
- •Міністерство освіти та науки, молоді та спорту державний економіко-технологічний університет транспорту
- •Правознавство
- •Мета і завдання дисципліни
- •Розділ і. Загальні методичні вказівки щодо виконання практичних робіт з дисципліни
- •1.1 Порядок і правила оформлення звіту з практичного заняття
- •1.2 Порядок звітності з практичного заняття
- •1.3 Критерії оцінювання знань і умінь студентів
- •2. Правова поведінка
- •3. Правопорушення: поняття, склад, види
- •4. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •5. Види юридичної відповідальності
- •Практична частина
- •2. Організація судової влади в Україні
- •3. Правосуддя в Україні
- •Система, структура і організація діяльності органів прокуратури
- •5. Служба безпеки України
- •6. Органи внутрішніх справ України
- •7. Адвокатура України
- •Практична частина
- •Практична робота №3 основи адміністративного права україни
- •Теоретична частина
- •Система і джерела адміністративного права
- •3. Суб’єкти адміністративного права
- •4. Адміністративні правопорушення
- •5. Адміністративна відповідальність
- •Практична частина
- •Підприємство як організаційна форма господарювання
- •3. Суб'єкти господарського права
- •4. Організаційно-правові форми підприємств
- •4. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання
- •Правові засади захисту економічної конкуренції в Україні
- •За причиною виникнення можна виділити три основні види монополій – природна, адміністративна, економічна.
- •Практична частина
- •Практична робота №5 основи фінансового та банківського права україни
- •Теоретична частина
- •Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
- •2. Система та джерела фінансового права
- •3. Бюджет і бюджетна система
- •Система оподаткування та її значення
- •Поняття, функції та види податків
- •6.Платники податків та об’єкти оподаткування
- •7.Відповідальність за порушення законодавства про податки
- •Поняття, функції і структура банківської системи України
- •Лекція на тему „Основи банківського права України План
- •Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
- •Правовідносини у сфері банківської діяльності та їх суб’єкти
- •Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України
- •4. Правове регулювання грошового обігу і відносин з клієнтами
- •5. Правове регулювання валютних операцій банків
- •Практичне заняття №6 основи екологічного та земельного права україни План лекції
- •1. Екологічне право України: поняття, предмет, система
- •Законодавство про охорону навколишнього природного середовища
- •3.Екологічні права і обов’язки громадян
- •4.Права і обов’язки природокористувачів
- •Основи земельного права України План
- •1. Загальна характеристика земельного права. Поняття, відносини і предмет правового регулювання
- •Види земель та їх правовий статус
- •Права й форми власності на землю
- •Приватизація землі
- •5.Відповідальність за порушення земельного законодавства
- •1. Поняття муніципального права України
- •2. Поняття і ознаки місцевого самоврядування
- •3. Система, органи й посадові особи місцевого самоврядування
- •Організаційно–правова основа місцевого самоврядування
- •Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
- •Право громадян на житло і форми його реалізації
- •Приватизація державного житлового фонду
- •Договір житлового найму: поняття, відповідальність за його невиконання
- •Юридична відповідальність за порушення житлового законодавства
- •Практичне заняття №8 основи міжнародного права україни План
- •2. Регулювання міжнародно–правових відносин
- •3. Міжнародне економічне право у взаємовідносинах країн – членів снд
- •Питання на залік
6. Органи внутрішніх справ України
ОВС займають одне з центральних і значущих місць у системі правоохоронних органів. Вони покликані охороняти громадський порядок, захищати права й інтереси громадян, охороняти законні інтереси підприємств і організацій незалежно від форми власності від протиправних посягань, вести боротьбу зі злочинністю й іншими правопорушеннями.
Органи внутрішніх справ – це сукупність правоохоронних органів, яка утворює єдину систему МВС.
Систему ОВС очолює МВС, що є центральним органом виконавчої влади. МВС забезпечує реалізацію державної політики у галузі захисту прав, свобод та інтересів громадян, суспільства і держави від протиправних посягань. Поряд з цим, МВС координує й організує роботу ОВС по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку, забезпеченню громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охороні та обороні особливо важливих державних об'єктів.
МВС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
У разі потреби МВС і його структурні підрозділи організують на території України розшук осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, або тих, які його вчинили, і ухиляються від слідства, суду та виконання кримінального покарання, а також громадян, що пропали безвісті у випадках, передбачених чинним законодавством.
МВС організує роботу з проведення експертиз у кримінальних справах та криміналістичних досліджень матеріалів оперативно-розшукової діяльності. З цією метою забезпечується участь фахівців криміналістичних служб у проведенні відповідних слідчих дій.
МВС забезпечує функціонування дозвільної системи і здійснення контролю за придбанням, збереженням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, а також за відкриттям і функціонуванням об'єктів, де вони продаються і використовуються.
Дозвільна система – це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Перелік предметів, матеріалів та речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, передбачений Положенням про дозвільну систему. До них належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду тощо.
Центральне місце у структурі ОВС займає міліція як єдина система підрозділів, що входять у структуру МВС.
Міліція – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Для захисту життя, здоров'я, прав та свобод людини, власності, інтересів громадянина, суспільства та держави від протиправних посягань на міліцію державою і Законом "Про міліцію" покладені наступні завдання:
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод та інтересів;
запобігання правопорушенням та їх припинення;
охорона і забезпечення громадського порядку;
виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
захист власності від злочинних посягань;
виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам,підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Виконання завдання з забезпечення безпеки населення відбувається у рамках повноважень із запобігання загрози життю, безпеки, здоров'ю, гідності, власності громадян. Категорія безпеки чи небезпеки виникає як елемент суспільних відносин у державі, на виробництві та ін. Поняття безпеки пов'язане з конституційними нормами, що визначають певні права та свободи громадян. Безпека (наявність безпечних умов) дає можливість особі реалізувати свої права, а державі та суспільству – функції. І навпаки, наявність небезпеки (небезпечних умов) – перешкоджає реалізації конституційних прав та свобод завдаючи шкоди державі, суспільству та особі. Суспільна безпека, як зазначає С.А. Тарарухін, це – суспільний спокій, недоторканність життя і здоров'я населення, наявність умов для праці та відпочинку громадян; нормальна діяльність державних та суспільних організацій, установ та підприємств. Загроза життю, здоров'ю, гідності, власності громадянина може виникнути у результаті протиправних дій або бездіяльності з боку інших осіб.
Запобігання і протидія злочинам полягає у виявленні різного роду обставин і факторів, що сприяють вчиненню протиправних дій, причин і умов у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Виконання завдання нерозривно пов'язане із запобіганням злочинним проявам чи нейтралізацією факторів, які впливають на рівень злочинності.
Органи міліції при реалізації завдань з охорони і забезпечення громадського порядку, підтримують встановлений у державі порядок правовідносин між людьми. Вони також покликані забезпечувати захист життя, здоров'я, безпеки і власності осіб, які опинилися у надзвичайних (стихійні лиха, аварії, пожежі тощо) чи у небезпечних умовах, що можуть бути створені джерелом підвищеної небезпеки (транспорт, вибухові речовини, зброя).
Важливою і складною є завдання з розкриття злочинів. Для забезпечення розкриття злочинів проводяться дії, спрямовані на виявлення злочинів і розшук осіб, що їх вчинили. Значне місце у процесі розкриття злочинів відводиться заходам оперативно-розшукового характеру.
Багатопланова правоохоронна діяльність з забезпечення виконання значного обсягу роботи, яка пов'язана з охороною, захистом і виконанням функцій, покладених на міліцію, будується на основі принципів: законності; гласності; гуманізму і поваги до особистості; взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням.
Міліція має право тимчасово, в межах закону, обмежувати права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати особі відповідні пояснення з цього приводу. При цьому міліція повинна забезпечити право на юридичний захист та інші права затриманих і взятих під варту осіб, не пізніше як через 2 години повідомляє про їх місцеперебування близьким родичам, адміністрації за місцем роботи чи навчання, а у разі необхідності – вживає заходів до негайного надання медичної та іншої допомоги затриманій особі.
Структурні підрозділи міліції:
кримінальна міліція;
міліція громадської безпеки;
транспортна міліція;
державна автомобільна інспекція;
міліція охорони;
судова міліція;
спеціальна міліція;
місцева міліція.
Кримінальна міліція. Кримінальна міліція забезпечує припинення, розкриття і розслідування злочинів, розшук осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Для виконання повноважень у складі кримінальної міліції створені і діють оперативно-розшукові підрозділи, підрозділи карного розшуку, підрозділи по боротьбі зі злочинами в сфері економіки, криміналістичний та експертно-криміналістичний підрозділи, спеціалізовані підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю і підрозділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків.
Міліція громадської безпеки покликана вирішувати питання переважно місцевого рівня: забезпечення особистої безпеки громадян, охорону громадського порядку, попередження і припинення злочинів, надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах компетенції міліції. Основу цього підрозділу складає служба охорони громадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-постової служби, паспортної системи та дозвільної системи.
Транспортна міліція забезпечує розкриття транспортних злочинів, їх припинення і запобігання, а також розшук осіб, що вчинили злочини на транспорті. Цей підрозділ забезпечує охорону вантажу, який транспортується на усіх видах транспорту, і виконує функцію підтримання громадського порядку на транспорті.
ДАІ забезпечує реєстрацію й облік автотранспортних засобів, організує і здійснює керівництво роботою з забезпечення безпеки дорожнього руху. ДАІ контролює проведення органами виконавчої влади і транспортними організаціями роботи, що спрямована на запобігання дорожньо-транспортним правопорушенням.
Міліція охорони організує на договірних засадах охорону майна громадян, підприємств, організацій і установ усіх форм власності. Разом з іншими охоронними структурами проводить роботу для підвищення надійності охорони об'єктів.
Спеціальна міліція покликана організовувати і забезпечувати охорону громадського порядку при проведенні масових заходів у районі, місті, області чи у загальнодержавному масштабі. У разі необхідності ці підрозділи беруть участь, поряд з іншими компетентними органами, у забезпеченні правового режиму надзвичайного чи воєнного стану при його введенні на території України. Спеціальна міліція бере участь у масштабних операціях із затримання членів злочинних угруповань і окремих злочинців.
Місцева міліція утворюється за рішенням органів місцевого самоврядування на підставі подання місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад, погодженого з МВС. Завданням місцевої міліції є забезпечення захисту життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян та охорони громадського порядку на відповідній території.
До складу місцевої міліції входять підрозділи дорожньо-патрульної служби, патрульно-постової служби, служби дільничних інспекторів міліції, а також приймальники-розподільники для неповнолітніх, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальні приймальники для осіб, підданих адміністративному арешту. У складі місцевої міліції можуть утворюватися й інші підрозділи.
Для виконання покладених на міліцію обов'язків співробітники наділені наступними правами:
вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати заходи примусу;
перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;
затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:
осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання;
осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, – на строк, встановлений судом, але не більше 10 діб;
неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, – на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин;
осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, – до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години;
осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, – до передачі їх до спеціальних медичних закладів або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких – до їх витвереження;
військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, – до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;
осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, – до передачі їх до лікувальних закладів, але не більш як на 24 години;
складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослуховування телефонних розмов з метою розкриття злочинів;
входити безперешкодно у будь-який час доби:
на територію і в приміщення підприємств, організацій, в тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;
на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;
до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень;
обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також за наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться,товарно-транспортним документам, наявність страхового поліса (сертифіката) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; проводити технічний огляд автомототранспорту;
вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення за фактами порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки за фактами порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності;
видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.
Оперативно-розшукова діяльність – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населенням.