Що я знаю і чого не знаю

- Знайомтесь, це — Петрик П'яточкін, веселий та допитливий хлопчик з дитячого садка, що в книжці Наталії Гузеєвої «Як Петрик П'яточкін слоненят рахував». Петрику, так як і вам, подобаються різні таємниці, ігри-труднощі, складні запитання. Якщо він чогось не знає, то обов 'язково прагне дізнатися. А це його вихователька Ніна Іванівна та двоє друзів — Маруся і Сашко. Навіть тепер у нашій літературній студії вони сидять і сперечаються. Послухаймо, про що вони розмовляють. Сашко саме розповідав про те, як він дізнався, що в розетці є хтось живий, той, хто його боляче вдарив.

— До речі, друзі, на відміну від Сашка ви, сподіваюся, добре знаєте, що в розетку лазити не можна!

Маруся впевнено заявила, що в такій маленькій дірочці нікого жи­вого не може бути. Розсерджений Сашко заперечив: «Він мене вдарив, значить він живий!»

І тут Петрик розсудливо зауважив: «Дивно! Ти не знаєш, хто це, який він, і все таки переконаний, що він живий і б'ється!»

Іноді можна чогось не знати, а все ж таки знати! — переконливо відповів Сашко.

• Як це «чогось не знати І все ж таки знати»? — передражнила Сашка Маруся.

Дуже просто, — зупинила їхню суперечку вихователька Ніна Іванівна, — Поки ви ще дуже мало знаєте про електричний струм, щобіжить по проводах і живе в розетці. Можливо, тільки те, що він корис-

Цікаві зустрічі з Петрико м П'ят оч к І н и_м

ний і дуже потужний, адже від нього працюють різні електроприлади

і він дає нам світло, а також те, що з необережними струм поводиться

дуже сердито — може вдарити. Отже, ваше «знаю» ще дуже маленьке.

Пізніше, коли ви навчатиметеся у школі, на уроках фізики ви дізнаєтеся

про струм значно більше.

Петрику стало цікаво і він запитав: «Виходить, наше «знаю» і «не

знаю» може змінюватися?»—«Так. І ми зараз в цьому переконаємося», —

просто відповіла вихователька.

Як можуть змінюватися «знаю» І «не знаю»

Приклад перший. Якщо я не знайома з людиною, але знаю, що її

звуть Петрик П'яточкін, я дещо вже про цю людину знаю,

• Діти, а ви здогадалися, які знання про незнайому людину може вам дати тільки її ім'я?

• Я зрозумів, —- зрадів Сашко. — По-перше, те, що Петрик—хлоп­ чик, адже це чоловіче ім'я.

Маруся додала:

• А по-друге, якщо б це була доросла людина, то її звали б Петро Степанович, а раз Петрик, то він ще малий.

• А ще ми можемо здогадатися, що Петрика люблять знайомі й рідні, називають його лагідно. Отже, це, мабуть, гарний хлопчик. —До­ дала вихователька Ніна Іванівна. — От і виходить, що ми незнайомі з ним, а дещо про нього одразу можемо сказати. Наше знання зміниться з часом, коли ми познайомимося з ним ближче.

Приклад другий. Послухайте загадку.

— До речі, ви вмієте відгадувати загадки? Якщо ні, вчіться з нами. Головне для цього — бути уважним і вміти міркувати. На городі молода Пишні коси розпліта, У зеленії хустинки Золоті хова зернинки. Що це?

— Поміркуймо разом.

Якщо росте на городі, а не в садку, то це... (овоч).

Раз у неї пишні коси, значить... (густа або довга зелень),

Про моркву говорять: «Коси розпустила», — проте це не морква,

тому шо... (ніяких золотих зернинок у неї немає, вона росте в землі). «Золоті» зернинки —- значить, якого вони кольору? (Жовтого.) Золоті зернинки в зеленій хустинці — значить, це не внизу рослини,

а вгорі, так би мовити, на голівці. Отже, це... кукурудза. Спробуйте мою загадку відгадати, — вигукнув Петрик.

Конспекти занять

Узеленім картузі на одній стоїть нозі. Коло вуха китиця, золотом він світиться. Звичка гарна отака: він голівку повєрта Вбік, де сонце котиться, —родичем доводиться. (Г.Храпач)

Поміркуймо... Якщо стоїть на одній нозі, то це не кущ, а... Якщо в зеленому картузі, значить, шапка в нього схожа на... Якщо золотом він світиться, значить, кольору... Голівку повертає за сонцем та ще й родичем йому доводиться, отже, це... соняшник,

Чому говорять, що родичем доводиться?

А тепер намалюйте саме такий соняшник, щоб у картузі і золотом

світився.

Петрику подобається рухатися, він притомився сидіти: — Годі із загадками. Краще пограємо!

— Ставайте і ви, друзі, з нами грати.

Це старовинна гра, що називається «Знаю — не знаю». Грати можна з м'ячем або зі скакалкою. Спочатку домовляються, у що гратимуть: квіти, міста, річки, цукерки, кольори, тварини тощо. Потім по черзі кожен гравець б'є м'ячем об підлогу і говорить: «Я знаю п'ять назв дерев (тва­рин, квітів, імен тощо)». За кожною назвою треба або вдарти м'ячем, або підстрибнути. Тож слід міркувати швидко. ІнІІІі уважно слухають, аби не повторити сказане раніше. Як тільки закінчив один, без зупинки продо­вжує другий і так далі. Потім тему змінюють і гра починається знову.

— Зачекайте, — зупинила гру вихователька. — Як виявилося, ви багато чого знаєте. А чи можна сказати, що ви все знаєте?

Назвіть хоча б три назви того, чого ви не знаєте.

— Спробуйте і ви, діти, виконати це завдання.

Якщо ви чогось не знаєте, чи можна сказати про вас, що ви нічого не знаєте? Отже, наще «знаю» і «не знаю» постійно змінюються. Якщо ви хочете стати освіченими людьми, треба постійно своє «не знаю» перетворювати на «знаю», а «знаю мало» — на великі знання.

Тут наші гості знову засперечалися. Сашко вигукнув:

• Я знаю, що всі знання живуть у голові.

• Зате я знаю, звідки вони до нас приходять, — впевнено заявив Петрик. — До мене знання приходять від моїх рук, вух, очей...

Маруся зареготала:

— І що ж вони тобі розповідають? Нічого ти не знаєш, знання при­ ходять із книжок, від мами і тата, з телевізора.

112

— Я і кажу про це. Я дивлюся, слухаю, відчуваю, а потім думаю, міркую, і в моїй голові з'являються знання.

—Не сперечайтеся, друзі, — заспокоїла дітей Ніна Іванівна. — Кра­ще проведімо дослід і побачимо, хто з вас правий.

Звідки приходить знання.

ДОСЛІД ПЕРШИЙ

Погляньте на цього півника (малюнок чи іграшка). Що можуть роз­повісти про півника ваші очі, що вони бачать? Свої доводи починайте словами: «Я бачу, якого кольору в півника...», «Я бачу, яку форму має... Це схоже на...», «Я бачу, якого зросту півник порівняно з... Він вищий за... Півник нижчий за...».

Поміркуйте, чи допоможуть нам очі дізнатися, чи м'які у нього пух та пір'я, гострий і твердий дзьоб, скільки важить півник? Як ви гадаєте, що треба зробити, аби дізнатися про це?

А тепер послухайте оповідання Василя Сухомлинського «Для чого півневі гребінець». Як на вашу думку, ця історія про півника реальна

чи казкова?

«У нашого півня червоний гребінець. Уночі, як тільки кури посідають на сідало, він бере свій гребінець і розчісує свого барвистого хвоста. Через те іхвісту нього такий пишний. Розчесавши хвоста, півень кладе гребінь на голову. А вдень ходить, розпустивши хвоста».

Так, це красива придумка про півника. Адже книжки бувають різ­ні — наукові, як енциклопедія, художні, як казки та оповідання. Але придумка про півника невипадкова. На що схожий його гребінець? На справжній гребінець, навіть називається тим самим словом. Василь Сухомлинський придумав цю коротеньку історію, щоб було цікаво, щоб всі ще раз помилувалися красивим півником.

Ми з вами І самі можемо скласти придумку, наприклад, про п'ята­чок поросяти. Пригадайте, на що схожий п'ятачок (на грошик, на ґудзик, на вітамінку). Можливо, це була маленька свинка, яка мріяла про красиву сукню з ґудзиками? А може, це маленьке поросятко, яке захворіло, а матуся лікувала його вітамінками? Поросятко так насо­лоджувалося, що навіть на носі вітамінна залишилася? А можливо, це був хтось дуже жадібний, хто й думати ні про що не міг, як тільки про грошики, все ходив І шукав їх. От І ніс в нього перетворився на п'ятачок.

113

Конспекти занять

- Тепер, коли ми вирішили, про яке поросятко складатимемо істо­рію, залишилося тільки заплющити очі, уявити собі, яке було поросятко, який вигляд мало, який характер, і цікаво розповісти про це. А потім не забудьте намалювати своє поросятко.

Складаючи творчу розповідь, доречно було б, на нашу думку, ско­ристатися структурно-логічпою схемою для сюжетної розповіді. Це ефективний спосіб активізації мовлення дітей. Вихователь проговорює початок фрази, а діти продовжують і завершують ЇЇ. (Було собі... Воно було таке... Жило поросятко з... у... Одного разу... Раптом... І тобі...)

— Отже, щоб здобути знання, мало просто слухати, треба ще й міркувати, уявляти, порівнювати.

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МЕТОДИКА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ»

1. Методика навчання переказу дітей п'ятого року на основі вико­ ристання методу моделювання.

2. Особливості розвитку мовленнєвої творчості старших дошкіль­ ників у ігровій діяльності.

3. Виховні умови стимулювання мовленнєвої активності дітей середнього (старшого) дошкільного віку в процесі навчання розповіді за картиною.

4. Розвиток образності мовлення дітей у процесі навчання розпо­ відання за пейзажними картинами.

5. Особливості навчання розповідання в молодшому дошкільному віці на основі використання наочності.

6. Особливості застосування структурно-логічної схеми в процесі навчання розповідання молодших дошкільників.

7. Особливості використання командного методу в навчанні старших дошкільників розповідання.

8. Лінгводидактичні умови стимулювання мовленнєвотворчої ді­ яльності дітей.

9. Особливості формування передумов зв'язного мовлення в молод­ шому дошкільному віці.

10. Методика розвитку зв'язного мовлення старших дошкільників у процесі театралізованої діяльності.

115

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеева MM., Яшина В.Й. Методика развития речи й обуче- ния язьїку дошкольников: Учеб. пособие для студ. — М.: Изд. Центр «Академия», 1977.

2. Алиева Т.И. Единство зстетического й познавательного: педаго- гические условия организации детского смьіслотворчества // Дошк. воспит., 1995.—№ 12 —С. 34—38.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. —Львів, 1990.

4. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошк. вихов. — 1999.— №1.—с. 6—9.

5. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уяви і творчих здібностей у дітей 5—7 років. — Тернопіль: Богдан, 1998.

6. Богуш A.M. Дошкільна лінгводидактика. //Навч.посіб. — Запо­ ріжжя: ЛШС. Лтд, 2000.

7. Богуш A.M. Концепція розвитку дитячого мовлення за Ж.Піаже // Пед. і психол., 2000. — № 3. — С. 22—29.

8. Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реа­ лізації // Дошк. вихов., 1999. — № 6. — С. З—5.

9. Богуш A.M., ОрлановаН.П., Зеленко Н.І., ЛихолєтоваВ.К. Методи­ ка розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. — К.: Вища пік., 1992.

10. Богуш A.M. Теоретичні засади художньо-мовленнєвої ді­ яльності дітей дошкільного віку // Пед. і психол., 1998. — № 3. — С. 112—123.

11. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: Програма та методичні рекомендації/Укл. А.М.Богуш.—К.: ІЗМНД, 1997.

12. Волощук І.С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку: Метод, посіб. // Рідна шк., 1998.— №3, —С. 29—52.

13. Вьіготский Л.С. Воображение й творчество в детском возрасте: Психолог. Очерк: Книга для учителя. — М., 1991.

14. Вьіготский Л.С. ВопросьІ детской психологии. — СПб: Союз, 1997.

15. Гавриш Н.В. Художнє слово І дитяче мовлення. — Донецьк: Либідь, 1998.

16. Гавриш Н.В. Розвиток мовленневотворчої діяльності в дошкіль­ ному дитинстві. — Донецьк: Либідь, 2001.

17. Глоцер В.Й. Дети пишут стихи. Книга о детском литературном творчестве. — М., 1964.

18. Головин Б.Н. ОсновьІ культури речи: Уч. пособ. — М.: Вьісш. шк., 1980.

19. Дзюбишина-Мельник Н.Я. Розвиток українського мовлення у дошкільників. Програма-довідник. — К.: Освіта, 1995.

20. Диб 'як Н. Філософія мови. Шляхи до істини // Дивослово, 1997. — №5—6.—С. 15—16.

21. Дитина в дошкільні роки / Наук. кер. К.Л.Крутій. — Запоріжжя: ЛІПС. Лтд, 2000.

22. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія / Упор. А.М.Богуш. В2-ХЧ.—К., 1999.

23.Дьяченко ОМ. Развитие воображения дошкольника.— М.: Межд. Образов. й психол. — Колледж, 1996.

24. Жинкин Н.И. Психологические основьі развития речи // В за­ шиту живого слова: Сб. ст. / Под ред. В.Я. Коровина. — М., 1966. - С. 5—26.

25. Зарубина Н.Д. Методика обучения связной речи. — М.: Рус. яз., 1977.

26. Короткова З.П. Обучение детей дошкольного возраста расска- зьіванию. -— Изд. 2-е испр. й доп. — М.: Просвещение, 1982.

27. КрутійК.Л. Розвиваймо у дитини мовлення, інтелект, здібності. — Запоріжжя: ЛІПС. Лтд, 1999.

28. Кудрявцев В.Т. Развитое детство й развивающее образование: культурно-исторический подход. В 2-х частях. —Дубна, 1997.

29. Кулачкоеская С.Е., Ладьшир С.А., Шроженко Т.А. Учите мальїша общаться с детьми й взросльїми: Метод, реком. — К.: Дошк. вихов., 1995.

30. Кулачківська С. Є., Ладивір С. О. Я — дошкільник. Вікові та Ін­ дивідуальні аспекти психічного розвитку.— К.: Нора-ПРІНТ, 1996.—С. 63—75.

31. Леонтьев А.А. Язьік, речь, речевая деятельность. — М., 1969.

32. Негневщкая Е.И., Шахнарович A.M. Язьік й дети. — М.: Наука, 1981.

33. Основи теории речевой деятельности / Под ред.А.А.Леонтьева —М., 1974.

34. Очерки методики обучения устной речи на иностранньїх язьїках / Под ред. В.А.Бухбиндера. — К.: Вища шк., 1980.

35. ПентилюкМ.1., Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання української мови / В.Я.Мельничайко. — К., 1982.

36. Піроженко Т.О. Мовленнєве зростання дошкільника. — К.: Грайлик, 1999.

37. Пироженко Т.А. Развитие коммуникативно-речевьіх способнос- тей детей старшего дошкольного возраста. — К., 1995.

38. Развитие речи детей дошкольного возраста: пособие для воспи- тателя детского сада / Под ред.Ф.А.Сохина.— 3-є изд., испр. й доп. — М., 1984.

39. Ребенок б мире культури / Под общ. ред. ггроф. Р.М.Чумичевой. — Ставрополь: Ставропольсервисшкола, 1998.

40. Радари Д. Грамматика фантазии или введение в искусство при- думьівания историй. — М., 1990.

41. Русова С. Ф. Дошкільне виховання. — Укр. видавництво в Ка- теринославлі, 1918.

42. Сохин Ф. А. Основньїе задачи развития речи // Развитие речи детей дошкольного возраста / Под ред. Ф.А.Сохина. — М.: Просвеще- ние, 1984. —С. 4—15.

43. Сохгін Ф. А.. Ушакова О.С. Связь развития речи с умственньїм, зстетическим й нравственньїм воспитанием в процессе обучения род- ному язьїку // Развитие речи дошкольника / Под ред. О.С.Ушаковой. — М.: Изд. АПН, 1990. — С. 5—26.

44. Срезневский И.И. Про изучение родного язьїка вообще й особен- но в детском возрасте // Русское слово / Сост. Н.А.Кондрашов. — М.: Просвещение, 1986. —С. 107—123.

45. Стрелкова Л.П. Уроки сказки. — М.: Педагогика, 1990.

46. Стрюк К.І.. Кириченко ОМ. Розвиток українського мовлення у дошкільників. — К.: Рад шк., 1991.

47. Сухенко Є.К., Косма Т.В., Лященко О.М. Методика розвитку рідної мови в дитячому садку. — К.: Рад. шк., 1964.

48. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям: Вибр. тв. у 5 т.— К.: Рад. шк., 1977. —Т.З. —С. 105—301.

49. 50. Сухомлинський В.О. Рідне слово / Вибр. тв. у 5 т. — К.: Рад. шк., 1977. — Т. 3. — С. 201—205.

50. Тельчарова О. Сюжетна гра як засіб мовленнєвого розвитку до­ шкільників // Розвиток творчих здібностей дітей засобами мовлення: 36. наук. пр. — Вин. П. — Запоріжжя, 1998. —С. 138—145.

51. Тихеева Е.И. Развитие речи детей. — М.: Просвещение, 1981.

52. Ушакова О.С, Тангша Л.В. Развитие словесного творчества в разньїх видах художественной деятельности. — Тольятти: Изд-во СГПУ, 2000.

53. Ушакова О.С. Развитие связной речи детей. — М: Академия, 2002.

54. Ушинський К.Д. Рідне слово // Твори: У 6 т.—К.: Рад. шк., 1955. — Т. 1.— С. 269—278.

55. Ушинскш К.Д. Собр. соч. — М.: Изд-во АПНРСФСРД 947, 1949. —Т. 2. —С. 421—500.

56. Федоренко Л.П. Закономерности усвоения родной речи. — М.: Просвещение, 1984.

57. Чуковский К.И. От двух до пяти. Книга для родителей. — М.: Педагогика, 1990.

58. Шереметьевский В.П. Слово в зашиту живого слова. — М., 1986.

59. Шибицкая А.Е. Влияние русского фольклора на сочинение сказок детьми // Художественное творчество й ребенок / Под ред. Н.А.Ветлу- гиной. — М.: Педагогика, 1972.

60. Зльконин Д.Б. Избранньїе психологические трудьі. — М.: Пе­ дагогика, 1989.

Зстетическое воспитание в детском саду: Пособие для воспи- тателя детского сада / Под ред. Н.А.Ветлугиной. — 2-е изд. пер. — М., 1985

.

НауковО'виробниче видання

Бібліотека «Шкільного світу»

Гавр й ш Наталя

Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят

Навчально-методичний посібник

Літературний редактор НЛисак

Коректор Ю.Єрмоленко

Художній редактор Т.Мосієнко

Верстка Ю, Карась

Підписано до друку 16.12.05. Формат 60x84/16. Папір офсетншШЬ 1. Гарнітура Тайме. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 6,98. Обл.-вид.арк. 6,7. Тираж 7000.

Зам.364.

Видавничий дім «Шкільний світ»