Тема 10. Бюджетне планування і контроль.

План.

1. Суть і напрями бюджетної політики.

2. Бюджетне планування та прогнозування.

3. Бюджетний контроль.

Використання бюджету визначається фінансовою політикою держави, частиною якої є бюджетна політика - комплекс юридичних, економічних, організаційних заходів щодо складання бюджетів регулювання бюджетного процесу, організації бюджетного контролю.

Бюджетна політика є важливою складовою державного регулювання економіки. Основна її функція — фінансова підтримка виробництва і соціальних програм. Від напрямків і механізмів фінансової підтримки значною мірою залежить ефективність регулювання економіки на шляху її переходу до ринкових відносин. Розвиток ринкових відносин, їх зміцнення і вдосконалення, потребує підвищення ролі бюджету як системи економічних відносин розподілу і перерозподілу національного доходу через державні фінанси. При цьому бюджет не лише виконує розподільні функції, а й бере участь у створенні фінансових ресурсів держави. Перспективи бюджетної політики як складової фінансової політики невіддільні від розвитку єдиної цілісної системи фінансових відносин у напрямку досягнення збалансованості економічних інтересів усіх суб’єктів розширеного відтворення.

Найважливіші засади бюджетої політики відображені в Постанові Верховної Ради України від 04.06.2010 №2318 “Про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік”. Вона знаходить своє відображення у бюджеті держави на поточний рік.

Бюджетна політика є важливою складовою державного регулювання економіки. Основна її функція — фінансова підтримка виробництва і соціальних програм. Від напрямків і механізмів фінансової підтримки значною мірою залежить ефективність регулювання економіки на шляху її переходу до ринкових відносин. Розвиток ринкових відносин, їх зміцнення і вдосконалення, потребує підвищення ролі бюджету як системи економічних відносин розподілу і перерозподілу національного доходу через державні фінанси. При цьому бюджет не лише виконує розподільні функції, а й бере участь у створенні фінансових ресурсів держави.

Важливою складовою бюджетної політики має стати впо­рядкування взаємовідносин між місцевими бюджетами. Йдеть­ся передусім про чітке розмежування повноважень між місце­вими органами виконавчої влади, обласними та районними органами місцевого самоврядування територіальних громад щодо формування бюджетів.

Фінансові показники - це величини, які характеризують створення та використання фінансових ресурсів в економіці держави. Вони визначають кількісну та якісну характеристики господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічних відносин.

Сукупність фінансових показників створює систему, що розподіляється на зведені й індивідуальні показники. Зведені показники характеризують явища й процеси на макрорівні. Індивідуальні - деталізують зведені та доповнюють їх. Зведені фінансові показники можна умовно розподілити на загальнодержавні, галузеві й територіальні. До числа зведених фінансових показників належать:

• загальний обсяг фінансових ресурсів, обсяги доходів і видатків бюджету,

• обсяг грошових нагромаджень в економіці держави,

• розміри фонду споживання та фонду нагромадження тощо.

Ці показники дають змогу визначити загальноекономічні пропорції, рівень фінансового забезпечення показників економічного й соціального розвитку, рівень збалансованості прогнозних показників.

Нормативи – відносні показники, які встановлюються у відсотках до бази розрахунків.

Нормативи бувають двох видів: 1) нормативи, засновані на матеріальних нормах, що представляють грошовий вираз натуральних норм (при визначенні видатків бюджетних установ); 2) нормативи як самостійні розрахункові величини, які відображають процеси формування і розподілу доходів, відрахувань та ін. (податки, внески в цільові фонди, нормативи розподілу прибутку).

Бюджетні резерви - заздалегідь відокремлена частина бюджетних коштів, призначена для фінансування невідкладних витрат, що не могли бути передбачені під час затвердження бюджету.

Розміри бюджетних резервів залежать від співвідношення доходів і видатків бюджетів і, як правило, не перевищують 3 % обсягів бюджетів.

До бюджетних резервів зараховують і оборотну касову готівку — кошти, що резервуються у відповідних бюджетах для покриття тимчасових касових розривів, які виникають у процесі виконання бюджетів. Суми оборотної касової готівки встановлюються при затвердженні відповідних бюджетів. Обов'язковою умовою використання оборотної касової готівки є повне її повернення на кінець року. В цьому її відмінність від інших бюджетних резервів, використання яких не передбачає безпосереднього їх відтворення, за винятком фінансування заходів на умовах повернення витрачених коштів до бюджету, з якого вони були одержані.

Бюджетні ліміти та резерви – це резервні фонди Кабінету Міністрів, резервні фонди місцевих рад, ліміти бюджетного фінансування.