
- •1. Структура курсової роботи
- •2. Виконання розрахунків на пеом
- •3. Моделювання і аналіз процесу каталітичної очистки в стаціонарних умовах
- •3.1. Математична модель і методика розрахунку каталітичного процесу
- •3.2. Визначення параметрів теплообмінника-рекуператора
- •3.3. Аналіз автотермічного режиму
- •3.4. Аналіз схеми з додатковим підігрівом суміші
- •3.5. Аналіз схеми з підживленням пального компонента
- •4. Нестаціонарний метод очистки газів (реверс-процес)
- •4.1. Особливості реверса-процесу
- •4.2. Математичний опис реверс-процесу
- •4.3. Вплив технологічних параметрів на характеристики реверс - процесу
- •5. Оцінка еколого-економічної ефективності систем газоочищення
- •5.1. Розрахунок екологічного ефекту
- •5.2. Розрахунок витрат на впровадження та економічної ефективності очисних споруджень
- •Ціни на складові експлуатаційних витрат
- •6. Приклад виконання розрахунків
- •6.1. Розрахунок і аналіз схем каталітичного газоочищення з реакторами, що працюють у стаціонарному режимі
- •6.1.1. Розрахунок схеми з автотермічними умовами проведення процесу
- •6.1.2. Розрахунок схеми з додатковим підігрівом суміші
- •6.1.3. Розрахунок схеми з підживленням суміші, що очищається
- •6.2. Розрахунки теплообмінників-рекуператорів
- •6.2.1. Вибір стандартних теплообмінників
- •6.2.2. Перевірочні розрахунки стандартних теплообмінників
- •6.3. Порівняння схем каталітичного газоочищення з реакторами, працюючими в стаціонарному режимі
- •Основні показники роботи схем очистки газових викидів
- •6. 4. Розрахунок і аналіз схем каталітичного газоочищення з реакторами, що працюють у нестаціонарному режимі (реверс-процес)
- •6.5. Розрахунок еколого-економічної ефективності схем каталітичного газоочищення
- •6.5.1. Розрахунок екологічного ефекту
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності очисних споруджень
- •Основні технологічні показники схем каталітичного газоочищення
- •7. Рекомендована література
- •Додатки
3.2. Визначення параметрів теплообмінника-рекуператора
Поверхню теплопередачі можна визначити з рівняння теплопередачі для поверхневих теплообмінників
F = Q / (кт tср) |
(3.13) |
де Q – тепловий потік, Вт;
Кт – коефіцієнт теплопередачі, Вт/ (м2 К);
tср – середня різниця температур гарячого і холодного теплоносія, К.
Тепловий потік (кількість переданої теплоти) дорівнює
Q = Uo Ср ρ Т |
(3.14) |
де Т – зміна температури теплоносія, К.
Для визначення Т и tcp необхідно знати початкові і кінцеві температури двох потоків у теплообміннику, що зв'язані рівнянням теплового балансу
|
(3.15) |
де Uo – об'ємна витрата газової суміші, м3/с;
cр – питома теплоємність газової суміші, кДж /(кг K);
Твх,Твих – температури на вході і виході, К;
ρ – густина вихідної суміші, кг/м3;
1,03 – коефіцієнт, що враховує тепловтрати в навколишнє середовище.
Індекси Т і МТ позначають трубний і міжтрубний простір теплообмінника відповідно.
У розглянутому випадку практично одна і та сама кількість газу проходить по трубному і міжтрубному простору, тому з достатньою точністю можна вважати, що
Тоді рівняння (3.15) прийме вигляд
– = 1,03 ( – ), |
(3.16) |
Використовуючи позначення температур потоків на рис 3.1; можна записати:
= Твих ,
= Тк ,
= Т0 ,
= Твх при роботі без нагрівача (3),
= Тпр при роботі з нагрівачем (3).
Тоді
Твих – Тк = 1,03(Твх – Т0) |
(3.17 а) |
чи
Твих – Тк = 1,03(Тпр – Т0) |
(3.17 б) |
З рівнянь (3.17а чи 3.17б) знаходять будь-яку температуру, знаючи інших три.
Середню різницю температур (tср) знаходять як середню арифметичну різниць температур на обох кінцях теплообмінника.
|
(3.18 а) |
чи
|
(3.18 б) |
Для даного випадку значення коефіцієнта теплопередачі від газу до газу знаходитися в межах 10–60 Вт/(м2К). Для первісного вибору теплообмінника значення КТ приймають у зазначеному інтервалі, після виконання перевірочного розрахунку за допомогою програми САLFT1 значення коефіцієнта теплопередачі можна уточнити. Визначивши необхідні величини по основному рівнянню теплопередачі (3.13) знаходять необхідну поверхню.
По знайденій поверхні теплопередачі вибирають найближчий стандартний одноходовий теплообмінник. При виборі також варто керуватися величиною швидкості теплоносія, що рекомендується, у трубках: для газів при невеликому тиску w = 4–15 м/с. Лінійна швидкість потоку дозволяє визначити межі прохідного перетину трубного простору для заданого потоку
Sтр = U0 / w.
Варто вибирати такий теплообмінник, для якого табличне значення прохідного перетину більше розрахункового Sтр.
У табл. 1 додатків приведені параметри стандартних теплообмінників типу ТН, ТК, ХН, ХК з трубками 252. При виконанні розрахунків використовуються теплофізичні властивості суміші для повітря, що приведені в табл. 2 додатків.
Використовуючи програму CALFT1 із програмного комплексу EKTEPL.EXE проводять перевірочний розрахунок обраного теплообмінника і визначають запас поверхні. Якщо запас поверхні менш 5–10% і більше 40–50%, то теплообмінник обрано невдало і слід уточнити вибір і повторити перевірочний розрахунок.