Теоретичне обґрунтування

Система калібрів „овал – ребровий овал” представляє собою чергування овальних та ребрових овальних калібрів. Ця система застосовується як система проміжних калібрів для отримання круглого профілю на середньо сортових та дрібно сортних станах.

Переваги:

1. Можливість отримання великих витягувань в овальних калібрах. витягування складають: μ_ов = 1,5 – 1,8, μ_кв = 1,3 – 1,5.

2. Невеликий вріз овальних калібрів в валки, що дозволяє вживати великі обтискання смуги.

3. Постійне оновлення кутів смуги, що забезпечує високу якість продукції.

4. Сумісність форми заготовки та форми калібру дозволяє подовжити час роботи калібрів та зменшити їх знос.

Недоліки:

1. Не стійке положення овальної смуги в ребровому овальному калібрі, тому необхідно мати спеціальну валкову арматуру.

2. Нерівномірна деформація в калібрах, тому швидкий знос бокових стінок.

Площа овального калібру: F = 2/3bh

Радіус заокруглення овального калібру:

Площа ребрового овального калібру: F = 0,75· bh = 0,96· b²

Методика розрахунку.

1. Вибираємо схему прокатування. Розрахунок ведемо проти ходу прокатування.

2. Визначаємо площу вихідної та кінцевої заготовки: F = а²

3. Визначаємо сумарний коефіцієнт витягування:

4. розподіляємо коефіцієнти витягування за проходами: μ_Σ = μ₁ μ₂ μ₃

5. Середній коефіцієнт витягування за проходами:

6. Визначаємо площі 1 і2 калібрів: F₂ = F₃ · μ₃, F₁ = F₂ · μ₂

7. Визначаємо розміри ребрового овального калібру 2: ширина

8. Зная співвідношення в ребровому овальному калібрі, знаходимо його висоту:

h_р.ов = 1,25· b_р.ов

9. Поширення овальної смуги в ребровому овальному калібрі визначається за графіками Чекмарьова: Δb₃ = f (Dв, b_р.ов, μ ₃)

10. Визначаємо розміри овального калібру 1: висота овалу - h_ов = b_р.ов - Δb₃

11. Ширина овального калібру: b_ов = 3 F₁/2 h_ов

12. Робимо перевірку:

Простір на поширення металу в калібрі 1: Δb₁ = b₁ – a₀

Фактичне поширення металу в калібрі 1:

приведений обтиск металу в овальному калібрі: Δhпр ₁ = a₀ – F₁ / b₁

середній радіус валків 1 кліті: Rсер ₁ = 0,5 (Dв – F₁ / b₁)

порівнюємо простір на поширення та фактичне поширення і робимо висновки.

Якщо Δb₁ > Δb₁´, то переповнення калібру не буде і розміри проміжного квадрату вибрані вірно.

Графіки Чекмарьова: Залежність поширення при прокатуванні овальної смуги в ребровому овальному калібрі:

1) для діаметру валків Д = 250мм 2) для діаметру валків Д = 350 мм

Порядок виконання роботи.

Загальні вихідні дані:

а0, мм	b3 х h3, мм	Dв, мм
45	60 х 40	250

1. Вибираємо схему прокатування. Розрахунок ведемо проти ходу прокатування.

Малюнок 9 - Калібрування валків за системою „овал – ребровий овал”

2. Визначаємо площу вихідної та кінцевої заготовки:

3. Визначаємо сумарний коефіцієнт витягування:

4. Розподіляємо коефіцієнти витягування за проходами: μ_Σ = μ₁ μ₂ μ₃

Коритуючись правилом : коефіцієнт витяжки в овальних калібрах більше ніж в ребрових калібрах

5. Середній коефіцієнт витягування за проходами:

μ_Σ0-3 = μ₁ μ₂ μ₃ = 1,16∙0,8 ∙1,36 = 1,26

6. Визначаємо площі 1 і 2 калібрів:

F₂ = F₃ · μ₃ = 1600∙1,36 = 2176 мм;

F₁ = F₂ · μ₂ = 2176∙ 0,8 = 1740,8 мм;

7. Визначаємо розміри ребрового овального калібру 2:

F₂ = 0,94·b² , тому ширина

Зная співвідношення в ребровому овальному калібрі, знаходимо його висоту:

h_р.ов = 1,25· b_р.ов = 1,25· 48 = 60 мм ;

Малюнок 10 - Ребровий овальний калібр з овальною заготовкою.

8. Поширення овальної смуги в ребровому овальному калібрі визначається за графіками Чекмарьова: Δb₂ = f (Dв, b_р.ов, μ ₂) = f (250;48;0,8) = 3 мм;

9. Визначаємо розміри овального калібру 1: висота овалу

h_ов = b_р.ов - Δb₃ = 48 – 3 = 45 мм ;

Ширина овального калібру:

10. Робимо перевірку:

Калібр 3:

Простір на поширення металу в калібрі 3: Δb₃ = b₃ – b₂ = 60 - 48 = 12 мм ;