Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
опорний конспект лекц й.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.14 Mб
Скачать

2. Види планів, їх структура і порядок розробки

Кожен вид плану має свої особливості щодо змісту, конкретної технології складання, сукупності розрахункових техніко-економічних показників.

Види планів:

В залежності від тривалості періоду і реалізації поставлених завдань:

  • стратегічні (перспективні),

  • тактичні (поточні),

  • оперативні

в залежності від рівня планування:

  • фірмові,

  • внутріфірмові.

за функціональним призначенням:

  • інвестиційні,

  • фінансові.

за методами обгрунтування:

  • адміністративні,

  • індикативні.

за стадіями розробки:

  • попередні,

  • остаточні

за ступенем точності:

- укрупнені,

- уточнені.

В зарубіжній практиці за класифікації Р. Л. Акоффа в залежності від часу дії розрізняють — реактивне (минуле), інактивне (теперішнє), преактивне (майбутнє), інтерактив­не (взаємодія попередніх) планування.

У вітчизняній практиці склалася певна система плану­вання, кожен різновид якої має свої особливості щодо змісту, конкретної технології складання розрахункових техніко-економічних показників.

3. Суть та основні етапи стратегічного планування на підприємстві. Різновиди стратегій

Стратегічний план — це сукупність взаємоузгоджених заходів і дій, що відображають довгострокові цілі та основні напрямки діяльності з обгрунтуванням ресурсного забезпе­чення.

Етапи стратегічного планування:

- Формування стратегічних цілей діяльності підприємства (мета).

- Аналіз середовища та ринкових чинників (попиту, про­позиції, рівня конкуренції).

- Вибір генеральної стратегії й аналіз стратегічних аль­тернатив.

- Оцінка підприємницького потенціалу і перспектив роз­витку фірми, їх адекватності цілям діяльності.

- Розробка ресурсних і функціональних субстратегій підпри­ємства.

- Практична реалізація плану, контроль і оцінка соціально-економічних результатів.

Основними розділами стратегічного плану є:

  • план маркетингу;

  • план виробництва;

- план кадрового забезпечення;

- фінансовий план і страхування ризику;

- імідж організації.

Стратегія – це планування всіх найважливіших дій, які треба реалізувати; це довгостроковий курс розвитку фірми.

Кожна ланка управління підприємством розробляє певну стратегію:

* стратегію іміджу підприємства — спостережна рада;

* загальні стратегії — правління підприємства;

* ресурсні і функціональні стратегії — функціональні підрозділи;

* продуктово-товарні стратегіївиробничі підрозділи.

Базовими (еталонними) є стратегія виживання або захис­на; стабілізації або наступально-захисна; зростання або на­ступальна.

4. Тактичне планування. Структура тактичного плану. Система показників

Тактичні плани відрізняються від стратегічних метою розробки, змістом, часом, охопленням сфер впливу. Тактичні плани деталізують стратегічні, однак сфера їхньої спрямова­ності вужча.

Тактичні плани регулюють діяльність підприємства по закупках сировини, по виробництву продукції, по збуту, по фінансових питаннях як правило на рік. Такий період часу дозволяє швидко впроваджувати досягнення НТП у вироб­ництво, швидко бачити очікуваний результат, швидко прий­мати заходи по виявленню відхилень. Організаційне керівни­цтво розробкою тактичного плану на підприємстві здійснює директор, а методичне — начальник планово-економічного відділу або головний економіст. Хоча участь у розробці такого плану приймають всі виробничі підрозділи.

Основними розділами такого плану є:

- план підвищення технічного рівня виробництва;

- план маркетингу;

- план виробництва;

- план матеріально-технічного забезпечення;

- план по праці і зарплаті;

- план по капітальному будівництву і інвестиційних ресурсах;

- план соціального розвитку колективу;

- план охорони навколишнього середовища;

- план по собівартості, прибутку, рентабельності;

- фінансовий план.

Етапи розробки тактичного плану наступні:

1) аналіз результатів підприємницької діяльності;

2) розробка заходів щодо підвищення підприємницького успіху;

3) вивчення ринку і формування портфелю замовника, укла­дання угод;

4) обгрунтування окремих розділів плану;

5) розгляд проекту плану радою трудового колективу;

6) доведення техніко-економічних показників до внутріш-ньофірмових підрозділів.

Всю систему показників планів можна класифікувати за такими взаємно-протилежними групами:

натуральні - вартісні;

кількісні - якісні;

абсолютні - відносні;

обсягові - питомі;

проміжні - кінцеві.