Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2012.08.10_Стрельбицька_Іст псих_0301_МСРС.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
145.27 Кб
Скачать

3. Конкретні цілі:

  • аналізувати історіографічне значення термінів «гуманізм» і «відродження»; ідеї і тенденції гуманістико-відродницької думки; відродницький неоплатонізм; Відродження і релігія; Відродження і політика;

  • охарактеризувати аристотелізм епохи Відродження; Відродження скептицизму; наукову революцію; основи монадології;

  • класифікувати видатні особистості італійського Відродження; теорію абсолютистської держави; релігію і її відношення до розуму і віри;

  • оволодіти методикою визначення хронологічних меж та істотних характеристик гуманістико-відродницького періоду;

  • вміти аналізувати, систематизувати та узагальнювати матеріал про формування нового типу знання, що потребує поєднання науки і техніки;

  • виховувати інтерес до розглядання питань з історії психології, активність у опануванні матеріалом.

4. Міждисциплінарна інтеграція (Базові знання, вміння, навички,

необхідні для вивчення теми):

4.1. Назви попередніх дисциплін:

  1. Культурологія.

  2. Історія.

  3. Філософія.

  4. Вступ до спеціальності.

4.2. Отримані навички:

Описувати історіографічне значення термінів «гуманізм» і «відродження»; ідеї і тенденції гуманістико-відродницької думки; формування нового типу знання;

характеризувати відродницький неоплатонізм; Аристотелізм епохи Відродження; Відродження скептициз­му; Відродження і релігія; Відродження і політика; наукову революцію;

класифікувати пізнання і моральний ідеал; теорії абсолютистської держави;

порівняти видатні особистості італійського Відродження; основи монадології; релігію і її відношення до розуму і віри;

визначати хронологічні межі та істотні характеристики гуманістико- відродницького періоду; вчення про ідеї і його загальні основи; морально-політичну доктрину.

5. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Підготовка до практичного заняття по темі, поглиблене вивчення питань практичного заняття.

5.1. Перелік основних термінів:

Гуманізм, Відродження, скептицизм, філософія Христа, неоплатонізм, скептицизм, риси песимізму, ірраціоналізм, метафізика, емпіризм, сенсуалізм, гносеологія номіналізму, критичний емпіризм, реалізм, героїчний ентузіазм, монадологія, аристотелізм.

5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Історіографічне значення термінів «гуманізм» і «відродження».

  2. Хронологічні межі та істотні характеристики гуманістико-відродницького періоду.

  3. Ідеї і тенденції гуманістико-відродницької думки.

  4. Відродницький неоплатонізм.

  5. Аристотелізм епохи Відродження.

  6. Пьєтро Помпонацці і спори про безсмертя.

  7. Відродження скептициз­му.

  8. Мішель Монтень і скептицизм як основа мудрості.

  9. Відродження і релігія.

  10. Еразм Роттердамський і «філософія Христа».

  11. Мартін Лютер: риси песимізму та ірраціоналізму.

  12. Н.Макіавеллі і теоретизація автономії політики.

  13. Видатні особистості італійського Відродження.

  14. Леонардо да Вінчі: природа, наука і мистецтво.

  15. Б.Телезіо: дослідження при­роди відповідно до її власних принципів.

  16. Дж.Бруно: релігія як метафізика нескінченного і «героїчний ентузіазм».

  17. Т.Кампанелла: натуралізм, магія і тривожне очікування загальної реформи.

  18. Наукова революція: загальна характеристика.

  19. Формування нового типу знання, що потребує поєднання науки і техніки.

  20. Микола Копер­ник: реалізм і неоплатонізм.

  21. Мета науки: відкриття «форм».

  22. Р. Декарт - фундатор сучасної філософії.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуватимуться на занятті:

5.3.1. Творчі завдання і реферати:

  1. Т. Гоббс: навчання про сукупність тіл і теорія політичного абсолю­тизму.

  2. Теорія абсолютистської держави.

  3. Левіафан і система філософії Т. Гоббса.

  4. Дж. Локк і створення критичного емпіризму.

  5. Вчення про ідеї і його загальні основи.

  6. Дж. Берклі: гносеологія номіналізму.

  7. Чому абстрактні ідеї є ілюзією.

5.3.2. Питання для роздумів і проблемні запитання:

  1. Правила методу.

  2. Світ як машина.

  3. Душа і тіло.

  4. Можливість і віра.

  5. Морально-політична доктрина.

  6. Релігія і її відношення до розуму і віри.

  7. Відродження і політика.

6. Зміст теми:

Історіографічне значення термінів «гуманізм» і «відродження». Хронологічні межі та істотні характеристики гуманістико-відродницького періоду. Ідеї і тенденції гуманістико-відродницької думки. Відродницький неоплатонізм.

Аристотелізм епохи Відродження. Пьєтро Помпонацці і спори про безсмертя. Відродження скептициз­му. Мішель Монтень і скептицизм як основа мудрості. Відродження і релігія. Еразм Роттердамський і «філософія Христа». Мартін Лютер: риси песимізму та ірраціоналізму. Відродження і політика. Н.Макіавеллі і теоретизація автономії політики. Видатні особистості італійського Відродження. Леонардо да Вінчі: природа, наука і мистецтво. Б.Телезіо: дослідження при­роди відповідно до її власних принципів. Дж.Бруно: релігія як метафізика нескінченного і «героїчний ентузіазм». Т.Кампанелла: натуралізм, магія і тривожне очікування загальної реформи.

Наукова революція: загальна характеристика. Формування нового типу знання, що потребує поєднання науки і техніки. Микола Копер­ник: реалізм і неоплатонізм. Драма Галілея і засади сучасної науки. Система світу, методологія і філософія у творчості І.Ньютона. Ф.Бекон: філософ промислової ери. Теорія «ідолів». Мета науки: відкриття «форм». Р. Декарт - фундатор сучасної філософії. Правила методу. Світ як машина. Душа і тіло. Правила моралі.Б. Спіноза і метафізика монізму. Пізнання і моральний ідеал. Лейбніц: метафізика плюралізму.

Основи монадології. Людина і її доля.Т. Гоббс: навчання про сукупність тіл і теорія політичного абсолю­тизму. Теорія абсолютистської держави. Левіафан і система філософії Т. Гоббса.Дж. Локк і створення критичного емпіризму. Вчення про ідеї і його загальні основи. Можливість і віра. Морально-політична доктрина. Релігія і її відношення до розуму і віри. Дж. Берклі: гносеологія номіналізму. Чому абстрактні ідеї є ілюзією. Д. Юм: ірраціональна основа моральності.