
- •Загальні відомості про конструкції сталевої балкової клітки
- •2. Вибір оптимальної схеми розкладання балок, компонування варіанта розкладання балок
- •2.1. Розрахунок настилу
- •2.2. Розрахунок балки настилу
- •2.3. Розрахунок допоміжної балки
- •2.4. Розрахунок балки настилу за нормальним типом розкладання
- •3. Розрахунок головної балки прольотом 16м
- •3.1. Визначення розрахункових зусиль
- •3.2. Підбір перерізу
- •3.3. Зміна перерізів поясів головної балки
- •3.4. Перевірка загальної стійкості головної балки. Перевірка стійкості поясів та стінки балки
- •3.4.1. Перевірка стійкості стінки по відсіках
- •3.5. Розрахунок поясних швів та підбір перерізу ребер жорсткості
- •3.6. Розрахунок та конструювання опорного вузла
- •3.6.1. Розрахунок болтового зєднання допоміжної балки і головної балки
- •4 . Розрахунок центрально стиснутої колони
- •4 Lx .1. Збір навантажень та визначення розрахункової довжини колони
- •4.2. Вибір перерізу і перевірка стійкості колони
- •4.3. Розрахунок бази колони
- •4.4. Розрахунок бази колони з фрезеруванням торця
- •4.5. Підбір перерізу наскрізної центрально стиснутої колони
- •Pис. 4.4. Tипи решіток наскрізних колон, а і б – ґратчасті колони з різним кутом нахилу ґраток; б – наскрізна колона на планках
- •Розрахунок бази колони
- •На ділянці “2”, опертої на три канти ,
- •4.6. Розрахунок опорного вузла головної балки
- •5. Оформлення графічного матеріалу
- •С пецифікація
- •Використана література
3.6. Розрахунок та конструювання опорного вузла
Розрахунок
опорного ребра головної балки виконуємо
за умови роботи на зминання і стійкість.
Ребро навантажене опорною реакцією
кН. Визначаємо площу опорного ребра при
розрахунковому опорі на зминання
МПа,
Rp=Ru,
т.51 [1]
см2.
Задаємося
шириною ребра
см
та визначаємо товщину ребра
см.
Приймаємо
переріз опорного ребра 24020
мм,
см2.
Перевіряємо опорне ребро з частиною
стінки на стійкість:
Рис. 3.5. Схема опорного ребра головної балки
МПа
,
де розрахункова площа опорного ребра і частини стінки балки
см2;
я
кщо
опорна частина головної балки має
вигляд
;
момент
інерції опорного ребра
см4;
радіус
інерції опорного ребра
гнучкість
,
за таблицею 72 [1].
Торець ребра, котрий опирається на опорний столик, потрібно стругати.
Визначаємо катет зварного шву, який кріпить опорне ребро до стінки балки за формулою
см.
Приймаємо
конструктивно
мм
за таблицею 38 [1].
3.6.1. Розрахунок болтового зєднання допоміжної балки і головної балки
Використаємо формулу міцності болтового зєднання на зсув
n
>
,
де Rbs=150 МПа для класу міцності 4.6, таблиця 58 [1] (попередньо приймається);
А=3.14 см2 – площа болта (таблиця 62 [1]) діаметром 20 мм ( діаметр приймається);
γb =0.9 – коефіцієнт умов роботи для класу точності “В”, таблиця 35[1];
ns =1 – кількість площин зрізання для одного болта.
Зєднання має більшу несучу здатність на зминання. Отримуємо 5 болтів класу 4.6, d=20 мм.
Рис. 3.6. Схема з’єднання допоміжної та головної балки
При конструюванні болтового з’єднання необхідно виконати такі вимоги – мінімальна відстань поздовж зусилля між отворами 2.5 діаметра, від краю до центра отвору 2 діаметра ( діаметри отворів).
5200
4 . Розрахунок центрально стиснутої колони
4 Lx .1. Збір навантажень та визначення розрахункової довжини колони
1
ly
5600
0,000
кН,
д
е
Q =1840 кН –
поперечна сила в колоні.
В
Рис.4.1.
Розрахункова схема колони
-0,400
м;
м.
Прийнято
закріплення нижнього та верхнього
кінців колони шарнірне, коефіцієнти
приведення довжин прийняті
4.2. Вибір перерізу і перевірка стійкості колони
Задаємося
значенням коефіцієнта
орієнтовно (0.6÷0.8) та визначаємо потрібну
площу перерізу колони
см2,
де
МПа для фасону товщиною 20-40 мм, сталь
класу С235 таблиця 51 [1].
Згідно
з потрібною площею перерізу й мінімальними
радіусами інерції (при [λu]
= 120) приймаємо двотавровий переріз за
сортаментом двотаврових колон (35К6) із
характеристиками:
мм;
мм;
мм;
мм;
А =230см2;
см;
см.
Визначення
гнучкості колони відносно осей х та
у:
За
максимальним значенням гнучкості, котра
не вища, ніж гранична λмах≤ [λu]
= 120, та розрахунковим опором за межею
плинності з таблиці 72 [1] (додаток т.5)
інтерполяцією визначаємо
;
Перевіряємо стійкість колони відносно осі найменшої жорсткості у-у
МПа
МПа.
Недонапруження
складають ∆ =
,
що допустимо, якщо сортамент не дозволяє
наблизитись ближче.