1. Критерій максиміну (принцип гарантованого результату, або критерій Вальда).
Даний принцип полягає у виборі як оптимальної (найбільш ефективної) тієї альтернативи (стратегії), яка має найбільше серед найменш сприятливих станів|достатків| зовнішнього середовища|середи| значення функції корисності:
(2.28)
Знайдена оптимальна альтернатива А*, вибрана по критерію Вальда, забезпечує гарантований виграш при найгіршому для підприємства стані зовнішнього середовища.
2. Критерій максимакса| (принцип оптимізму).
Критерій оптимізму припускає можливість отримання максимального рівня бажаності результату. В цьому випадку альтернатива А* вибирається виходячи з виразу
(2.29)
3. Критерій Гурвіця.
Даний критерій є комбінацією принципу гарантованого результату і принципу оптимізму. Тобто|цебто|, критерій дотримується деякої проміжної позиції, що враховує можливість|спроможність| як найгіршої, так і якнайкращої|щонайкращої| поведінки природи. Функція, що описує критерій Гурвіця, представляється у вигляді|виді|:
,
(2.30)
де е1(А) – стратегія вибору альтернативи, що характеризує принцип гарантованого результату;
е2(А) – стратегія вибору альтернативи, що характеризує принцип оптимізму;
-
ваговий коефіцієнт,
.
Залежно від значення вагового коефіцієнта можна отримати різні переважні альтернативи. Причому якщо =0, то маємо принцип оптимізму, якщо =1, то отримаємо принцип гарантованого результату. На значення робить вплив ступінь відповідальності особи, що ухвалює рішення по вибору стратегії, його схильність до ризику. Чим більше наслідки помилкових рішень і бажання застрахуватися, тим ближче до одиниці.
4. Критерій мінімаксного|мінімакс| жалю (принцип Севіджа).
Стратегія вибору за принципом Севіджа характеризує ті потенційні втрати, які підприємство матиме, якщо вибере неоптимальне рішення|розв'язання|. Деталізована процедура вибору в цьому випадку проводиться|виробляє| в три етапи.
а) Для кожного стану|достатку| зовнішнього середовища|середи| по конкретній альтернативі визначається максимальне значення функції корисності:
(2.31)
б) На підставі значень, обчислених за формулою (4.4), для кожної альтернативи визначається показник, який характеризує потенційний ризик (втрачену|згубити| вигоду від вибору неоптимальної альтернативи):
(2.32)
В результаті|унаслідок| цієї дії формується матриця потенційних втрат.
в) Використовуючи отриману|одержувати| на попередньому етапі матрицю втрат, проводиться|виробляє| вибір стратегії з|із| найменшим показником ризику:
(2.33)
Даний критерій мінімізує можливі втрати за умови, що|при умові , що| стан|достаток| зовнішнього середовища|середи| якнайгіршим|щонайгіршим| чином відрізняється від передбачуваного.
5. Критерій Лапласа.
Даний критерій застосовується, якщо стани|достатки| зовнішнього середовища|середи| невідомі, але|та| їх можна вважати за рівноімовірні, тобто
(2.34)
Вирішальне|ухвальне| правило в цьому випадку має вигляд|вид|:
(2.35)
При ухваленні|прийнятті| рішень в умовах невизначеності слід оцінювати різні варіанти з погляду декількох критеріїв. Якщо рекомендації збігаються, можна з|із| більшою упевненістю вибрати якнайкраще|щонайкраще| рішення|розв'язання|, якщо рекомендації протирічять одна одній, остаточне рішення|розв'язання| треба ухвалювати з урахуванням|з врахуванням| його сильних і слабких|слабих| сторін.
Для вибору оптимального зовнішнього ринку збуту та системи торгівлі необхідно застосувати всі перераховані методи. Обрати слід такий ринок та систему товаропросування, які виявляться оптимальними по результатам розрахунку за більшістю з розглянутих методів прийняття рішень в умовах невизначеності.