Ознаки права:

• нормативність – право складається із норм, загальних правил;

• всезагальність – єдиний для всіх суб’єктів права порядок регулювання суспільних відносин;

• загальнообов’язковість – поширюється на всіх учасників правовідносин і є обов’язковими для виконання;

• системність – норми права тісно пов’язані між собою, діють в єдності, з них складаються галузі та інститути права;

• формальна відповідність права – правові норми точні, а їх зміст закріплюється у вигляді закону або іншого нормативно-правового акту;

• забезпеченість права державою – держава встановлює, забезпечує і гарантує виконання правових норм.

Принципи права – основні положення, закріплені в законі:

законність, гуманізм, демократизм, єдність прав і обов’язків, рівність громадян перед законом, внутрішня узгодженість.

Функції права:

• регулятивна (основна) – регулює суспільні відносини;

• виховна;

• охорона суспільних відносин;

• вплив на свідомість і поведінку людей;

• запобігання правопорушенням.

2. Об‘єктивне право (право як суспільне явище) – це сукупність юридичних норм, що встановлюються та охороняються державою, мають загальнообов’язковий характер та існують незалежно від індивідуальної свідомості суб’єкта права.

Суб‘єктивне право (як конкретне повноваження особи) – це закріплені правом певні юридичні можливості особи.

Застосування права до кожного конкретного випадку супроводжується переходом від об’єктивного до суб’єктивного права. Доки норма права є загальною, вона є об’єктивною, якщо ж вона стосується конкретної ситуації і реалізується в поведінці суб’єкта, то стає суб’єктивною.

Правові норми – особливий вид соціальних норм.. Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, що регулюють різні сфери суспільних відносин, мають зміст, зумовлений рівнем економічного, соціального і культурного розвитку суспільства, забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

3. Види соціальних норм

За сферами суспільних відносин

• політичні – регулюють відносини між класами, партіями, їх участь у діяльності та організації держави;

• економічні – регламентують відносини у сфері економіки;

• організаційні – закріплюють структуру, порядок створення та діяльності державних органів, підприємств, установ тощо;

• культурні – регулюють правила поведінки людей, обумовлені рівнем і традиціями матеріальної та духовної культури суспільства;

• естетичні – визначають правила поведінки людей згідно з уявленнями про красу.

За способом встановлення і забезпечення:

• норми права (юридичні) – загальнообов’язкові правила поведінки, що встановлюються та охороняються державою;

• норми моралі – правила, що регулюють поведінку людей з точки зору поглядів суспільства на добро і зло, гуманне і негуманне.

• Звичаї та традиції – правила поведінки, що склалися історично і закріпилися у суспільстві внаслідок багаторазового використання;

• Корпоративні норми (норми об’єднань громадян) – норми, що встановлюються і забезпечуються об’єднаннями громадян (політичними партіями, громадськими організаціями);

• Релігійні норми – регулюють поведінку та дії, ґрунтуючись на вірі в існування богів.

Спільні риси між нормами права та моралі:

• ці норми є соціальними (регулюють поведінку в суспільстві);

• мета – встановлення і підтримка порядку в суспільстві;

• вони впливають на поведінку людей, формуючи стандарти поведінки;

• ці норми є правилами загального характеру;

• в основі цих норм лежить така цінність, як справедливість.

Відмінності між нормами права та моралі:

• норма права створюється законодавчими органами і є обов’язковою для всіх, держава гарантує її додержання. А моральні норми поступово формуються у свідомості людей і лише після визнання їх більшістю набувають обов’язкового характеру.

• правові норми регулюють найважливіші суспільні відносини, а моральні норми регулюють більше коло суспільних відносин;

• норми права передбачають юридичну відповідальність за їх порушення, а норми моралі – моральний осуд.

4. Джерела (форми) права - це способи, форми та закріплення правових норм..