Тема 6. Докази і доказування Методичні рекомендації

До вивчення теми необхідно підходити з позиції філософської теорії пізнання. У зв’язку з цим співвіднести теорію пізнання і теорію доказів. Необхідно з’ясувати поняття і зміст істини в кримінальному процесі. Студентам слід звернути увагу на те, які учасники кримінального провадження мають право, а які зобов’язані займатися доказуванням у кримінальній справі. Особливу увагу необхідно звернути на способи збирання, закріплення, перевірки й оцінки доказів. Крім того, слід визначити поняття предмета та меж доказування; проаналізувати обставини, які підлягають доказуванню в кримінальних справах, а також з’ясувати, чим визначаються межі доказування. Під час визначення поняття доказу у кримінальному процесі особливу увагу звернути на обставини, які зумовлюють недопустимість доказів. Розглядаючи питання теми, необхідно з’ясувати, які особи не підлягають допиту як свідки, і які особи мають право відмовитися давати показання як свідки. Необхідно проаналізувати поняття, предмет і значення показань потерпілого та свідка, а також фактори, що впливають на формування та достовірність цих показань. Крім того, слід пам’ятати, що показання потерпілого та свідка підлягають перевірці й оцінці. Слід звернути увагу на види показань підозрюваного та обвинуваченого, з’ясувати, чим зумовлені особливості перевірки та оцінки показань підозрюваного та обвинуваченого. Розглядаючи питання теми, необхідно звертати увагу на особливості перевірки й оцінки кожного з зазначених джерел доказів. Також необхідно звернути увагу на те, що висновок експерта не є безумовно обов’язковим для слідчого та суду. Цей висновок, як і інші докази у справі, підлягає перевірці та оцінці слідчим та судом. Необхідно визначити: з якого моменту певна річ стає речовим доказом у справі. Крім того, доцільно звернути увагу на правила зберігання речових доказів. Розглядаючи питання, необхідно з’ясувати поняття, процесуальну природу і значення протоколів слідчих дій, а також журналу судового засідання. Визначитись із значенням негласних слідчих дій, які можуть бути визнані джерелами доказів під час доказування у кримінальних справах. Особливу увагу необхідно звернути увагу на відмінність документів від речових доказів.

Під час підготовки до практичного заняття слід письмово вирішити запропоновані завдання, зробивши посилання на норми кримінального процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.

Практичне заняття № 1.

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття теорії доказів, предмету і процесу доказування.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття, зміст і значення теорії доказів у кримінальному процесі?

2. Поняття доказів та джерел доказів у кримінальному провадженні?

3. Види джерел доказів у кримінальному провадженні та їх характеристика?

4. Доказування у кримінальному провадженні та його елементи?

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Студенту необхідно самостійно скласти фабулу задачі, де докази, зібрані слідчим під час досудового розслідування, судом не будуть вважатися допустимими.

Задача № 2

Під час допиту як свідка в кримінальній справі про хуліганство Хохлова повідомила, що безпосередньо вона хуліганських дій не бачила, проте чула в дворі розмови про обставини цього злочину.

Чи має доказове значення інформація, повідомлена Хохловою?

Задача № 3

Під час досудового розслідування вбивства слідчому стало відомо, що очевидцем цього злочину був пастир однієї з католицьких церков. Слідчий, порадившись із прокурором, вирішив не викликати пастира для допиту, оскільки останнього, на думку правоохоронців, не можна допитувати як свідка. Оцініть дії слідчого. Обгрунтуйте відповідь.

Практичне заняття № 2.

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання студентів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття доказів та їх джерел, класифікації доказів та їх джерел.