5. Галузь функціонування підприємства

До факторів безпосереднього оточення підприємства насамперед слід віднести галузь, в якій функціонує підприємство.

Галузь – це сукупність підприємств різних розмірів, форм власності, які виконують однакові функції в системі суспільного поділу праці і виготовляють продукцію для задоволення певної групи потреб споживачів.

Однією з найпотужніших зовнішніх сил з безпосереднього оточення підприємства є конкуренти, що діють а даній галузі.

Стан конкуренції в галузі можна аналізувати за моделлю п’яти конкурентних сил М.Портера:

1. Суперництво між існуючими фірмами з’являється у зв’язку з тим, що в однієї чи декількох фірм є можливість краще задовольнити потреби споживачів. До засобів конкурентної боротьби можна віднести: більш низькі ціни; кращі характеристики товару; краще обслуговування споживачів; спеціальний механізм просування товару; використування слабкостей конкурентів.

2. Потенційні нові конкуренти, що приходять з інших галузей, мають значні ресурси, виробничі потужності, бажання закріпитись на даному ринку. Їх проникненню на ринок можуть перешкоджати такі чинники: економія на масштабах; неможливість доступу до технології і ноу-хау; прихильність споживачів до певних марок; необхідний обсяг капіталовкладень; доступ до каналів збуту тощо.

3. Товари – замінники. Їх вплив буде відчутний, якщо: ціна замінника приваблива; витрати споживачів при „переключенні ” на новий товар низькі; споживачі думають, що замінники за якістю перевершують вихідний товар.

4. Постачальники. Можуть становити вагому конкурентну силу, оскільки можуть підвищити ціну на продукцію, яку постачають; постачати неякісну продукцію; несвоєчасно, некомплектно; відмовити підприємству - виробнику у поставках продукції (сировини, матеріалів, комплектуючих).

5. Покупці. Їх конкурентна ринкова сила виражається у зміні обсягів закупівлі продукції; рівнем інформованості покупців; чутливістю покупців до ціни; впливом на якість; культура, психологія покупців; належність до певного соціального прошарку та ін.

Тема 5. Управління підприємством

1. Виробнича структура підприємства, її види і характеристика

Виробнича структура підприємства – це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови.

Виробнича структура характеризує частку окремих підрозділів в загальній чисельності працівників підприємства, у сукупному випуску продукції, вартості основних фондів і т.д.

Базовим елементом виробничого процесу є робоче місце – частина виробничої площі, оснащеної необхідним устаткуванням та інструментом, на якій виконуються певні операції по виготовленню продукції.

Виробнича дільниця є сукупністю робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однорідна продукція. Звідси, виробничі дільниці можуть організовуватись за технологічним або за предметним принципом.

Цех – це територіально і адміністративно відокремлений підрозділ підприємства, в якому виконується комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації. Кількість цехів залежить від конструктивних і технологічних характеристик продукції, обсягів її виробництва, рівня спеціалізації і кооперування.

Цехи поділяються на:

• основні;

• допоміжні;

• побічні;

• підсобні;

• обслуговуючі.

В залежності від складу внутрішніх підрозділів підприємства можна виділити такі види його виробничої структури:

1. цехова, де головним виробничим підрозділом є цех;

2. безцехова, основою побудови якої є виробнича дільниця;

3. корпусна, при якій основним структурним підрозділом є корпус як об’єднання однотипних цехів;

4. комбінатська, при якій поєднуються стадії послідовного процесу переробки сировини і підрозділи виготовляють завершену частку готового виробу.

Поряд з виробничою, розрізняють загальну структуру підприємства, яка включає, крім виробничих підрозділів, заклади соціально-культурного призначення (житлово-комунальне господарство, їдальні, профілакторії, медичні, культурні і спортивні заклади і установи), а також підрозділи апарату управління.

На виробничу структуру підприємства впливають такі чинники:

• масштаб виробництва,

• складність конструкції виробів,

• характер технологічного процесу,

• рівень спеціалізації і кооперування,

• ступінь охоплення життєвого циклу виробів.

Виробнича структура підприємства є мінливою, вона може змінюватись під впливом перелічених чинників, вдосконалюватись разом із зміною вимог до самої продукції, до технології її виготовлення. Однак, основною вимогою до виробничої структури є забезпечення раціонального сполучення в просторі і часі всіх елементів виробничого процесу.