дії (ВПнеп), наприклад, доменних печей, обчислюється за формулою:

,m/період

де Фк — календарний фонд часу роботи доменної печі, год./рік;

tпл— час на одну плавку, год./плавк;

q — обсяг металу, що виплавляється за одну плавку, т/плавк.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (ВПвих), обчислюється:

ВПвих = ВПвх + ВПвв - ВПвив, грн.,

де ВПвх— виробнича потужність на початок періоду, грн.;

ВПвв — введена в плановому періоді виробнича потуж­ність, грн.;

ВПвив — виведена за плановий період виробнича по­тужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність (ВПсер.р) підприєм­ства, цеху, обчислюється за формулою:

де к — кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Тема 12. Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства