Тема: Встановлення походження дітей. Особисті немайнові та майнові правовідносини батьків та дітей План

1. Підстави виникнення прав та обов’язків батьків і дітей.

2. Встановлення походження дітей.

3. Підстави та порядок оспорювання батьківства або материнства.

4. Права та обов’язки батьків і дітей немайнового характеру.

5. Позбавлення батьківських прав.

6. Правовідносини батьків і дітей щодо їх особистої власності та спільного сумісного майна.

7. Аліментні зобов’язання батьків щодо дітей

8. Аліментні зобов’язання дітей по відношенню до батьків.

Методичні вказівки

У статті 51 Конституції України проголошено принцип, який лежить в основі правовідносин між батьками і дітьми: “Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків”. Говорячи про реалізацію батьківських прав, необхідно зазначити, що мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи були вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини. В свою чергу діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи були вони у шлюбі між собою.

Список нормативних правових актів та спеціальної літератури до теми:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (витяги)

2. Сімейний кодекс України. Прийнятий 10 січня 2002р. № 2947-Ш, що вступив у дію з 1 січня 2004р.

3. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України під ред. Червоного ю.С. - Київ, - 2008.

4. Сімейне право України. Підручник під ред. Червоного Ю.С. - Х. «Одисей», 2009.

Навчальні завдання

1. Записати особливості визначення походження дитини від батька, матері у разі штучного запліднення та імплантації зародка.

2. Скласти схему особистих немайнових прав та обов’язків батьків.

3. Вирішити ситуації:

1. Р.Гречка назвала себе матір’ю дівчинки, народженої її неповнолітньою сестрою, і була записана як мати у свідотцтві про народження. Через п’ять років вона звернулася до відділу РАЦС щодо виправлення актового запису у свідотцтві про народження дівчинки, оскільки уклала шлюб, має своїх дітей і не бажає вважатися матір’ю дитини, якої не народжувала.

Чи має право відділ РАЦС виправити актовий запис про народження за проханням Р. Гречки? Який порядок оспорювання даного акту цивільного стану?

2. Віхоть звернулася до суду з позовом до Долі щодо стягнення аліментів на двох дітей: сина та дочки, вказавши, що син не досяг повноліття – йому 16 років, а дочці виповнилось 19, проте вона є студенткою, стипендія, яку вона отримує, недостатня для її забезпечення. Їй, як матері, важко самій утримувати дітей, домовленості щодо сплати аліментів на них з Долєю немає.

Відповідач позову не визнав, посилаючись на те, що син працює і має місячний прибуток близько 600 грн., а на дочку він не зобов’язаний сплачувати аліменти, оскільки вона є повнолітньою. Чи зобов’язані сплачувати аліменти батьки на неповнолітніх дітей, які мають самостійний заробіток? Чи можливе стягнення аліментів на повнолітніх працездатних дітей, якщо вони не мають необхідних коштів для існування? Яке рішення винесе суд за позовом матері?

Питання для самоконтролю

1. Як засвідчується походження дітей?

2. Який порядок добровільного визнання батьківства?

3. Який порядок вирішення спорів між батьками з приводу виховання дітей?

4. Які підстави позбавлення батьківських прав?

5. Чи мають право батьки і діти на майно один одного?

СЕМІНАР № 7

Тема: Усиновлення. Опіка та піклування.

План

1. Поняття та значення усиновлення. Вимоги до особи усиновлювача.

2. Вимоги та порядок усиновлення в Україні.

3. Тайна усиновлення.

4. Підстави та юридичні наслідки визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення.

5. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.

Методичні вказівки

Студенти повинні знати, що охорона дитинства в Україні визнається загальнонаціональним пріоритетом і здійснюється з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток. Тому сучасне суспільство не може залишати поза увагою дітей, позбавлених батьківської турботи. Держава передбачає різні форми турботи над дітьми, які позбавлені батьківської опіки. До них відносяться усиновлення, опіка та піклування, патронат.

Всі ці форми мають певне юридичне значення, самостійне нормативне регулювання, окремий порядок встановлення та скасування. Суб’єкти усиновлення, опіки, піклування, патронату мають певні права та обов’язки.

Розділ IV СК включає норми, що регулюють усиновлення, опіку та піклування і патронат над дітьми. Регулюванню усиновлення присвячено статті 207—242 СК.