
- •1. Структура курсової роботи
- •2. Виконання розрахунків на пеом
- •3. Моделювання і аналіз процесу каталітичної очистки в стаціонарних умовах
- •3.1. Математична модель і методика розрахунку каталітичного процесу
- •3.2. Визначення параметрів теплообмінника-рекуператора
- •3.3. Аналіз автотермічного режиму
- •3.4. Аналіз схеми з додатковим підігрівом суміші
- •3.5. Аналіз схеми з підживленням пального компонента
- •4. Нестаціонарний метод очистки газів (реверс-процес)
- •4.1. Особливості реверса-процесу
- •4.2. Математичний опис реверс-процесу
- •4.3. Вплив технологічних параметрів на характеристики реверс - процесу
- •5. Оцінка еколого-економічної ефективності систем газоочищення
- •5.1. Розрахунок екологічного ефекту
- •5.2. Розрахунок витрат на впровадження та економічної ефективності очисних споруджень
- •Ціни на складові експлуатаційних витрат
- •6. Приклад виконання розрахунків
- •6.1. Розрахунок і аналіз схем каталітичного газоочищення з реакторами, що працюють у стаціонарному режимі
- •6.1.1. Розрахунок схеми з автотермічними умовами проведення процесу
- •6.1.2. Розрахунок схеми з додатковим підігрівом суміші
- •6.1.3. Розрахунок схеми з підживленням суміші, що очищається
- •6.2. Розрахунки теплообмінників-рекуператорів
- •6.2.1. Вибір стандартних теплообмінників
- •6.2.2. Перевірочні розрахунки стандартних теплообмінників
- •6.3. Порівняння схем каталітичного газоочищення з реакторами, працюючими в стаціонарному режимі
- •Основні показники роботи схем очистки газових викидів
- •6. 4. Розрахунок і аналіз схем каталітичного газоочищення з реакторами, що працюють у нестаціонарному режимі (реверс-процес)
- •6.5. Розрахунок еколого-економічної ефективності схем каталітичного газоочищення
- •6.5.1. Розрахунок екологічного ефекту
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності очисних споруджень
- •Основні технологічні показники схем каталітичного газоочищення
- •7. Рекомендована література
- •Додатки
Ціни на складові експлуатаційних витрат
Стаття |
Одиниці виміру |
Ціна за одиницю, грн. |
Електрична енергія * |
КВт ∙ година |
0,20 |
Умовне паливо |
Кг |
0,95 |
Каталізатор ІКТ** |
м3 |
70000 |
Інертне засипання *** |
м3 |
2000 |
* – Витрати на електричну енергію прийняті однаковими для всіх схем.
** – Ціна на каталізатор установлена з урахуванням терміну його роботи 4 роки.
*** – Ціна на інертне засипання встановлена з урахуванням терміну її роботи 10 років.
6. Приклад виконання розрахунків
Завдання: Дослідити різні схеми очищення повітряного газового викиду, що містить шкідливі домішки: бутан – 0,02% (об), толуол – 0,015% (об), фенол – 0,017% (об) зі ступенем очищення (99,5±0,1)%. Об'ємний потік викиду 5000 м3/годину (на норм. умови). Температура потоку, що надходить на очищення, 20 С.
6.1. Розрахунок і аналіз схем каталітичного газоочищення з реакторами, що працюють у стаціонарному режимі
Схема газоочищення з реактором, що працює в стаціонарному режимі, характеризується більш високими економічними показниками і меншими витратами на очищення в тих випадках, коли вдається проводити процес в автотермічних умовах. Якщо автотермічні умови не реалізуються для заданої суміші, то переходять до схем з додатковою витратою палива. У курсовій роботі виконують розрахунок і аналіз трьох відомих схем каталітичного газоочищення з реактором, що працює в стаціонарному режимі: з автотермічним режимом, з додатковим джерелом тепла і з додаванням у суміш необхідної кількості продуктів, що окисляються.
6.1.1. Розрахунок схеми з автотермічними умовами проведення процесу
Схема установки відповідає схемі, приведеної на мал. 3.1, але додаткове джерело тепла 3 виключається або не використовується.
Основний технологічний процес газоочищення – повне окислювання домішок на каталізаторі розраховують на ЕОМ за допомогою програми GAZO (керуючий файл GAZO.EXE), у якій використовуються кінетичні моделі окислювання окремих компонентів, оскільки не існує надійних моделей процесу з багатокомпонентними сумішами. У початкових даних задана багатокомпонентна газова суміш, у цьому випадку технологічні параметри процесу, що гарантують повне окислювання всіх домішок, знаходять за максимальним часом контакту зі знайдених для кожного компонента окремо. Розрахунки виконують по приведених концентраціях компонентів, обумовленим по формулі (3.12).
Адіабатичний розігрів реальної суміші при повному окислюванні всіх компонентів розраховують по формулі (3.11), використовуючи величини адіабатичного розігріву заданих компонентів при концентрації 1% (об) з табл. 3 додатка (бутан – 864 К/1%; толуол – 1318 К/1%; фенол – 1021 К/1%)
Тад = 8640,02 + 13180,015 + 10210,017 = 54,4 К
Приведені концентрації компонентів складуть:
для бутану С0 = 54,4/ 864 = 0,063 %
для толуолу С0 = 54,4/ 1318 = 0,041 %
для фенолу С0 = 54,4/ 1021 = 0,053 %
У припустимому інтервалі робочої температури газоочищення каталізатора ІКТ-12-8 250–750 С, можна реалізувати кілька режимів:
низькотемпературний з температурою суміші на вході в шар каталізатора 300–350 С,
б) середньотемпературний із середньою температурою в шарі 500–550 С;
в) високотемпературний з температурою суміші на виході із шару каталізатора 650–725 С.
У прикладі будуть розглянуті три режими, робочий інтервал температури для них знаходять по формулі (3.1):
низькотемпературний: приймають Твх=3500С, при цьому Твих = 350 + 54,4 = 404,4 С;
середньотемпературний: приймають Тср = 525 С, тоді Твх = 525 – 54,2 / 2 = 497,6 С; округляємо до Твх = 500 С;
високотемпературний: приймають Твих = 700 С, тоді Твх= 700 – 54,4 = 645,6 С; округляємо до Твх = 640 С.
По рекомендаціях, викладеним у розділі 3.1, визначають необхідне число шарів каталізатора N
N = Тад / Тдоп = 54,4 / (750–250) = 0,109.
Отже, процес газоочищення можна проводити, використовуючи один шар.
Розрахунки процесу газоочищення виконують, використовуючи програмний комплекс GAZO по приведених концентраціях компонентів і прийнятою температурою суміші на вході в шар для кожного режиму, ступінь перетворення повинна бути в межах (99,5±0,1)%. Результати розрахунків приведені в табл.6.1–6.3.
Таблиця 6.1
Результати розрахунків низькотемпературного режиму з Твх=350 С
Параметр \ Компонент |
Бутан |
Толуол |
Фенол |
Ступінь перетворення, частки |
0,996 |
0,995 |
0,995 |
Температура на виході, С |
402,6 |
403,8 |
404,6 |
Час контакту, с |
2,00 |
1,20 |
0,20 |
Технологічні параметри низькотемпературного режиму, що рекомендуються:
температура суміші на вході в шар 350 0С;
температура суміші на виході із шару 402,6 0С;
час контакту 2,0 с.
Таблиця 6.2
Результати розрахунків середньотемпературного режиму з Твх=5000С
Параметр \ Компонент |
Бутан |
Толуол |
Фенол |
Ступінь перетворення, частки |
0,995 |
0,996 |
0,995 |
Температура на виході, 0С |
554,4 |
553,8 |
552,6 |
Час контакту, с |
0,19 |
0,248 |
0,04 |
Технологічні параметри, що рекомендуються, середньотемпературного режиму:
температура суміші на вході в шар 500 0С;
температура суміші на виході із шару 553,8 0С;
час контакту 0,25 с.
Таблиця 6.3
Результати розрахунків високотемпературного режиму з Твх=6400С
Параметр \ Компонентів |
Бутан |
Толуол |
Фенол |
Ступінь перетворення, частки |
0,996 |
0,995 |
0,995 |
Температура на виході, 0С |
694,5 |
693,8 |
692,5 |
Час контакту, з |
0,045 |
0,088 |
0,014 |
Технологічні параметри високотемпературного режиму, що рекомендуються:
температура суміші на вході в шар 640 0С;
температура суміші на виході із шару 693,8 0С;
час контакту 0,088 с.
Завантаження каталізатора в реактор визначають по (3.8).
Для режиму 1 Vк = 2,00 5000 / 3600 = 2,78 м3
Для режиму 2 Vк = 0,25 5000 / 3600 = 0,35 м3
Для режиму 3 Vк = 0,088 5000 / 3600 = 0,12 м3
Для аналізу можливості роботи розглянутої схеми в автотермічному режимі визначають температуру суміші після рекуператора по рівнянню (3.17а).
Прийнявши температуру початкової суміші на вході установки рівної 200С (по вихідним даним) для рекомендованих параметрів шару, знаходять температуру очищеної суміші на виході рекуператора:
– для низькотемпературного режиму Тк = 402,6 – 1,03(350–20) = 62,7 0С;
– для середньотемпературного режиму Тк = 553,8 – 1,03(500–20) = 59,4 0С;
– для високотемпературного режиму Тк = 693,8 – 1,03(640–20) = 55,2 0С.
Для всіх режимів роботи температура охолоджуваного газового потоку після рекуператора вище початкової температури вихідної суміші 20 0С, але набагато менше, що рекомендується для досягнення економічної ефективності. На підставі цього можна зробити висновок про те, що схема може працювати в автотермічних умовах із трьома температурними режимами в шарі каталізатора, але витрати на очищення виявляться значними, тому що в схемі використовується теплообмінник-рекуператор з низькою інтенсивністю процесу і, отже, з великою поверхнею теплопередачі, від якої пропорційно залежить його вартість. До аналогічного висновку про недоцільність проведення процесу в автотермічних умовах приходять, порівнявши адіабатичний розігрів суміші 54,4 0С з інтервалом, що рекомендується, для досягнення автотермічности 150–300 С.
У таких випадках більш економічними виявляються схеми з додатковим підігрівом суміші, що працюють у неавтотермічних умовах, чи з додаванням компонентів у суміш, що очищається. Після розрахунку теплообмінника цей висновок обґрунтовується.