7.3. Планування кар'єри

Будь-яка людина планує своє майбутнє з урахуванням особистих потреб, соціально-економічних умов, що склалися. Для цього потрібно мати загальну уяву, інформацію про перспективи свого професійного та посадового зростання, можливості підвищення кваліфікації на да­ному підприємстві, а також умови, які необхідно виконати для успіш­ного кар'єрного процесу.

У протилежному випадку мотивація поведінки стає слабкою, лю­дина працює не з повною віддачею, не намагається підвищувати квалі­фікацію та розглядає підприємство як місце, де можна перечекати дея­кий час до переходу на нову, більш перспективну роботу.

При працевлаштуванні людина ставить перед собою певні цілі, але й підприємство також ставить свої цілі. У зв'язку з цим потрібно співвіднести особисті ділові якості з тими вимогами, які потребує ро­бота і філософія фірми.

Кар'єра у бізнесі передбачає освоєння та вдосконалення способу життєздатності, зміну положення та активності людини в трудовій діяльності, статусно-рольових характеристик. Цей процес має цільо­вий характер, потребує планування з боку працівника і суб'єкта підприємницької діяльності.

Цілями кар'єри є робота за професією або зайняття посад, які:

• забезпечують матеріальне та моральне задоволення;

• позитивно впливають на стан здоров'я, дозволяють організо­вувати добрий відпочинок, лікування;

• носять творчий характер, створюють умови для продовження ак­тивного навчання, розвитку особистих здібностей;

• формують певний ступінь незалежності.

Кар'єра стратегічна за своєю сутністю, оскільки її зміст — у про­суванні людини в майбутнє. Байдужих до нього, як правило, немає.

Суть кар 'єрноїстратегіїтіолягає в організації кар'єри таким чином, щоб сам спосіб просування забезпечував оптимальне використання ру­шійних механізмів та послаблював дію будь-яких факторів стримуван­ня.

Стратегічна мета — забезпечення стійкого кар'єрного процесу. Для її досягнення доцільно орієнтуватись на такі принципи: безперервність процесу, осі іисленість, маневровість, економічність. Ці принципи при­таманні й для службової тактики, яка завжди стратегічно орієнтована. Без певної тактики неможливо реалізувати стратегію.

Тактика — це майстерність дій у поточній реалізації стратегічного задуму.

Для одних людей кар'єра стає результатом виконання детального довгострокового плану, для інших — це набір випадків. Для успішного розвитку кар'єри недостатньо одних побажань працівника, навіть коли вони приймають форму плану. Для просування по ієрархічним сходам необхідні професійні навички, знання, досвід, наполегливість, елемент вдачі.

Щоб звести усі ці компоненти у єдину систему, працівнику часто необхідна зовнішня допомога. Традиційно він може отримувати підтримку від родичів, знайомих, навчального закладу, який закінчив, громадських і державних структур. Проте найважливішим джерелом підтримки робітника у розвитку кар'єри стає підприємство, де він пра­цює. Таке становище зрозуміле, оскільки підприємницька структура бачить у розвитку свого персоналу один із факторів управління трудо­вими ресурсами, а також комерційного успіху, і тому зацікавлена у ство­ренні кар'єрних перспектив.

Планування кар'єри полягає у визначенні цілей професійного роз­витку працівника та шляхів, що ведуть до їх досягнення. Працівник повинен бути включений у схему кар'єрного просування, яка може складатись на певний період з моменту призначення на посаду.

Отже, план кар'єри — це документ, у якому представлений варіант (варіанти) професійного розвитку та переміщення персоналу підприє­мства за певними посадами. Він може бути короткостроковим, серед- ньостроковим та довгостроковим.

Реалізація плану розвитку кар 'єри передбачає, з одного боку, про­фесійний розвиток робітника, тобто придбання потрібної для зайнят­тя посади кваліфікації, а з іншого — послідовне зайняття посад, досвід роботи на яких необхідний для успіху.

Розвиток кар 'єри — це прийняття дій для реалізації стратегічних ус­тановок та професійного просування.

Планування та управління розвитком кар'єрного процесу вимагає від працівника та від підприємства додаткових зусиль, але це дає пере­ваги для обох сторін.

З боку підприємства основними завданнями планування кар 'єри є:

• раціональне використання професійних здібностей робітників;

• своєчасне забезпечення потреб фірми у персоналі в необхідній кількості, потрібному місці, з відповідним рівнем кваліфікації, життєвим та професійним досвідом;

• створення ефективних стимулів для трудової віддачі кадрів;

• забезпечення відносно стабільного складу персоналу, спро­можного акумулювати досвід та корпоративну культуру;

• визначення раціонального віку та приблизних строків зайняття посад з урахуванням побажань та особистості працівника;

• проведення комплексної оцінки кадрового складу, можливості сполучення професій у бізнесі, складання кар'єрОграм (планів).

Підприємство має такі переваги:

• мотивованих і лояльних працівників, які пов'язують свою про­фесійну діяльність з даним підприємством, що підвищує про­дуктивність праці, знижує плинність робочої сили;

• можливість планувати професійний розвиток робітників та фірми з урахуванням їхніх інтересів;

• плани розвитку кар'єри окремих працівників як важливого дже­рела визначення потреби у професійному навчанні;

• групу зацікавлених у професійному зростанні, підготовлених, мотивованих спеціалістів для просування на ключові посади.

З боку персоналу у числі основних очікувань від процесу управління і пнанування кар 'єрою можуть бути:

• забезпечення можливостей самореалізації у сфері бізнесу;

• досягнення більш високого посадового статусу в організаційній ієрархії, можливість одержання більш високої оплати праці;

• наявність змістовної роботи, розвиток професійних здібностей за рахунок підприємства;

• формування структури неформальних відносин в підприємстві, ділових колах.

Для працівника перевагами кар 'єрного процесу є також:

• потенційно вищий ступінь задоволеності від роботи на під­приємстві, у якому надаються можливості професійного зрос­тання та підвищення рівня життя;

• більш чітке бачення особистих професійних перспектив і мож­ливість планувати інші аспекти власного життя;

^в умови для цілеспрямованої підготовки до майбутньої профе­сійної діяльності;

• підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.

Процес планування слід розглядати як організаційну та продуману

допомогу персоналу у досягненні особистих цілей, професійного зрос­тання, намаганні зробити кар'єру та реалізувати свій потенціал. Це про­водиться шляхом розробки та прийняття системи заходів, що забезпе­чує підприємство таким складом персоналу , який спроможний вико­нати поточні і перспективні завдання. Усвідомлення цих та інших переваг спонукало керівництво окремих підприємств створити фор­мальні системи управління розвитком кар'єри своїх працівників.

і

Однією з найбільш розповсюджених моделей управління цим про­цесом стала модель партнерства (рис. 7.10).

Партнерство передбачає співпрацю трьох сторін — працівника, його керівника та відділу кадрів. Працівник несе відповідальність за плану­вання та розвиток власної кар'єри. Керівник виступає як наставник або спонсор робітника. Його підтримка необхідна дою успішного розвитку кар'єри, оскільки він розпоряджається ресурсами, управляє розподі­лом робочого часу, атестує кадри.