- •Загальні відомості про конструкції сталевої балкової клітки
- •2. Вибір оптимальної схеми розкладання балок, компонування варіанта розкладання балок
- •2.1. Розрахунок настилу
- •2.2. Розрахунок балки настилу
- •2.3. Розрахунок допоміжної балки
- •2.4. Розрахунок балки настилу за нормальним типом розкладання
- •3. Розрахунок головної балки прольотом 16м
- •3.1. Визначення розрахункових зусиль
- •3.2. Підбір перерізу
- •3.3. Зміна перерізів поясів головної балки
- •3.4. Перевірка загальної стійкості головної балки. Перевірка стійкості поясів та стінки балки
- •3.4.1. Перевірка стійкості стінки по відсіках
- •3.5. Розрахунок поясних швів та підбір перерізу ребер жорсткості
- •3.6. Розрахунок та конструювання опорного вузла
- •3.6.1. Розрахунок болтового зєднання допоміжної балки і головної балки
- •4 . Розрахунок центрально стиснутої колони
- •4 Lx .1. Збір навантажень та визначення розрахункової довжини колони
- •4.2. Вибір перерізу і перевірка стійкості колони
- •4.3. Розрахунок бази колони
- •4.4. Розрахунок бази колони з фрезеруванням торця
- •4.5. Підбір перерізу наскрізної центрально стиснутої колони
- •Pис. 4.4. Tипи решіток наскрізних колон, а і б – ґратчасті колони з різним кутом нахилу ґраток; б – наскрізна колона на планках
- •Розрахунок бази колони
- •На ділянці “2”, опертої на три канти ,
- •4.6. Розрахунок опорного вузла головної балки
- •5. Оформлення графічного матеріалу
- •С пецифікація
- •Використана література
4.3. Розрахунок бази колони
Розрахунок плити. Площа плити
см ,
де Мпа – міцність бетону на зминання для класу B10.
Ширина плити мм, (заокруглення за рахунок с ), де мм – вільне звисання плити (консоль) (беремо близько до мінімального значення); мм – товщиною траверси задаємося.
Довжина плити см; приймаємо 800 мм см = 36+10 = 46 см.
Напруження в бетоні під плитою кН/см2 кН/см2.
Знаходимо моменти згину на ділянках плити залежно від умов спирання.
1. Момент на ділянці, що спирається на 4 боки,
кНсм,
де мм – довжина довшого боку пластини,
b1 = мм – коротший бік пластини.
Відношення довшого до коротшого боку пластини .
Таблиця 4.1
Значення коефіцієнтів для розрахунку плити, закріпленої на 4 боки
L1/b1 |
1 |
1.1 |
1.2 |
1.3 |
1.4 |
1.5 |
1.6 |
1.7 |
1.8 |
1.9 |
2 |
>2 |
α1 |
0.048 |
0.055 |
0.063 |
0.069 |
0.075 |
0.081 |
0.086 |
0.091 |
0.094 |
0.098 |
0.1 |
0.125 |
За таблицею 4.1. коефіцієнт .
При відношенні розрахунковий момент визначається як для однопролітної балкової плити .
2. Момент на ділянці, що спирається на 3 боки,
кНсм,
де см – довжина вільного краю ділянки 2;
а= 22см – довжина закріпленого боку ділянки;
а/b=22/35.6=0.6 за таблицею 4.2.
Таблиця 4.2
Значення коефіцієнтів для розрахунку плити, закріпленої на 3 та 2 боки
a/b |
0.5 |
0.6 |
0.7 |
0.8 |
0.9 |
1 |
1.2 |
1.4 |
2 |
>2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
β0.060.0740.0880.0970.1070.1120.120.1260.1320.133
Коефіцієнт β=0,074.
При відношенні розрахунковий момент визначається як для однопролітної балкової плити .
3. Момент на консольній ділянці кНсм,
де с = 11.2см – вільне звисання плити (консоль).
кНсм. (При необхідності слід провести вирівнювання значень моментів на ділянках плити за рахунок їх розмірів і встановлення додаткових ребер жорсткості).
Товщина плити см,
де (т.6 п.11 а)[1].
Приймаємо товщину плити мм.
см,
де , .2см. Приймаємо зварювання напівавтоматичним зварним дротом СВ-08, МПа, ; ; .
Діаметр анкерних болтів для центрально стиснутої колони з шарнірним закріпленням приймаємо конструктивно (30 – 40 мм) 2 болти діаметром 30 мм.
Рис.4.2. Схема бази колони з траверсами
4.4. Розрахунок бази колони з фрезеруванням торця
Рис.4.3. Схема бази колони з фрезеруванням торця
Вихідні дані: навантаження F = 2000 кН, колона (26К5) із характеристиками: мм; мм; мм; мм; ( Мпа, клас С235); А =114 см2; см; см.
Таблиця 4.3
Призмова міцність бетону
Клас бетону |
В3,5 |
В5 |
В7,5 |
В10 |
В12,5 |
В15 |
Міцність на стиск Rb |
2,1 |
2,8 |
4,5 |
6,0 |
7,5 |
8,5 |
Розглянемо випадок, коли міцність бетону на зминання МПа, що дорівнює (1.2 1.5 ) від призмової МПа для класу В7,5. Приймаючи плиту квадратною, визначаємо її ширину
см.
Приймаємо см. При , визначаємо потрібну площу плити, розглядаючи ділянку у вигляді трапеції як консоль; потім, замінюючи умовно квадратний переріз плити та стрижня колони рівновеликими їм за площею колами та використовуючи для них готові рішення, перевіряємо отриману товщину плити.
Визначаємо відстань від краю контуру колони до центра ваги консолі:
см.
Площа консолі см2.
Висота трапеції .
Згинальний момент на краю консолі
кНсм.
Потрібна товщина плити см.
Приймаємо товщину плити 60 мм.
Для плити візьмемо сталь класу С345 з Ry = 280 МПа, для листа t = 40 – 60 мм, таблиця 51 [1].
Визначаємо радіуси кіл, рівновеликих за площею стрижня колони
см; см.
По відношенню з таблиці 4.4
Таблиця 4.4
Коефіцієнти до розрахунків плити як круглої пластини з фрезерованим торцем
-
β
0.3
0.4
0.5
0.6
kr
0.0815
0.0517
0.0381
0.02
kt
0.102
0.0752
0.0541
0.0377
знаходимо значення коефіцієнтів та , за формулами визначаємо значення згинального моменту:
кНсм;
кНсм.
Визначаємо нормальне та дотичне напруження за формулами:
МПа;
МПа;
МПа.
Перевіряємо приведене напруження за формулою
МПа МПа.
Міцність плити забезпечена.