Розділ 2. Формування підприємницьких структур

економічне падіння продовжується, варто пам'ятати, що Україна має високі потенційні можливості: вона володіє п'ятьма відсотками світових ресурсів при одному відсотку населення.

Крім кризового забарвлення, специфіка економічної ситуації в Україні має широкий спектр ознак гіпотетичної моделі національного господарювання. Серед них історико-еко-номічні традиції, національно-культурні навички праці і підприємництва, демографічні особливості господарювання в його ретроспективі та інші фактори, врахування яких обов'язкове як при теоретичному обґрунтуванні національної концепції підприємництва, так і в практиці сталого економічного розвитку України.

Україна довгі роки, за влучним висловом І. Сороки, провела на узбіччі економічної цивілізації, що визначило нинішній стан її економіки. У цьому зв'язку, використовуючи контекст історичного розвитку, можна виділити три етапи розвитку підприємництва

Перший етап співпадає з еволюційним розвитком капіталізму в Росії, коли так зване російське підприємництво виступало в якості складової частини загальноросійських ринкових відносин. Другий етап, також позбавлений української ментальності, пов'язаний з непівським псевдоренесансом ринкових відносин, які стали глобальною провокацією і пасткою для ділових людей того часу. Третій етап збігся з початком перебудови і підрозділяється в Україні на два періоди: радянський і пострадянський. Останній можна назвати національним лише умовно, тому що в його основі лежить не стільки алгоритм національної специфіки ініціативної економічної діяльності, яка поступово відроджується, скільки постсоціалістична ментальність екс-ра-дянської тіньової економіки інтернаціонального змісту.

Звичайно, не можна заперечити наявність потужного імпульсу, якого додала перебудова альтернативним соціалізму формам економічної активності. Водночас, якщо говорити про глибинне коріння сучасного підприємництва, то воно лежить

13

"Основи підприємництва"

в економічних прошарках періоду застою. Саме цей генотип вітчизняного бізнесу визначає сучасні недоліки, які багато в чому зумовлюються минулим. У ці роки в міру деградації режиму стали з'являтися господарські і правові ареали альтернативної економічної діяльності. У цих нішах стали зароджуватися і набирати обороти напівлегальна і нелегальна підприємницька діяльність. Саме ці радянські корені визначили хиби постсоціалістичного українського підприємництва.

Сучасні чинники зовнішнього економічного середовища виступають в якості каталізаторів появи негативного впливу ретро-причин і перевершують їх у своєму впливі, який має деформуючий характер. Серед таких чинників можна виділити наступні.

Перший чинник - відсутність на початковому етапі відродження національної економіки послідовної проринкової політики держави, реального ринкового курсу, підтриманого державною владою. Відсутність руху до цивілізованого ринку обумовило відповідну якість та імідж вітчизняного підприємництва. Воно почало ідентифікуватися з напівлегальним і кримінальним секторами тіньової економіки й у цій якості визначає стан нашої постсоціалістичної економіки.

Другий чинник атмосфера політико-правової нестабільності, відсутність економіко-правового середовища, яке б відповідало ринковим стандартам. Підприємництво припускає в якості найважливішої умови свого існування впевненість у довгостроковій перспективі та її законодавчих гарантіях. Мова йде не про законодавчий захист підприємців від ризику функціонування в умовах конкурентного середовища, а про те, що підприємництво може нормально розвиватися тільки за наявності юридичних гарантій від неправомірних зазіхань з боку держави, юридичних і фізичних осіб на приватну власність, вільну конкуренцію, право успадкування та інші права. Іншими словами, всі ті гарантії, що забезпечують еко-номіко-правовий статус підприємця. Такі гарантії створюють