1. Засновники та розробники станції

Вперше проект ГЕС було заплановано у 20-у столітті, перший проект затоплення був створений ще в 1905 році інженером С. П. Максимовим. Цей проект передбачав будівництво на ділянці від Дніпропетровська до сучасного Запоріжжя трьох ГЕС загальною потужністю до 90 MВт. Тоді цей проект не був здійснений, але вже 10 серпня 1921, тобто ще до затвердження 9-м З'їздом Рад термінів реалізації плану ГОЕЛРО було прийнято постанову РНК «про звільнення земель, що підлягають затопленню при будівництві гідроелектростанції біля міста Олександрівська (Запоріжжя)».

Землі під затоплення звільнялися відповідно до проекту, створеним І. Г. Александровим за завданням на проектування, видано 5 березня 1921 року. Проект був високо оцінений.

2. Прототипи станції

У проектуванні і будівництві використовувався досвід таких ГЕС, як «Куінстон» на Ніагарі (сьогодні ГЕС Адама Бека), «Айль-Малин» на р. Сагеней і «Ла-Габель» на річці Св. Лаврентія. В обставинах 1922 негайно приступити до втілення в життя цього проекту було неможливо. Вітчизняна промисловість не виробляла енергоагрегатів необхідної потужності, а економічна ізоляція Радянської Росії ще не була повністю подолана. Насувалася економічна криза, допомогли вирішити проблему з постачанням обладнання - американці запропонували повний цикл будівництва ГЕС, аж до здачі її замовникові, однак було прийнято паліативне рішення - будівництво вели вітчизняні кадри, але під наглядом американських консультантів.

3. Початок і кінець будівництва

За вказівкою В. І. Леніна в 1921 році при Комітеті державних споруд була створена організація «Дніпровське будівництво» на чолі з професором І. Г. Александровим. Незважаючи на великі господарські труднощі, до берегів Дніпра одна за одною прямували групи дослідників, в основному молоді хлопці. Ні на хвилину не припинялася напружена робота над проектом ДніпроГЕСу. Йшов пошук його найбільш вдалого варіанту, найсучасніших інженерних рішень. Наукові сили молодої республіки Рад з честю впоралися з відповідальним дорученням партії і уряду: в 1926 році проект ДніпроГЕСу, розроблений І. Г. Александровим, був представлений на розгляд іноземних фахівців.

Після ознайомлення з ним глава американської фірми, яка здійснювала наукову експертизу, відомий фахівець в області гідробудівництва Хью Купер заявив: «Я вважаю, що ті розрахунки, плани і креслення які були привезені до Америки, - це були найкращі з усіх, які я коли - небудь бачив. Коли ми взяли ці розрахунки, щоб перевірити, то знайшли їх абсолютно правильними у всіх деталях. Це незвичайна справа для нас - прийти до такого висновку». У листопаді 1926 року на засіданні Політбюро ЦК ВКП (б) розглядалося питання про найважливіші новобудови країни. У його постанові записано: "Визнати першочерговим зі всіх представлених Державним планом робіт загальносоюзного значення споруду Семіречинські залізні дороги, що з'єднує Сибір і Середню Азію, і електричні станції на Дніпрі (Дніпробуд) ...» Цей документ прийнятий 25 листопада 1926 року.

На об'єднаному засіданні Раднаркому СРСР і Ради Праці і Оборони було прийнято рішення будувати ДніпроГЕС власними силами, залучаючи іноземних фахівців лише в якості консультантів. Було покладено край тривалим дискусіям про те, чи здатні радянські інженери, техніки і робочі побудувати гідростанцію, рівної якій не було в світі. 7 лютого 1927 Рада Народних Комісарів заснував правління Дніпровського будівництва. Головним інженером було призначено А. В. Вінтера, а його заступниками - Б. Є. Вєдєнєєв і П. П. Роттерта.

У десяту річницю Великого Жовтня відбулася офіційна закладка ДніпроГЕСу. Тисячі людей зібралося 8 листопаді 1927 року на скелястому березі Дніпра. Тут були і ті, хто своїми руками зібрав, скріпив і опустив на дно річки першу ряжу перемичок, і ті, хто створював могутню виробничу базу - будував каменедробильний і бетонні заводи на обох берегах Дніпра, численні цехи опалубних і механічних майстерень, деревообробних заводів.

ДніпроГЕС був одним з головних об'єктів плану ГОЕЛРО. Комісію з будівництва станції очолив Л. Д. Троцький, і саме він стояв на чолі початкового виконання проекту. Будівництво ГЕС розпочалося в 1927 році, для цього було створено підприємство «Дніпробуд», чиє ім’я стало прозивним для цього, грандіозного в СРСР, будівництва. 1930 компанія General Electric поставила п'ять генераторів для ДніпроГЕСу. Перший агрегат був запущений в 1932 році.

У 1939 ДніпроГЕС досяг проектної потужності 560 МВт. Будівництво ГЕС тривало 5 років, введення в експлуатацію відбувався в 1932 році. Тоді це було найбільша гідроелектростанція Європи. Будівництво мало на меті забезпечити електроенергією металургійні заводи Запоріжжя. Крім того, після затоплення порогів відкрилася можливість безперешкодного судноплавства по Дніпру. ДніпроГЕС нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1939). В результаті будівництва дамби були затоплені дніпровські пороги, що забезпечило судноплавство по всій течії Дніпра. Гребля електростанції утворює Дніпровське водосховище. На той час це була найбільша гідроелектростанція СРСР. На початок 2001 року на станції працювало 337 осіб.