4.1.2. Характеристика ознак ринку

Перша ознака. Сучасний ринок є ринком покупця. Що це означає? Це такий стан ринку, за якого має місце перевищення пропозиції товарів над попитом на них при фіксованій ціні. Такий стан ринку визначає пріоритетне становище споживачів продукції порівняно з продавцями, свого роду "диктат споживачів" - на противагу "диктату виробників", який був характерним для радянської економіки.

Діаметральною протилежністю ринку покупця є ринок продавця, якому властиве перевищення попиту на товар над пропозицією при фіксованій ціні.

Для системи підприємництва характерний не ринок продавця, а ринок покупця, бо кожний підприємець прагне до збільшення своїх доходів, але досягти цього він може лише створивши й реалізувавши продукцію, здатну задовольнити запити покупців.

Друга ознака сучасного ринку - стабілізація відносин між суб'єктами на основі інтеграції. Сучасний ринок - це арена суперництва підприємців та інших суб'єктів економіки, кожному з яких має гарантуватися його суверенітет та збереження його конкурентних прав. Це означає, що суб'єкти ділових відносин, зберігаючи прагнення до взаємного суперництва, разом з тим зацікавлені у протидії монополізації економіки, їхня зацікавленість пов'язується з інтеграцією економіки.

Про інтеграцію в межах ринкової економіки раніше говорили в основному при характеристиці міжнародних економічних відносин. Яскравий тому приклад - функціонування Європейського Економічного Співтовариства.

Однак інтеграція здійснюється й на внутрішніх ринках країн, її проявами є державне регулювання, програмування економіки, соціальне партнерство різних соціальних груп, маркетингова діяльність фірм, розвиток акціонерної форми підприємництва.

Іі

"Основи підприємництва "

Наприклад, соціальне партнерство у галузі регулювання зайнятості населення. Так, державні фонди зайнятості, за рахунок яких утримуються безробітні, формуються в західних країнах за рахунок трьох джерел: внесків працівників, внесків підприємців та відрахувань із державного бюджету. Участь і підприємців, і найманих працівників у формуванні таких фондів обов'язкова, хоча і для тих, і для інших ці відрахування є прямим вирахуванням з доходів. Однак таким шляхом вони інтегруються для вирішення загальнодержавної проблеми.

Третьою, обов'язковою ознакою ринку є його конкурентний характер. Неминучість конкуренції між підприємцями викликана пріоритетом покупців над продавцями на сучасному ринку. У своєму прагненні до задоволення запитів споживачів підприємці реалізують власний економічний суверенітет, лише вступаючи у взаємне суперництво, щоб привернути увагу споживачів.

Навпаки, переважання ринку продавця обертається конкуренцією покупців за увагу продавців. Конкуренція споживачів була типовою рисою колишньої радянської економіки.

Конкуренція охоплює також відносини між підприємцями та споживачами. У країнах з ринковою економікою суперечки між ними про ціни, якість товарів вирішуються на користь споживачів.

4.2. Зміст конкуренції в системі підприємництва 4.2.1. Зміст та види конкуренції

Конкуренція і підприємництво взаємозумовлені. Чим вищий рівень економічної конкуренції, тим більший ступінь підприємницької активності, і навпаки.

Подібно до обмеженості ресурсів, конкуренція є однією з основ економічного життя. Наприклад, ви хочете продати якусь послугу чи товар, але те саме хоче зробити і хтось інший. А оскільки споживачі вільні купити те, що їм більше

86

Розділ 4. Ринок та конкуренція у системі підприємництва

плдобається, то вам доведеться конкурувати з вашим суперником за перевагу покупців. Конкуренція - це суперництво між людьми, фірмами, організаціями, територіями, зацікавленими . в досягненні однієї й тієї мети.

Слово "конкуренція" у перекладі з латинської, означає "зіткнення, змагання" (сосиііепііа).

Конкуренція - це боротьба між виробниками чи постачальниками, підприємствами, фірмами за найбільш вигідні умови виробництва та збуту з метою досягнення кращих результатів своєї підприємницької діяльності.

У ринковій системі основний зміст конкуренції - боротьба за споживача, повне задоволення його потреб. Це боротьба за частку на ринку, успіх якої залежить від дешевизни та якості товарів. Конкуренція виникла одночасно з товарним виробництвом, однак лише при капіталізмі вона перетворилась у головний важіль ринкового регулювання суспільного виробництва. У середині XIX ст. широкого розвитку набув ринок з вільною конкуренцією, що не регулювалась державою. Такий ринок впливав на товаровиробників виключно через механізм попиту й пропозиції та коливання цін, постійно змушуючи враховувати вимоги споживачів, підвищувати продуктивність праці, розширювати виробництво, знижувати витрати.

Слід зазначити, що жорсткість, конфліктність конкурентної взаємодії між підприємцями зовсім не знизилась у зв'язку з широким розгортанням інтеграційних процесів. Конкуренція була й залишається формою взаємного суперництва - з переможцями та переможеними -- суб'єктів ринкової економіки. Конкуренція обумовлюється суверенним правом кожного із суб'єктів ділових відносин на реалізацію свого економічного потенціалу, а це неодмінно приводить до зіткнення між ними, до досягнення поставлених підприємцями цілей за рахунок обмеження інтересів інших ділових людей.

Предмет конкуренції - товар чи послуга, за допомогою якого суперники прагнуть завоювати споживача і його гроші.

"Основи підприємництва"

Об'єкт конкуренції це споживач і покупець, за прихильність якого борються на ринку протилежні сторони. Ступінь напруженості цієї боротьби (конкуренції) визначається маркетинговими дослідженнями.

Конкуренція має місце на будь-якому ринку: товарному, фондовому валютному, ринку праці.

Конкуренція на ринку має свої функції:

• виявлення чи встановлення ринкової вартості товару;

• вирівнювання індивідуальних цін і розподіл прибутку в залежності від різних витрат праці;

• регулювання перетікання ресурсів між галузями і виробництвами.

Визначають дві основні форми конкуренції:

• внутрішньогалузева;

• міжгалузева.

Внутрішньогалузева - це конкуренція між товаровиробниками однієї галузі, коли підприємства з більш високою, ніж середня, продуктивністю праці отримують додатковий прибуток, а технічно та організаційно відсталі, навпаки, втрачають частину індивідуальної вартості виготовлюваних ними товарів й розорюються. Внутрішньогалузева конкуренція стимулює на підприємстві розвиток науково-технічного прогресу.

Міжгалузева - це конкуренція між підприємствами різних галузей, яка виражається у переливанні капіталів із галузей, що мають низьку норму прибутку, до галузей з високою часткою прибутку. Прагнучи до більш прибуткових сфер, нові капітали сприяють розширенню більш необхідних для суспільства виробництв, збільшенню пропозиції найбільш необхідних товарів.

Розрізняють конкуренцію:

• досконалу (вільну);

• недосконалу.

Основні ознаки вільної (досконалої) конкуренції:

1. Необмежена кількість учасників конкуренції, абсолютно

Розділ 4. Ринок та конкуренція у системі підприємництва

вільний доступ на ринок та вихід з нього;

2. Абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів;

3. Повна поінформованість кожного учасника конкуренції (про попит та пропозицію, ціни, норми прибутку тощо);

4. Абсолютна однорідність однойменних товарів, що виражається, зокрема, у відсутності торгових марок та інших індивідуальних характеристик якості товарів.

Наявність тієї ж торгової марки ставить продавця у привілейоване монопольне становище, а це вже не є вільний ринок.

Економічні наслідки конкуренції.

З одного боку:

• освоєння передової продукції, яка раніше не вироблялася;

• виробництво модернізованої продукції;

• виробництво продукції високої якості;

• збільшення виробництва при скороченні витрат. З іншого боку:

• анархія, кризи;

• розподіл виробничих сил;

• розшарування суспільства.

Ринок недосконалої конкуренції включає:

• чисту монополію;

• монополістичну конкуренцію;

• олігополію.

Чиста (абсолютна) монополія.

Коли одна фірма є єдиним виробником продукту, що до того не має близьких замінників. Цій моделі властиві такі риси:

• продавець є синонімом фірми, оскільки фірма - одна;

• продукт, який реалізується, унікальний у тому розумінні, що немає його близьких замінників;

• монополіст має ринкову владу, контролює ціни, поставки на ринок;

• на шляху входження у ринок монополіста встановлю-

"Основи підприємництва"

ються нездоланні бар'єри для конкурента - як природні, так і штучні.

Природні монополії - це електричні та газові компанії, підприємства водопостачання, лінії зв'язку та транспортні підприємства. Вони діють під суворим державним контролем або є власністю держави.

Штучні монопольні бар'єри - патенти та ліцензії, які надають деяким фірмам виняткового права функціонувати на даному ринку.

Монополістична конкуренція - велика кількість виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію. В умовах чистої конкуренції фірми виробляють стандартизовану чи однорідну продукцію, при монополістичній -- диференційовану. Це зачіпає якість продукції, завдяки чому у споживача складаються нецінові переваги. Ця риса - головна для цієї моделі ринку. Ще одна риса - відносна легкість входження в ринок. Кожна фірма має монопольну владу над своїм товаром, вона може змінювати ціну. У сучасних ринкових структурах західних країн переважають саме ринки монополістичної конкуренції.

Олігополія. Головна її особливість - невелика кількість учасників конкуренції (в межах десяти). Класичні олігополії утворюються 3-5 виробниками. Наприклад, автомобільна промисловість США, де володарює "велика трійка": "Джене-рал моторе", "Форд", "Крайслер".

Виділяють також такі види конкуренції:

• конкуренція в цінах;

• у якості;

• у новизні товару (послуги).

На ринку форми конкурують найчастіше з приводу ціни.

Конкуренція і ціни.

Усім відома фірма громадського харчування "Макдо-нальдз". У 2003-20004 рр. компанія "Тако Белл" розв'язала проти конкуруючої "Макдональдз" повномасштабну цінову

90

Розділ 4. Ринок та конкуренція у системі підприємництва

війну, знизивши ціни на свої "тако" і "буррито" з 90 до 60 центів. Коли обсяг продажів підскочив на 27%, вона знизила ціни ще на 16 з 23-х страв свого меню. Обсяг продажів знову зріс на 19%. У свою чергу "Макдональдз" теж знизив ціни. Тоді всі підприємства зазнали збитків. Подібним шляхом йдуть і українські компанії "Оболонь" і "Сармат".

Таким чином, фірми що конкурують, намагаються підвищити свою ефективність і утримати прибуток в розумних границях шляхом жорсткого контролю за витратами, тому що завдяки більш низьким цінам збільшується кількість клієнтів.