4. . Оцінка економічної ефективності виробничих

інвестицій в умовах ринку

Економічну ефективність виробничих інвестицій можна визначити за допомогою показників їх абсолютної та по­рівняльної економічної ефективності.

Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі та обчислюється співставленням величини економічного ефекту з величиною самих затрат.

Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників:

1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних за­трат (Ер):

, або

де ∆П — приріст прибутку підприємства у випадку вкла­дення капіталу у реконструкцію, модернізацію, технічне пере­оснащення, грн.;

П — загальна сума прибутку для новостворюваних об'єк­тів, грн.;

К — загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту), грн.

Абсолютну ефективність капітальних затрат можна обчис­лити також через ефективність використання виробничих фондів:

2. Строк окупності капіталовкладень (Тр), який є оберне­ним показником до Ер:

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень Ер повинен порівнюватись з нормативним коефіцієнтом Ен, який встановлюється Міністерством еко­номіки України на певний період. У наших розрахунках прийматимемо Ен = 0.15. Якщо Ер>Ен, то вкладення капіталу вважають доцільними.

Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва.

Показником порівняльної ефективності капітальних вкла­день є мінімум приведених витрат (Зприв):

Зприв. = Сі + Ен х Кі→min

де Сі — собівартість річного випуску продукції по і-му варіанту капіталовкладень, грн.;

Kj — капіталовкладення по і-му варіанту, грн.;

Зприв можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.

Той проект вважається найкращим з економічної точки зору, при якому сума приведених витрат є мінімальною.

Розрахунковий строк окупності додаткових капітальних затрат (Ток.р) по певному варіанту обчислюється:

, років

де К1,К2 – сума капіталовкладень по першому і другому варіантах, грн.

С1,С2 – собівартість річного випуску продукції по першому і другому варіантах, грн.

Порівнювані варіанти виробничих інвестицій часто від­різняються один від одного розподілом загальної суми капіта­ловкладень по роках інвестування. Тому оцінку ефективності капіталовкладень здійснюють з врахуванням фактору часу.

Повні витрати на будівництво складаються із абсолютної суми капіталовкладень і втрат від їх "заморожування".

Капітальні витрати, які визначені з врахуванням строку їх "заморожування" і недоотриманою у зв'язку із цим віддачею, називають приведеними капітальними витратами (Кприв). При­ведення капітальних вкладень до певного року здійснюють за допомогою коефіцієнта приведення капітальних вкладень (α):

де Епр — норматив приведення різночасових витрат, що дорівнює 0.1 (ставка дисконту);

t΄ — кількість років, що відділяють затрати і результати даного року від початку розрахункового.

Якщо капітальні вкладення мають місце до розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом множення на α:

, грн.

де Kt— капітальні витрати у t-му році їх освоєння, грн.;

Т — загальний термін освоєння капіталовкладень, років.

Якщо капіталовкладення здійснюють після розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом ділення на α:

, грн.

Кприв визначають по кожному із можливих варіантів роз­поділу капіталовкладень по роках і найкращим вважається той варіант, в якому Кприв є мінімальними.

Співставність капітальних витрат і ефекту досягається шляхом врахування розриву в часі (лагу) між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту.

Тривалість будівельного лагу (Лб) обчислюється за форму­лою:

Лб = а₁ х Т + а₂ х (Т — 1) + ... + а_t, років,

де а_1, а_2,...at — доля капітальних вкладень в процентах до кошторисної вартості за 1,2 ... Т-ий рік загальної тривалості будівництва.