Тема 1 основи фінансового обліку

1.1. Система бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірюван­ня, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та пере­дачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і вну­трішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік забезпечує суцільну і безперервну реє­страцію всіх господарських операцій конкретного підприєм­ства у грошовому вимірнику на підставі документів. Цим він суттєво відрізняється від оперативного і статистичного обліків, які застосовують метод вибіркового спостереження і контролю.

Законом України від 16 липня 1999 p. № 996-IV "Про бух­галтерський облік та фінансову звітність в Україні" (ст. 3) ви­значено, що метою ведення бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результа­ти діяльності та рух грошових коштів підприємства. Отже, бухгалтерський облік здійснюють для одержання економічної інформації про стан засобів і джерел та фіксування змін, що відбуваються під час господарської діяльності, з метою управ­ління, контролю, аналізу і планування. Різним користувачам потрібна різна інформація. Так, власникам — про стан їхнього

14

капіталу, збагачуються вони чи бідніють, яка діяльність більш ефективна; працівникам — про рівень заробітної плати, охоро­ну праці; постачальникам — про фінансовий стан та наявність коштів для своєчасних розрахунків; державі — про розмір по­датків і для статистики тощо.

Мета бухгалтерського фінансового обліку пов'язана з вимо­гами управління підприємством. Відповідно до мети завдання­ми бухгалтерського фінансового обліку є:

• фіксування первинних даних про господарську діяль­ність;

• систематизація, обробка і зберігання первинних даних;

• забезпечення необхідною інформацією з метою управлін­ня, контролю та аналізу діяльності підприємства.

Бухгалтерський фінансовий облік має відповідати певним вимогам. Найважливішими з них є:

• своєчасність — тільки своєчасно отримана інформація може бути успішно використана в управлінні. Відставання в обліку часто призводить до того, що підготовлена інформація уже практично нікому не потрібна. Несвоєчасна підготовка і подання фінансової та податкової звітностей стає підставою для сплати штрафів, пені тощо;

• точність та об'єктивність — для прийняття управлінських рішень інформація має бути точною і неупередженою. Ступінь точності визначається потребою користувачів;

• повнота — охоплення всіх сторін діяльності підприєм­ства на рівні достатньої деталізації. Надмірна деталізація об­лікової інформації ускладнює її використання та облік;

• економічність — за умови достатньої повноти та своєчас­ності інформації, яка має бути одержана за мінімальних витрат;

• зіставність — облікова інформація має відповідати пла­новій і бути придатною до порівняння фактичних даних за різ­ними періодами з показниками планів, показниками, що сфор­мовані на різних підприємствах з метою об'єктивної оцінки їх діяльності.

Бухгалтерський облік функціонує як єдина інтегрована сис­тема збору, обробки і передачі інформації про діяльність зовніш­нім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Він охоплює всі види діяльності підприємства. Об'єктами бухгал-

15

терського обліку є засоби (активи) і джерела (пасиви) підприєм­ства, а також господарські операції, що відбуваються в ньому.

Облікова інформація насамперед використовується усере­дині підприємства для прийняття рішень на різних рівнях ме­неджменту. Користувачами такої інформації є власники під­приємств, вищий управлінський персонал, менеджери різних напрямів діяльності, спеціалісти, керівники підрозділів під­приємства, робітники і службовці. Цим користувачам потріб­на інформація про результати уже здійснених операцій, а та­кож прогнозна інформація про можливі результати майбутніх операцій.

Однак підприємство ще мас зв'язки й з навколишнім середо­вищем, що обумовлює наявність зовнішніх споживачів інфор­мації. До них належать дійсні та потенційні інвестори, бан­ківські та інші кредитні установи, постачальники, замовники, покупці, органи державного регулювання і контролю, держав­ні податкові інспекції, органи державного соціального страху­вання, профспілки, широка громадськість тощо. Цим користу­вачам потрібна історична інформація, тобто інформація про результати уже здійснених операцій.

Залежно від потреб користувачів бухгалтерський облік по­діляють на фінансовий та управлінський (рис. 1.1).

Фінансовий облік — це сукупність правил і процедур для відображення, обробки і подання інформації відповідно до ви­мог законодавчих актів та стандартів. У нормативних доку­ментах України поняття "фінансовий облік" не наводиться.

Фінансовий облік забезпечує облік активів і пасивів під­приємства, оформлення, реєстрацію, безперервне і взаємо­пов'язане відображення господарських операцій на рахунках та облікових регістрах, складання фінансової звітності, збір і систематизацію інформації для зовнішніх і внутрішніх корис­тувачів. Ведення фінансового обліку передбачає суворе дотри­мання законів, нормативних актів, положень, стандартів, ін­струкцій і принципів.

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік — сис­тема обробки та підготовки інформації про діяльність підпри­ємства для внутрішніх користувачів у процесі управління під­приємством.

16

Рис. 1.1. Види облікової інформації

Управлінський бухгалтерський облік забезпечує підготовку інформації для прийняття управлінських рішень внутрішніми користувачами. Він ведеться за рішенням підприємства є його комерційною таємницею, не регулюється загальноприйняти­ми принципами та нормативними актами.

Головна мета управлінського обліку — оперативне складан­ ня і подання внутрішньої звітності, необхідної для прийняття управлінських рішень з метою контролю використання ресур­ сів, виконання договорів, руху коштів та інших чинників, які впливають на одержання прибутку і досягнення успіхів ня ринку.

Порівняльну характеристику фінансового та унравлінсь-

кого обліків відповідно до міжнародної практики наведено в табл.1.1.

Таблиця 1.1. Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліків

Ознака для порівняння	Фінансовий облік	Управлінський облік
Обов'язковість ведення обліку	Визначено законодав­ством	За рішенням адміністра­ції підприємства
Мета обліку	Збір,групування і подання інформації для внутрішніх і зов­нішніх користувачів	Надання інформації для планування, управління і контролю на підприєм­стві
Користувачі інформації	Менеджери підприємст­ва і зовнішні користу­вачі, члени яких здебільшого не відомі	Менеджери і спеціалісти різних рівнів підприєм­ства, користувачі відомі
Основні положення	Прийняті положення і правила ведення обліку	Все, що корисне керівництву
Прив'язка до часу	Історичний характер	Історичний характер та оцінка перспективи
Ступінь точності	Невелика частина приблизних оцінок	Багато приблизних оцінок
Частота звітності	Квартальна, річна, що установлено норматив­ними документами	Залежить від завдань, визначених на підприєм­стві
Об'єкт звітнос­ті	Підприємство в цілому	Структурні підрозділи (центри відповідальності)
Відкритість	Доступно всім	Комерційна таємниця
Ступінь відповідаль­ності	Згідно з законами	Фактично ніякої відпо­відальності немає

Законами України "Про оподаткування прибутку підпри­ємств" і "Про податок на додану вартість", прийнятими у 1997 p., введено термін "податковий облік". Державна подат­кова адміністрація України роз'яснює, що податковий облік платника податку на прибуток підприємств — це облік валових доходів, валових витрат та їх коригування, а також облік ба­лансової вартості активів, що підлягають амортизації, з метою визначення об'єкта оподаткування. Податковий облік призна-

18

чений для обліку операцій, пов'язаних з нарахуванням і спла­тою податків. Ведуть його відповідно до норм законів про опо­даткування. Він передбачає ведення спеціальної податкової документації і складання податкової звітності.

Фінансовий, управлінський і податковий обліки між собою тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного, базуються на одних і тих документах, спрямовані на визначення результатів діяльності підприємства, і в сукупності становлять єдину уні­фіковану систему бухгалтерського обліку. Отже, фінансовий, управлінський і податковий обліки є підсистемами бухгалтер­ського обліку.

Терміни "бухгалтерський облік" і "фінансовий облік" то­тожні, тому в цьому навчальному посібнику вони вживаються як рівнозначні.

Людина, яка здійснює бухгалтерський облік, називається бухгалтер. Він має забезпечити достовірне ведення обліку, при­носити користь підприємству шляхом пропозицій стосовно ви­бору кращих альтернативних управлінських рішень. Бухгал­тер повинен боротися проти піахраиства. Це професія здібних і чесних людей. Для успішної роботи бухгалтеру потрібно мати відповідну освіту, нахил до бухгалтерської справи і велике ба­жання займатися такою діяльністю. Щоб раціонально органі­зувати бухгалтерський (фінансовий) облік необхідно:

а) вивчити особливості технології та організації роботи під­ приємства, які впливають на облік;

б) врахувати можливості підприємства щодо кадрового за­ безпечення та використання обчислювальної техніки;

в) проаналізувати економічні взаємозв'язки між структур­ ними підрозділами та бухгалтерією підприємства.

Бухгалтерський (фінансовий) облік — справа державна. Пи­тання методології обліку вирішуються централізовано органа­ми, які ним керують.

Регулювання бухгалтерського (фінансового) обліку молена відобразити на чотирьох рівнях:

1. закони України, укази Президента України, постанови Ка­бінету Міністрів України, які регулюють питання ведення бух­галтерського обліку у всіх суб'єктів господарської діяльності;

2. нормативні документи Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного каз-

19

начейства України, Державної податкової адміністрації, На­ціонального банку України та інших органів управління. Ці документи реєструються в Міністерстві юстиції України і є обов'язковими для виконання, але вопи но повинні суперечи­ти документам першого рівня;

3. нормативні акти, інструкції, методичні рекомендації, вказівки, листи міністерств і відомств, що виконують пере­важно роль роз'яснень або деталізації суті нормативних доку­ментів вищих рівнів;

4. на підприємстві формують облікову політику, враховуючи вимоги вищих рівнів управління та конкретні умови діяльності.

Основними документами, які регламентують порядок ве­дення бухгалтерського (фінансового) обліку в Україні, є:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV;

2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затвер­джені Міністерством фінансів України;

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організа­цій та інструкція про його застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 р. № 291.