13. Показники ефективності використання оборотних коштів підприємств

Оборотні засоби підприємства знаходяться у безперервно­му русі, переходячи із однієї стадії кругообороту в іншу. Оборот оборотних засобів, виміряний в часі, називається їх оборотністю.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошо­вих коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

Показниками оборотності оборотних засобів є:

- коефіцієнт оборотності;

- коефіцієнт завантаження;

- тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (Кобор) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік про­дукції (РП) до середньорічного залишку нормованих оборот­них засобів (Sноз):

, оборотів/рік

Коефіцієнт завантаження (Кзав) — величина, обернена коефіцієнту оборотності:

Цей показник показує, скільки оборотних коштів під­приємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Тривалість обороту (Тоб) показує тривалість одного обо­роту оборотних засобів в днях і визначається:

, дні

Середньомісячний залишок нормованих оборотних засобів (Sноз.міс) обчислюється:

, грн.

де Sп, Sk — відповідно залишок нормованих оборотних засобів на початок і кінець місяця, грн.

Середньорічний залишок нормованих оборотних засобів (Sноз) можна знайти із залежності:

, грн.

де S1, S2 ... S12 — середньомісячні залишки нормованих оборотних засобів, грн.

Якщо відомі суми нормованих оборотних засобів на перше число кожного місяця, то Sноз можна обчислити:

, грн.

де S1′, S2′ ... S13′ — відповідно залишки нормованих обо­ротних засобів на перше число кожного місяця розрахунко­вого періоду, включаючи перше січня наступного року, грн.

Суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів (∆S ноз) можна обчислити за формулою:

, грн.

де РПзв — обсяг реалізації у звітному році, грн;

Тоб.баз Тоб.зв — середня тривалість одного обороту оборотних засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.

Економічна ефективність використання оборотних коштів підприємств характеризується прискоренням їх оборотності. Ефект прискорення оборотності виражається у вивільненні, зменшенні потреби в оборотних коштах у зв’язку з покращенням їх використання.

14. Поняття і склад нематеріальних ресурсів підприємства.

Нематеріальні ресурси підприємства — це складова час­тина потенціалу підприємства, яка забезпечує економічну користь протягом тривалого періоду і має ту особливість, що в них відсутня матеріальна основа здобування доходів та невизначені майбутні розміри усіх заходів.

За походженням нематеріальні ресурси виникають або завдяки новим унікальним знанням або через рідкісність ресурсів.

Поняття нематеріальних ресурсів фактично уточнюється з поняттями об'єктів інтелектуальної власності, які можуть включати:

1. Об'єкти промислової власності. До них належать:

• винаходи, об'єктами яких можуть бути продукти або способи їх одержання;

• корисні моделі, об'єктами яких є конструктивне вирішен­ня пристрою або його складових частин;

• промислові зразки — нове художньо-конструктивне вирі­шення виробів;

• товарні знаки та знаки обслуговування — оригінальні позначення, за допомогою яких товари і послуги одних виробників відрізняються від однорідних товарів і послуг інших виробників;

• фірмові найменування — це стале позначення підпри­ємства або особи, від імені якої здійснюється виробнича та інша діяльність.

2. Об'єкти, що охороняються авторським та суміжними правами — це твори науки, літератури і мистецтва незалежно від їх обсягу, жанру, призначення, мети створення, які можуть існувати в письмовій, усній, образотворчій і об'ємно-просто­ровій формах.

Авторським правом захищаються також комп'ютерні про­грами, бази даних, мікросхеми.

Авторське право не поширюється на офіційні документи, державні символи та знаки, твори народної творчості, об'єкти промислової власності, твори, для яких закінчився термін дії авторського права.

Суміжні права — це права, які примикають до авторсь­кого права і є похідним від нього. Суміжні права належать до нематеріальних об'єктів і поділяються на три види:

1) права виконавців;

2) права виробників фонограм;

3) права організацій мовлення.

3. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності — це результати творчої діяльності людини, які не належать до перших двох складових об'єктів інтелектуальної власності, а саме:

- раціоналізаторські пропозиції — це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, для якого воно подано;

- "ноу-хау" — це знання чи досвід технічного, організацій­ного, виробничого і економічного характеру, що можуть бути практично використані і принести власникові певні переваги об'єктами "ноу-хау" є посібники, порадники, рецепти, формули тощо, а також незапатентовані ви­находи;

• комерційна таємниця - це відомості, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, і розголошення яких може завдавати шкоди його інтересам.